![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Розрахунок строкiв одержання, погашення банківського кредиту |
План контрольноп роботиВступ . . 2 1. Необхiдність участі банківських кредитів у складі фінансовіх ресурсів підприємства . . .3 2. Кредитування підприємства в оборотнi засоби i в основнi засоби . .6 3. Проценти за кредит . . .9 4. Задача . . 10 Заключеня .12 Список використаноп лiтератури . . .13 ВСТУП В останні роки в Україні відбулися і відбуваються глибокі економічні зміни, зумовлені процесами розбудови ринкової економіки. За роки, що минули від початку радикального реформування адміністративно-командної економіки, значною мірою трансформувалися умови функціонування всіх складових ланок економіки, в тому числі і в першу чергу — сфера фінансових відносин у суспільстві. Це пов'язано з появою значної кількості підприємств, заснованих на недержавних формах власності, докорінною зміною системи ціноутворення, бюджетної системи, а також систем оподаткування, кредитування і розрахунків, певним розвитком ринкової інфраструктури у сфері фінансово-кредитних відносин (створення комерційних банків, фондових бірж, страхових компаній, інвестиційних фондів, інших фінансових інституцій), запровадженням на підприємствах усіх форм власності податкового обліку (паралельно з бухгалтерським обліком). Попри всі труднощі і суперечності перехідного періоду, міцніє і набуває цілісності й адекватності стосовно нових економічних реалій правова база фінансово- кредитних відносин у суспільстві. 1. НЕОБХІДНІСТЬ УЧАСТІ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ У СКЛАДІ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА Ринкові умови господарювання породжують об'єктивну необхідність використання суб'єктами підприємницької діяльності позичених фінансових ресурсів поряд із власними коштами, які є у їх розпорядженні, тобто поряд зі статутними, резервними, амортизаційними та іншими фондами цільового призначення. За питомою вагою перше місце серед позичених ресурсів у більшості підприємств займає банківський кредит. Крім банківського кредиту, у складі позичених фінансових ресурсів підприємств усіх галузей народного господарства значне місце посідає кредиторська заборгованість усіх видів, яка виникає у розрахунках з іншими юридичними і фізичними особами, постачальниками, покупцями, бюджетом, органами соціального страхування, позабюджетними фондами, а також у розрахунках з робітниками і службовцями підприємства. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» кваліфікує частину кредиторської заборгованості, залученої до складу позичених фінансових ресурсів, як товарний кредит і кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики. Вони являють собою дві форми позабанківського кредиту. Товарний кредит — виникає у розрахунках за матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги. Вони передаються у власність підприємства-боржника на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передання права на товари (результати робіт, послуг) покупцю у момент підписання договору або в момент фактичного отримання товарів (робіт, послуг), незалежно від часу погашення заборгованості. У відношеннях товарного кредиту кожний суб'єкт підприємницької діяльності має право виступати або як кредитор, або як одержувач кредитів.
Поширеною формою одержання товарного кредиту є видача підприємством векселів своїм постачальникам. Кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики, — це кошти, які залучаються підприємством-боржником від інших юридичних або фізичних осіб шляхом випуску (емісії) і продажу облігацій згідно з діючим законодавством. Вищезгаданим законом України в господарський лексикон введене також поняття «фінансовий кредит». Під фінансовим кредитом розуміється надання коштів банком-резидентом, іноземним банком (банківською установою), небанківською фінансовою установою у позику на визначений термін для цільового використання та під відсотки. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно кредитів, що надаються комерційними банками, тобто банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства. Якщо кредиторська заборгованість усіх видів, особливо її перманентне зростання, є найчастіше показником негараздів у фінансовому господарстві підприємства, то банківський кредит — це закономірне явище ринкової економіки, притаманне нормальному і ефективному функціонуванню господарюючих суб'єктів. Це, природно, аж ніяк не свідчить про те, що господарська практика не знає випадків використання банківських кредитів як джерела покриття збитків та інших прорахунків у діяльності підприємств. Проте для нормально функціонуючої ринкової економіки такі явища не характерні, вони мають місце, як правило, у разі порушення підприємствами і банками чинного банківського законодавства. Необхідність кредиту як джерела фінансових ресурсів підприємств визначається характером кругообігу і обігу основних і оборотних коштів. Відомо, що в процесі кругообігу і обігу основні і оборотні кошти підприємств постійно переходять з однієї функціональної форми в іншу: спочатку з грошової форми вони переходять у продуктивну, потім набувають товарної форми і знову грошової. Інакше не може відбуватися процес виробництва та реалізації продукції, процес відтворення. Перехід коштів підприємств з однієї функціональної форми в іншу не може мати ідеального характеру. Об'єктивні та суб'єктивні чинники ринкової економіки викликають у реальному господарському житті порушення ритму зміни функціональних форм кругообігу коштів, вкладених у виробничі засоби і засоби обігу. Наприклад, підприємство виробило свою готову продукцію, тобто певна частина його виробничих засобів перейшла у товарну форму, але ще до реалізації цієї продукції, тобто до набуття грошової форми у підприємства є необхідність вкласти кошти у купівлю сировини, матеріалів, що означає їх авансування у новий кругообіг. З'являється потреба в позичених ресурсах, які залучаються на якийсь час і на поворотній основі. Те ж саме спостерігається, якщо підприємству необхідні додаткові кошти для збільшення обсягу виробництва, а також для подолання тимчасових збоїв у ході виробництва та реалізації продукції. З іншого боку, особливості і умови кругообігу фінансових ресурсів у народному господарстві породжують появу тимчасово вільних коштів, які чекають свого використання і формують так званий позичковий фонд.
Основні джерела цього позичкового фонду (кредитних ресурсів, як їх називають на практиці) формуються за рахунок таких економічних явищ: — незбіг у багатьох підприємств моменту реалізації продукції, тобто вивільнення фінансових ресурсів у грошовій формі з їх черговим авансуванням, вкладенням у діло, в результаті чого тимчасово вільні кошти осідають на розрахункових, поточних, депозитних та інших банківських рахунках; — встановлений законодавством порядок виплати заробітної плати робітникам та службовцям (як правило, два рази на місяць), в результаті якого в обігу підприємст установ, організацій постійно є кошти у вигляді заборгованості по оплаті праці, які можуть тимчасово не бути нікуди вкладеними і осідати на банківських рахунках; — кошти амортизаційних фондів, які накопичуютьс постійно, по мірі нарахування зносу основних засобів реалізації продукції, і які нагромаджуються на рахунках підприємств для фінансування реновації основних засобів або їх поліпшення; — вільні кошти у вигляді тимчасово невикористаного прибутку, що створюється в галузях матеріального виробництва і в сфері послуг, і призначений як для фінансування загальнодержавних потреб, так і для цілей виробничо-технічного і соціального розвитку суб'єктів підприємництва; — постійна наявність коштів підприємств, організацій, установ у розрахунках як результат розриву у часі між моментом списання грошової суми з банківського рахунку платника і моментом її зарахування на рахунок одержувача; — наявність тимчасово вільних коштів державного бюджету, що осідають на банківських рахунках у ході його касового виконання; — вільна грошова маса у населення у вигляді грошових заощаджень на банківських рахунках або залишків готівки. Таким чином, з одного боку, у підприємств періодично з'являється об'єктивна необхідність залучення кредитних ресурсів, з іншого боку, — у господарстві в силу ряду обставин є у наявності тимчасово вільні кошти, які можуть бути одержані підприємствами у вигляді кредитів. Найчастіше потреба в кредитах має відносно короткотерміновий характер (до одного року) і виникає для поповнення оборотних коштів. Справа в тому, що за рахунок власних оборотних коштів підприємства створюють мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей. Але потреба в коштах для створення запасів протягом року коливається. Особливо наочно це можна спостерігати на прикладі підприємств із сезонним характером виробництва, у багатьох підприємств, які переробляють сільськогосподарську сировину, у підприємств лісової, торфодобувної промисловості, у підприємств будівельних матеріалів. Наприклад, підприємства, що переробляють сільгоспсировину, в період збирання врожаю повинні створити такі запаси сировини, яких би вистачило на весь термін переробки. Природно, що в цей період у них виникає підвищена потреба в оборотних коштах для оплати і накопичення сировини, що надходить від її виробників — колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств; після ж закінчення сезону переробки запаси цієї сировини зменшуються до мінімуму (або повністю зникають), а з ними зменшується або зовсім зникає потреба в оборотних коштах на формування запасів цієї сировини.
Существует так называемый ежемесячный период погашения кредита. Например, кредит был выдан 9 августа. Соответственно, период погашения назначается ежемесячно с 10 по 18 число. Многие заемщики спрашивают, почему нет конкретного расчетного числа? На что сотрудники банков отвечают, что погасить кредит можно в любой из этих дней. И только при дальнейших детальных расспросах заемщик узнает, что платежи не по 10, а, скажем, по 11 числам каждого месяца приведут к существенному удорожанию кредита. При окончательных расчетах, то есть при подтверждении полного погашения, банк возьмет плату за пользование кредитом еще и за эти дни. Как говорят заемщики, погашавшие, например, пятилетний кредит, им при такой схеме погашения пришлось заплатить на 15 ООО рублей больше. То есть получается, что заемщик косвенно, поскольку не знает этих деталей, вводится банком в заблуждение. Ведь банкиры утверждают, что без всяких штрафных санкций платеж может быть сделан в любой из дней периода погашения. Шпаргалка «нерадивого» заемщика Многие думают, что стоит только просрочить платеж, банк тут же потребует немедленного погашения кредита. Это не так
1. Основи банківського маркетингу
2. Присутність іноземного банківського капіталу в Україні
4. Забезпечення виконання господарських зобов’язань у сфері банківського кредитування
5. Розвиток банківського кредитування
10. Договор кредита
11. Коммерческий банк как субъект налогового правонарушения
12. Шпоры по финансам и кредиту (2005г.)
16. Европейский Банк Реконструкции и Развития
17. Виды банковского кредита (Контрольная)
18. Нацiональний Банк Украiни: статус i завдання
19. Коммерческий банк, его роль в экономике страны
20. Прохождение практики в ЗАО "Альфа Банк"
21. Центральный банк
26. Центральный банк Российской Федерации. Его функции и деятельность на современном этапе
27. Роль кредита в социально-экономическом развитии страны
28. Необходимость, сущность и формы кредита. Принципы кредитования
29. Мониторинг кредитов, его цель и задачи
31. Учет кредитов, займов и средств целевого финансирования
32. Отчет о прохождении учебно-ознакомительной практики в ОАО "АТФ Банк" в Костанае
33. Кредит и порядок их учета. Аудит банковских кредитов
35. Розрахунок кошторису, та витрат на вироби народного вжитку
36. Национальный банк клеточного материала
37. Международный Банк Реконструкции и Развития и его роль в МЭО
44. Методи рефінансування центральним банком комерційних банків
45. Формы кредита в экспортно-импортных операциях
46. Банк Англии
47. Курсовая разница по кредитам и займам, полученным в иностранной валюте
49. Необходимость, сущность и функции кредита
51. Центральный Банк России и его роль в проведении единой денежно-кредитной политики
52. Коммерческий банк – основное звено банковской системы
53. Теории кредита
58. Учет курсовых разниц по валютным кредитам и займам
59. Ценные бумаги с выплатой процентов в момент погашения
60. Розрахунок стратегій діяльності автотранспортних підприємств
62. Ответственность заемщика за несвоевременный возврат займа или кредита
64. Административное право в системе управления финансов и кредита
65. Амортизаційні відрахування та методи їх розрахунку
66. Банк
67. Банківська система України
69. Виды кредитов коммерческих банков
73. Обеспечение возвратности кредита
74. Порівняльний аналіз механізмів рефінансування комерційних банків
76. Системный анализ и управление кредитами
77. Сущность и значение банковского кредита в современных экономических условиях
78. Формування ресурсів коммерційних банків
79. Центральный Банк РФ: его функции и роль. Правовая основа деятельности ЦБ РФ
80. Центральный банк-проводник кредитной политики
81. Альфа-Банк
82. Альфа банк
83. Центральный банк Российской Федерации.
84. Учет кредитов в банках Казахстана
85. Кредиты банков для работников
89. Кредиты как основной элемент, структура кредитной системы Украины
90. Роль банковского кредита в условиях рыночной экономики
91. Сущность кредита
93. Банк как субъект привлечения иностранных инвестиций в регион (на примере КБ Центр-Инвест)
94. Валютний ризик в діяльності банківської системи
95. Сущность и формы кредита. Структура современной кредитной системы
96. Установление по кредитам в коммерческих банках
97. Кредиты на паях