![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Банковское дело и кредитование
Кредитні операції банків |
Зміст Вступ 1. Теоретичні основи кредитування комерційних банків України 1.1 Сутність кредиту та його види 1.2 Значення кредитування та його принципи 2. Специфіка кредитних операцій комерційних банків 2.1 Кредитні операції комерційних банків, їх сутність та ризикове середовище 2.2 Динаміка розвитку кредитних операцій комерційних банків України 3. Основні напрямки здійснення кредитних операцій в Україні на сучасному етапі розвитку Висновки та пропозиції Список використаних джерел Вступ Роль комерційних банків як головних суб'єктів грошово-кредитних відносин у суспільстві визначається їхніми можливостями залучати тимчасово вільні кошти та спроможністю ефективно використовувати акумульовані ресурси для задоволення фінансових потреб реального сектору економіки з метою забезпечення безперервності індивідуального обігу капіталів підприємств. Саме від здатності банківської системи забезпечувати потреби суб'єктів господарювання необхідними грошовими ресурсами значною мірою залежать перспективи подолання спаду вітчизняної економіки та її подальшого зростання. У перехідній економіці спостерігається суттєве обмеження ресурсної бази комерційних банків, що, в свою чергу, зменшує масштаби банківського кредитування. Банківське кредитування та отримання процентів за кредит є важливим джерелом отримання прибутків комерційним банком, а також головним джерелом фінансування діяльності підприємств у перехідній економіці. Актуальність даної теми пов'язана із проблемами підвищення рівня капіталізації банківської системи України та забезпечення вітчизняних підприємств коштами для їх безперебійної й ефективної діяльності, а також із важливістю ролі, що відіграє кредит у вирішенні окремих соціальних проблем населення. Мета дослідження — розкрити суть кредитних операцій комерційних банків, проаналізувати обсяги банківського кредитування в Україні, з'ясувати вплив банківського кредиту на розвиток підприємництва і зростання економіки України в цілому. Предметом дослідження є визначення проблем розвитку кредитування в Україні та обслуговування перспективних напрямів у сфері банківського кредитування. Досліджували проблеми банківського кредитування і банківського капіталу такі учені-економісти, як О. Дзюблюк, В. Сусіденко, Т. Клименко, В. Лагутін, І. Аванесова, Ю. Потійко, М. Алексєєнко та інші. У своїх працях вони вивчали суть поняття &quo ;кредитування&quo ;, визначали класифікацію банківських кредитів, а також форми забезпечення, умови і механізми надання кредитів комерційними банками. Досягти поставленої мети роботи допомагає необхідним чином побудована структура. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів та висновків. В першому розділі розкрито теоретичні засади кредиту ,а саме його сутність, види та основні принципи кредитування. В другому розділі проаналізовано сучасний стан кредитних операцій, практичне використання принципів банківського кредитування. Третій розділ роботи присвячений основним напрямам покращення кредитних операцій в Україні. Економічна наука довела, а господарська практика підтвердила, що кредит є універсальним інструментом розподілу й перерозподілу національного доходу, фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, вирівнювання рівнів рентабельності підприємств на основі переливання капіталів, що сприяє прогресивним структурним зрушенням у народному господарстві.
Банківський кредит відображає економічні відносини між суб'єктами господарювання: кредитором — банком, який надає кредити, і позичальником — суб'єктом кредитних відносин, який отримує в тимчасове користування кредитні кошти. 1. Теоретичні основи кредитування комерційних банків України 1.1 Сутність кредиту та його види Сутність кредиту, як і його форма, постійно розвивається й ускладнюється. В основі цього процесу лежить розвиток і вдосконалення економічних відносин у суспільстві, що визначають зміни в характері формування вільних коштів, ускладнення і розширення потреб економічних суб'єктів у додаткових коштах, удосконалення організаційних та правових відносин між суб'єктами кредиту тощо У міру розвитку кредитних відносин та підвищення їх ролі в житті суспільства кредит все більше привертав до себе увагу науковців. Попервах економічна думка зосереджувалася переважно на самому понятті кредиту, на пізнанні його сутності. Лише з XVIII ст. розпочалися дослідження механізму зв'язків кредиту з суспільним виробництвом, що відкривало шлях для формування суто наукової теорії кредиту. На сьогодні економічна наука визнає дві провідні теорії кредиту: натуралістичну та капіталотворчу. За своєю сутністю та механізмом впливу на процес суспільного відтворення кредит є однією з найскладніших економічних категорій. Щодо цього він поступається хіба що тільки категорії грошей. Тому в економічній теорії протягом кількох століть ведуться дискусії навколо питань, пов'язаних із сутністю та роллю кредиту. Ці дискусії тривають і досі. Найбільш поширеними в економічній літературі є два підходи до визначення сутності кредиту: - ототожнення кредиту з цінністю, яка передається одним економічним суб'єктом іншому в позичку. При такому підході увага дослідника зміщується на саму позичку, її правову форму, що зумовлює вихолощування з кредиту його економічного змісту; - ототожнення кредиту з певним видом економічних відносин, які формуються в суспільстві. Такий підхід дає можливість глибше дослідити економічні аспекти кредиту, економічні чинники його існування, основи та закономірності його руху. Тому цей підхід у сучасній літературі переважає. За своєю сутністю кредит - це суспільні відносини, що виникають між економічними суб'єктами у зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах поверненості, платності, строковості та добровільності . Кредити, які надаються банками, можна класифікувати за різними ознаками. Лише комплексний підхід до виділення видів банківського кредиту дозволяє найповніше охарактеризувати кредитні операції комерційних банків. За строками користування банківські кредити поділяють на: короткострокові (до 1 року); середньострокові (від 1 до 3 років); довгострокові (понад 3 роки). Кожному з цих видів банківського кредиту притаманні конкретні ознаки, організаційні способи надання позик та їх погашення. Короткострокові кредити надаються банками позичальникам на цілі поточної господарської діяльності у разі виникнення у них тимчасових фінансових труднощів у зв'язку із витратами, які не забезпечені надходженнями коштів у відповідному періоді.
Середньострокові кредити надаються на оплату обладнання, на поточні витрати, фінансування капітальних вкладень. Довгострокові кредити надаються банками позичальникам для формування основних фондів. Об'єктами кредитування при цьому є капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, приватизацію та інше. У західній банківській практиці виділяють позики до запитання (онкольний кредит), що повертаються позичальниками на першу вимогу банку (з попередженням). Ставки відсотка за онкольним кредитом нижчі, ніж за строковими позичками. Онкольний кредит розглядається як різновид короткострокового кредиту. За забезпеченням, виділяють такі види банківського кредиту: забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами); вартість застави звичайно перевищує суму кредиту; гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи); з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації); незабезпечені (бланкові кредити). Банківський кредит під заставу цінних паперів називається ломбардним кредитом. За ступенем ризику банківські позики поділяються на: стандартні кредити та кредити з підвищеним ризиком. В умовах наявності кризової ситуації в національній економіці України закономірно підвищується ризик кредитних операцій комерційних банків. Кредити з підвищеним ризиком посідають у таких умовах провідне місце в кредитному портфелі банків. У ринковій економіці в умовах економічної невизначеності будь-якій позиції властивий певний ризик несплати відсотків чи неповернення внаслідок непередбачених обставин. У стратегічному плані для комерційних банків важливо нарощувати обсяги кредитних операцій, в тому числі й за рахунок тих позик, яким притаманний підвищений ризик. Адже саме для таких кредитів характерна більша доходність у порівнянні з малоризикованими. Відповідно до Положення НБУ &quo ;Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків&quo ; банківські позики поділяють на п'ять груп: стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні, безнадійні . Стандартні позики характеризуються мінімальним ступенем ризику (2%), що відповідає умовам стабільного фінансового стану позичальника. Для позик під контролем ступінь ризику дорівнює 5%. Робота з цими позиками не створює проблем для фінансової діяльності комерційних банків. Субстандартні позики — це позики з підвищеним ризиком (ступінь ризику — 20%). Фінансовий стан позичальника на момент оцінки при такому виді банківського кредиту викликає серйозні побоювання. Сумнівними є кредити, повернення яких викликає сумнів у банку. Для сумнівних позик характерний ступінь ризику в 50%. До цих позик відносять пролонговані і прострочені кредити. Пролонгація означає продовження терміну погашення позики після настання договірних строків погашення через фінансову неспроможність позичальника. Простроченими є позики, не повернені банкові у встановлений строк. У разі прострочення терміну повернення позики банк може відповідно до чинного законодавства використати своє заставне право, тобто спрямувати виручку від реалізації заставного майна безпосередньо на погашення позички.
А хозрасчетный центральный банк это нонсенс. Кредитная мультипликация Следующий принципиально новый эффект, возникший в денежной системе благодаря созданию банковской системы, есть явление кредитной мультипликации. В счетно-денежной системе кредитная операция описывается кредитным Т-сче-том, приведенном выше. Очень важно, что кредитные операция банков не отражаются в пассиве центрального банка. Другими словами, в пассиве центрального банка находят отражение исключительно депозитные денежные средства банков. Полная сумма лоро-счетов банков в центральном банке и есть сумма депозитных денежных средств в денежной системе. Эта величина называется денежной базой. Отсутствие отражения кредитных денежных средств банков на счетах центрального банка создает возможности умножения кредитов. Действительно, кредит, выданный банком и перечисленный в другой банк, превращается в этом втором банке уже в депозит. Но этот депозит может стать основой выдачи кредита вторым банком, и пересланный в первый банк он становится депозитом в этом первом банке
1. Кредитные операции банков (на примере Ростовского филиала ОАО "Альфа-банк")
2. Кредитные операции коммерческих банков. Кредитный риск и методы управления им
3. Кредитные операции коммерческих банков и перспективы их развития
5. Кредитные операции международных финансовых организаций
11. Кредитные операции коммерческого банка на примере отделения Сбербанка России
12. Удосконалення механізму здійснення кредитних операцій
13. Аудит кредитных операций банка
14. Депозитні операції банків на фінансовому ринку України (за матеріалами АТЗТ "АК ПРОМІНВЕСТБАНК")
15. Кредитные операции кредитных организаций и их учет
16. Учет заемных средств и кредитных операций
17. Международные кредитные операции
18. Сущность и роль кредита. Кредитные операции банков
19. Банк России: его функции и взаимоотношения с кредитными организациями
20. Центральный Банк России и его роль в проведении единой денежно-кредитной политики
25. Организация, оформление и учет лизинговых операций в кредитных организациях
26. Особенности отражения операций с ценными бумагами в учете кредитных организаций
28. Работа кредитного отдела ОАО "Альфа-Банк"
31. Шляхи вдосконалення кредитної діяльності ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"
32. Аналіз ефективності банківських операцій з пластиковими картками та шляхи їх вдосконалення
34. Банківські операції з кредитування юридичних осіб
35. Валютні операції банку (на прикладі діяльності ВАТ "Райффайзен Банк Аваль")
36. Бухгалтерский учет операций по кредитному договору
37. Факторингові операції в діяльності комерційних банків
41. Кредитно-денежная политика в Республике Узбекистан
42. Денежно-кредитная политика государства
43. Правовое регулирование банкротства кредитных организаций в России и США"
44. Центральный Банк Российской Федераци как орган государственного контроля и регулирования
45. Несостоятельность (банкротство) кредитной организации
46. Особенности несостоятельности (банкротства) кредитных организаций
47. Национальный банк Республики Казахстан
48. Коммерческий банк как субъект налогового правонарушения
49. Кредитные институты Германии
50. Пражская наступательная операция Великой Отечественной войны
51. Разработка АИС по учету складских операций и реализации продукции на предприятии
53. Автоматизированная обработка учета складских операций и реализации продукции
57. Технологические операции штамповки
59. Анализ операций умножения и деления в конкретной модели АЛУ
60. Денежно-кредитная политика государства
62. Государственный банк России
63. Лизинговые операции банков
64. Коммерческий банк и система денежных расчетов
65. Виды ценных бумаг и операций с ними коммерческих банков
66. Управление кредитными рисками в России и зарубежный опыт
68. Операции коммерческих банков на валютном рынке (Контрольная)
73. Антикризисное управление в кредитных организациях
74. Цели и задачи управления банковскими рисками на кредитном рынке
75. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його оптимізації
76. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його мiнiмiзацiЇ
77. КРЕДИТНІ КАРТКИ (Кредитные карточки)
79. Денежно-кредитная политика Банка Англии
80. Прохождение практики в ЗАО "Альфа Банк"
81. Управление ликвидностью коммерческого банка посредством активных операций
82. Центральный банк
84. Реформа кредитно-банковской системы в Российской Федерации
85. Учет депозитных операций коммерческих банков
89. Роль Центрального банка и его территориальных управлений в развитии кредитной системы
90. Активные операции коммерческих банков
91. Центральный банк Российской Федерации. Его функции и деятельность на современном этапе
92. Рынок кредитных и платежных карточек и направления его равития
93. Фьючерсные операции товарных бирж в России (Доклад)
94. Организация аналитического и синтетического учета расходов в кредитной организации
95. Учет денежных средств и расчетных операций /Украина/
96. Методика аудиторской проверки операций с основными средствами
97. Бухгалтерский учет: лизинговые операции