![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Аналіз динаміки і циклічності економічних процесів |
1. Оцінка рівня коливань в економічній динаміці В економіці, що перебуває у стані відносної рівноваги, економічні процеси мають оборотний характер і схильні до хвилеподібних коливань навколо певного центру рівноваги. Хвилеподібні коливання, пов'язані з оцінкою економічного зростання, прийнято називати економічним циклом. Суспільство завжди прагне до економічного зростання, до забезпечення повної зайнятості і стійкого рівня цін. Проте, як показує дійсність, економічне зростання не буває рівномірним. Періоди швидкого зростання економіки змінюються кризами і застоями в економіці, причому процес цей періодично хвилеподібне повторюється. Однак така повторюваність дуже віддалено нагадує класичну хвилю циклу. Хвиля економічного зростання насправді має складну структуру із накладених різних за періодом і амплітудою хвиль. Саме з цієї причини для оцінки економічного зростання застосовується термін економічний цикл, а не економічна хвиля. Таким чином, економічний цикл означає повторювані один за одним піднесення і спади рівнів ділової активності протягом визначеного часу. Економічні цикли істотно відрізняються між собою за тривалістю й інтенсивністю. Проте вони мають ті ж самі фази, що й хвилеподібні процеси. Тому розглянемо так званий ідеалізований цикл. Оцінка динаміки економічного процесу можлива на основі порівняння окремих моментів. Найточніші значення коливання забезпечують кількісні виміри кон'юнктури. Динаміку того чи іншого економічного процесу можна описати низкою економічних показників на основі певної результативної функції: У=f(x1, x2, , х ), (1) де У – значення результативного показника, що описує динаміку економічного процесу або системи; хi (і = 1, , п) – показники-чинники, що впливають на динаміку процесу. Функція (1) є багатовимірною, тому вона не придатна для формального аналізу. Для простоти аналізу циклічності економічних процесів використовується двовимірна модель залежності результативного економічного показника Y від чинника часу . Геометричне уявлення послідовного порівняння динаміки кон'юнктурних моментів процесу прийнято називати кривою динаміки, або трендом. Розглянемо так званий ідеалізований тренд ділового циклу (рис. 1). Рис. 1. Динаміка ділового циклу Відрізок хвилі ділового циклу від точки 1 до точки 2 на рис. 4.1 характеризується пожвавленням ділової активності, на відрізку 2–4 відбувається зниження ділової активності, що переходить у кризу в мінімальній точці активності 4 з наступним піднесенням економіки до положення 5, яке характеризує новий етап розвитку економіки (повторення хвилі економічного зростання). Проте інтенсивність напруги і спаду економічної активності, як видно з графіка, не однакова на різних ділянках хвилі. На рис. 1 зображена «ідеальна» хвиля кон'юнктури. Та на практиці вплив численних чинників істотно розмиває чітку картину хвилі внаслідок накладання одна на одну хвиль різної довжини, розбіжності їхніх фаз і спотворення форми хвилі. Зупинимося на характеристиках ділового циклу, що оцінюють напруженість і напрямок кон'юнктури. Узагальнюючими показниками виду економічного циклу є довжина хвилі, її частота й амплітуда.
Довжина хвилі (L) характеризує ділянку зміни факторного показника (х) від початку циклу (x0) до його повного завершення (хk): L = хk – х0. (2) Для ділового циклу (оскільки факторним показником є час, упродовж якого відбувається повторюваність процесу) формула (2) матиме такий вигляд: L = Т5 – Т1. (3) В економічній теорії кон'юнктури прийнято виділяти такі види коливань залежно від довжини хвилі за часовим чинником: – довгі хвилі; – середні хвилі (малі цикли ділової активності); – короткі хвилі; – дуже короткі хвилі. Довгі хвилі в економіці пов'язують із коливальними тенденціями на макроекономічному рівні, з періодами, що перевищують горизонт пізнання одного покоління. Такі коливання малопомітні на фоні економічної дійсності, що швидко змінюється. Цикли середньої довжини, які прийнято ще називати малими циклами ділової активності, мають довжину хвилі у 7–11 років. Короткі хвилі (до 5 років) характерні для галузевої кон'юнктури. Дуже короткі хвилі зазвичай обумовлені сезонними коливаннями. Амплітуда (А) характеризує різницю між максимальним (Y2) і мінімальним значенням (Y4) результативного показника: А =Y2 – Y4. (4) Показник частоти (h) показує кількість повторюваних циклів ділової активності за одиницю часу (десять, п'ятнадцять років тощо): (5) Для аналізу кон'юнктури дуже важливо з'ясувати напрямок її динаміки. Для математичної оцінки тенденції динаміки процесу використовують першу і другу похідні від функції, що описує економічний процес: (6) де α – кут нахилу дотичної до кривої функції. Знак похідної вказує на характер динаміки процесу. При позитивному значенні спостерігається підвищувальна кон'юнктура, що характеризується зростанням динаміки, при негативному – понижувальна, тобто падіння динаміки. У точках максимального і мінімального значення факторного показника похідна дорівнює нулю (точки 2 і 4 на рис. 1). У точках тренду, де не можна побудувати похідну (точка перегину 3 на рис. 1), змінюється характер прискорення динаміки-процесу (уповільнене зростання переходить прискорене, прискорене падіння – в уповільнене, і навпаки). Для оцінки прискорення зміни показника використовується значення другої похідної та її знак. Якщо друга похідна до кривої тренду має позитивний знак, то це вказує на прискорення тенденції зростання або уповільнення падіння (рис. 2, а) З негативним знаком другої похідної зростання уповільнюється, падіння прискорюється (рис. 2, б). У точках перегину і точках з односторонньою межею друга похідна дорівнює нулю (рис. 2, в, г). У практиці аналізу кон'юнктури доводиться мати справу не з теоретичними кривими тенденцій, а з окремими фіксованими моментами кон'юнктури. Тому застосування похідної для аналізу напрямку та інтенсивності динаміки малопридатне Для цих цілей варто використовувати показники еластичності економічних процесів. Найпростішим показником є відношення приросту факторної ознаки до приросту результативної: (7) де – показник абсолютної еластичності; – приріст результативної ознаки; – приріст факторної ознаки. а РР вQ гQ Рис. 2. Можливі варіанти дотичних трендів динаміки Цей показник свідчить про те, наскільки зміниться результативна ознака, якщо факторна ознака зміниться на одиницю.
Порівняння двох і більше абсолютних показників еластичності, розрахованих для кількох розташованих поряд послідовних моментів кон’юнктури, дає визначене уявлення про інтенсивність зміни кон'юнктури. Так, якщо: Е абс. 0&g ;Еабс.1 – тенденція прискорюється; Еабс.0&l ;Еабс.1 – тенденція сповільнюється; Еабс.0=Еабс.1 – тенденція залишається незмінною. Якщо абсолютний показник еластичності змінює знак, це свідчить про різку зміну тенденції (випадкове або закономірне коливання). Показник абсолютного коливання можна використовувати тільки для аналізу процесів, що мають однакові показники виміру. Для різних за характером процесів застосовується коефіцієнт еластичності, який показує процентну зміну результативної ознаки при збільшенні факторної ознаки на 1 %. Тобто формула цього показника має такий вигляд: (8) де – приріст результативної ознаки; – приріст факторної ознаки. Y, х – базові значення відповідно результативної і факторної ознаки. Ділянка тренду, що характеризується однорідною тенденцією кон'юнктури, називається півфазою економічного циклу. Геометричне – це ділянка кривої між її екстремальними точками (рис. 1: від 1 до 2; від 2 до 3; від 3 до 4; від 4 до 5). Ділянки тренду з позитивною і негативною кон'юнктурою прийнято називати фазами економічного циклу. Для повного циклу характерні дві фази і чотири півфази. Часто в економічній літературі півфази малих і середніх економічних циклів прийнято називати фазами активності кон'юнктури. 2. Методи аналізу основних тенденцій кон'юнктури ринку Основною метою аналізу ринкової кон'юнктури є вивчення тенденцій розвитку ринку. На практиці крива кон'юнктури може бути побудована лише на основі динамічних рядів показників – індикаторів ринку. Для оцінювання динаміки кон’юнктури використовуються статистичні методи аналізу часових рядів та індексний метод. При дослідженні кон'юнктури прийнято дотримуватись такої послідовності дій: 1) розрахунок показників динаміки рівнів ряду (ланцюгові, базисні темпи зростання і приросту); 2) побудова графіків рівнів показника, що аналізується, та показників його динаміки; 3) оцінювання кривої кон'юнктури за допомогою обраного методу; 4) інтерпретація основної тенденції і функції кон'юнктури; 5) розрахунок показників коливання і циклічності кон'юнктури. Після розрахунку показників динаміки та з побудовою графіків складається певне уявлення про форму тренду кон'юнктури. Проте для нестійкої кон'юнктури графіки динаміки можуть не виявити стійкої тенденції. Виявити її у таких умовах можна, вдаючись до спеціальних статистичних методів згладжування. Метод технічного вирівнювання полягає в тому, щоб на графіку візуально була проведена крива, яка відбиватиме, на думку дослідника, тенденцію розвитку. Метод механічного згладжування базується на розрахунку і побудові ковзних і рівневих середніх, що відбивають тенденцію або циклічність розвитку. Методи аналітичного вирівнювання І застосовуються при побудові статистичних моделей тренду на основі того чи іншого припущення. Одним із таких прийомів є метод найменших квадратів. Побудована за його допомогою теоретична крива кон'юнктури дає можливість розрахувати показники її коливання і циклічності.
Але там, де йдеться про зміст діяльності органів безпеки, системно-структурний аналіз виконує допоміжну роль, бо має певні межі свого застосування. Ось чому на озброєння при підготовці та написанні праці береться ціла низка діалектико-методологічних засобів. Це насамперед єдність історичного та логічного. Адже історія пишеться не тільки для історії, а й для сьогодення, бо вона - це не лише минуле. Точніше, це не стільки минуле, скільки людська діяльність, яка має свої закономірності, одна із яких - спадкоємність минулого, сьогодення й майбутнього. Ось чому в роботі використовуються ретроспективний, порівняльно-історичний методи та метод історичної аналогії. Автор ставить за мету довести в дослідженні, що в логічне, тобто сьогодення діяльності спецслужб, треба взяти історичне, але виправлене, звільнене від усякої лузги, від випадковостей та помилок минулого. Через дослідження проводиться діалектична ідея наступності, яка вимагає брати з історії для сьогодення прогресивно-позитивне. Тому практичне значення теоретичного дослідження - відповісти на запитання: якими повинні бути сьогодні Служба безпеки, військова розвідка, інші спецслужби України, що вони мають запозичити з минулого, яку спадщину, яке надбання? Лише в цьому випадку об'єктивне, позбавлене кон'юнктурних ідеологічних нашарувань дослідження минулого спеціальних органів України дозволить запобігти повторенню певних негативних явищ, помилок, котрі можуть об'єктивно загрожувати вітчизняним органам безпеки у складних, нерідко суперечливих і напружених сучасних суспільно-політичних, економічних і міжнародних умовах періоду подальшої розбудови суверенної демократичної держави
1. Тенденції соціально-економічних процесів сучасної України
3. Аналіз міжнародних економічних відносин України, Угорщини, Франції та Бразилії
4. Аналіз динаміки та структури національних заощаджень в Україні
5. Моделювання економічних та виробничих процесів
9. Розрахунки обов’язкових економічних нормативів регулювання діяльності комерційних банків
10. Дослідження динаміки вологості грунту під посівами люцерни
13. Основні методи перекладу складних економічних термінів та термінів-словосполучень
14. Програмне забезпечення фінансово-економічних установ
15. Ряди динаміки. Зведені індекси собівартості та фізичного обсягу виробництва
16. Діяльність міжнародних економічних організацій в Україні
17. Зовнішня торгівля України як провідна ланка міжнародних економічних відносин
18. Типи, функції та місце економічних служб в управлінській структурі підприємства
19. Аналіз можливих схем електрохімічних генераторів для автономних джерел електричної енергії
20. Програма діагностики пізнавальних психічних процесів дітей молодшого шкільного віку
21. Типи та механізми соціокультурної динаміки
25. Загальна характеристика основних економічних моделей
29. Поняття фінансового аналізу в ринковій економіці
30. Розрахунок основних економічних показників діяльності підприємства
31. Статистичне вивчення та прогнозування динаміки цін на промислову продукцію
33. Підвищення економічних показників державного підприємства
34. "Дискретні та неперервні динамічні системи в економіці" в MAPLE 7
35. Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях
36. Концептуальні основи аналізу національної економіки
37. МЕХАНІЗМ АКТИВІЗАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
41. Місце України в світовому сільському господарстві. Шляхи переходу до ринкової економіки
42. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
43. СППР фінансового аналізу на базі алгоритмів нечіткої логіки
44. Економічний аналіз підприємств
45. Ресурсно - природний потенціал Китаю та його вплив на формування економіки Китаю
46. Основні інструменти грошово-кредитного регулювання економіки - процентна політика
47. Економічна оцінка кредитного процесу
48. Технологія проведення метеорологічних спостережень за погодою на аеродромі Київ (Жуляни)
49. Аналіз економічної ефективності КГ "Зоря"
50. Обґрунтування процесу внесення твердих органічних добрив
51. Економічний аналіз та фінансові показники підприємства
52. Облік основних засобів та шляхи його вдосконалення в умовах переходу до ринкової економіки
53. Аналіз гідрохімічних показників річки Стрижень
57. Історія економіки Німеччини
58. Соціально-економічний розвиток Київської Русі
59. Аналіз процесу управління маркетингом на підприємстві
60. Значення маркетингу в підвищенні ефективності роботи підприємства в умовах ринкової економіки
63. Економічний потенціал національної економіки
64. Єдиний економічний простір як інтеграційне економічне угрупування
65. Особливості національної економіки Тунісу
66. Проблеми та негативні тенденції інноваційного розвитку економіки України
67. Тенденції розвитку міжнародної економіки
68. Глобалізація як основа транснаціоналізації економіки
69. Моделі та методи прийняття управлінських рішень в умовах економіки України
73. Використання комп’ютера на уроках художньо-естетичного циклу в навчальному процесі початкової школи
75. Виникнення і становлення психіки в процесі біологічної еволюції
76. Форми вияву психіки, психічні процеси, стани і властивості
78. Динамічні процеси та теорія хаосу
79. Туризм як основна галузь економіки Туреччини
81. Аналіз фінансового стану підприємства та місце довгострокових зобов’язань у цьому процесі
82. Оподаткування сільськогосподарських товаровиробників в сучасних умовах розвитку економіки України
84. Удосконалення міжбюджетних відносин в умовах ринкової трансформації економіки
85. Функціонування капіталу в різних сферах економіки
89. Розроблення системи автоматизації процесу очищення нікельмістких стічних вод
90. Аналіз діяльності ВАТ "Київський маргариновий завод"
91. Аналіз економічної ефективності виробництва молока
92. Аналіз загальної рівноваги та дослідження ефективності виробництва в ринковій економіці
93. Аналіз поглядів на ринкову кон’юнктуру російських економістів
97. Державне регулювання економіки
98. Державне регулювання економіки
99. Динаміка цін на ринку нерухомості (на прикладі комерційної нерухомості м. Київ)