|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Искусство, Культура, Литература
Бібліографічні класифікації |
Ночник-проектор "Звездное небо и планеты", фиолетовый. 
Чашка "Неваляшка". 
Забавная пачка "5000 дублей". Вступ Систематизація документів – один з найдавніших і найпоширеніших методів їхньої аналітико-синтетичної обробки, оскільки вона відповідає потребам людей у поділі знань за галузевою ознакою, диференціації наукових знань. Під систематизацією розуміють визначення класифікаційного індексу документа відповідно до його змісту за таблицею певної системи класифікації. Таким чином, можна сказати, що при систематизації здійснюється переклад ознак змісту документів з природної мови на штучну мову класифікаційних індексів певної систематичної документної класифікації. Якість систематизації, точність визначених пошукових образів документів, а також якість інформаційно-пошукових систем, побудованих на основі систематичних класифікацій, залежить перш за все саме від якості й можливостей класифікації. В цьому і полягає актуальність даної проблематики. Систематичні класифікації завжди будуються на основі класифікації наук. Класифікація наук визначає місце кожної науки в загальній системі наукових знань, зв'язок усіх наук. У документах відображають знання, тому класифікацію наук доцільно класти в основу документних класифікацій, що відображають систему знань. Особливе значення ця проблема має для бібліотечно-бібліографічних класифікацій. Укладачі бібліотечно-бібліографічних класифікацій по-різному ставляться до зв'язків класифікації наук із систематичною документною класифікацією. Деякі з них (наприклад, американські бібліотекознавці М. Дьюї, Ч, Мартель) вважали, що в основу документної класифікації може бути покладена будь-яка класифікація наук, навіть така, що не відповідає сучасному рівню наукових знань, щоб вона сприяла зручності використання. Такий підхід відображає її розуміння виключно як технічного апарату для пошуку інформації. Проте, як показала практика, невідповідність структури бібліотечно-бібліографічної класифікації структурі сучасної науки ускладнює бібліографічний пошук, особливо в традиційних ШС. До того ж більшість бібліотекознавців вважають, що систематичні каталоги бібліотек мають виконувати освітню функцію, ознайомлювати читачів із системою знань, сприяти розширенню інтересів. Це може забезпечити лише бібліотечно-бібліографічна класифікація, побудована на фундаменті справді наукової системи знань. Проте зв'язок між документною класифікацією і класифікацією наук не означає їхньої тотожності. Адже їхні об'єкти різні: класифікація наук систематизує науки, а документна – документи. Ці класифікації мають і неоднакову мету: основна мета класифікації наук – пізнання реального світу, закономірностей його розвитку, а в межах окремих наук і галузей практичної діяльності – полегшити процес вивчення об'єктів навколишнього світу, їхніх закономірностей і зв'язків. Основна мета документної класифікації – забезпечити зберігання і пошук інформації, сприяти вивченню накопичених людством знань, культурному розвиткові суспільства. Виходячи з розбіжності в об'єктах і меті, документні класифікації мають певні відмінності від класифікації наук. Документна класифікація має лінійну форму: всі класи, підкласи та дрібніші ділення мають бути подані в лінійній послідовності, саме так розташовуються документи на полицях і бібліографічні записи в пошуковому масиві.
Класифікація наук може мати будь-яку форму – трикутника (у Б.М. Кедрова), кола (у С.Г. Струміліна), блок-схеми тощо. Лінійність документної класифікації призводить до умовності у прийнятті рішень щодо місця деяких наук, що виникли на межі двох або більшої кількості наук. Так, доводиться визначати основне місце для біохімії, астрофізики, екології та багатьох інших наук. Тобто враховується лише одна лінія зв'язку між науками, а інші визначаються за допомогою спеціальних прийомів. У документних класифікаціях створюються комплексні класи, які виходять за межі однієї науки, чого немає в класифікації наук. Це пов'язано з особливостями запитів користувачів та особливостями змісту окремих видань. Так, у багатьох бібліотечно-бібліографічних класифікаціях створюється клас для літератури з військової справи, де групуються видання з різних галузей знання, пов'язаних з військовою справою (техніка, економіка тощо). Документні класифікації можуть мати класи для літератури універсального змісту (енциклопедії, довідники загального характеру тощо), а також ділення за ознаками форми документів (нотні видання, бібліографічні покажчики тощо), призначення (дитяча література), позанауко-ві ділення (художня література). Документні класифікації втілюються в різноманітних системах класифікації. Система класифікації – це впорядкований перелік класів, підкласів і більш дрібних ділень, в основі якого лежить певна класифікація наук. Виходячи з цього, визначається місце для кожної науки, теми, проблеми тощо. Метою даного дослідження є намагання розкрити особливості створення та використання бібліотечно-бібліографічних класифікацій у системі документних класифікацій. Об’єкт дослідження – класифікації документів як спосіб впорядкування роботи з останніми. Предметом – процес створення та розробки системи класифікацій. Головними завданнями даного дослідження є визначення головних понятійних характеристик в системі бібліотечно-бібліографічних класифікацій, характеристика історії їх створення. 1. Основні етапи розвитку систематичних класифікацій 1.1 Розвиток систематичних класифікацій з давнини до середини XIX ст. Сучасна наука має відомості про те, що документні систематичні класифікації виникли в глибоку давнину. Як тільки появилися досить великі за обсягом зібрання творів, виникла потреба їх систематизувати. Оскільки протягом багатьох століть документи зберігалися в бібліотеках, саме бібліотечно-бібліографічні класифікації пройшли найдовший шлях розвитку, їхні здобутки широко використовуються в наш час різними галузями документних комунікацій. Відомо, що ще 3000–2500 років до н. е. в Африці, а пізніше і в Азії існували бібліотеки з великими фондами, які групувалися за змістом. Про це свідчить перелік книг, вигравіруваний на стіні бібліотеки храму в Едфі (Стародавній Єгипет), де книги згруповано за темами. Вважають, що і в бібліотеці ассирійського царя Ашшурбаніпала (VII ст. до н. е.) книги систематизували за змістом. У III ст. до н. е. грецький вчений Каллімах у своїх «Таблицях тих, що уславилися з усіх галузей знань, і того, що вони написали у 120 книгах» згрупував матеріал у діленнях: епос, лірика, історія, філософія тощо .
У період раннього Середньовіччя в бібліотеках при монастирях та соборах, фонди яких становили декількасот примірників, обходилися найпримітивнішим групуванням рукописів за кількома відділами відповідно до потреб монастирських шкіл, у яких вивчали сім вільних мистецтв: комплекси тривіуму – граматика, діалектика, риторика і квадріуму – арифметика, геометрія, музика, астрономія. В епоху Відродження починають інтенсивно розвиватися наука, культура, виникають світські школи й університети, а при них і бібліотеки. У XV ст. виникло друкування книг, що сприяло розширенню кола читачів, зростанню кількості бібліотек. Виникла потреба у каталогах, які якісно й детально відображали б фонди бібліотек. Саме в цей час зароджуються факультетські системи бібліотечної класифікації, що набули поширення в XVI–XVII ст. в бібліотеках Західної Європи. Для цих систем характерний поділ фонду на чотири частини відповідно до чотирьох факультетів, які були тоді в більшості університетів: філософський, медичний, юридичний і богословський. Видатним явищем серед факультетських систем стала класифікація швейцарського вченого і бібліографа К. Геснера, на основі якої він розташував матеріал у складеному ним бібліографічному покажчику «Загальна бібліотека » (1545–1555). Класифікація вирізнялася деталізацією – мала більше 250 ділень, відображала наукові проблеми свого часу, мала багато посилань, що пов'язували споріднені за тематикою ділення, тощо. У XVII–XVIII ст. широко відомою стає французька система, яку особливо активно використовували у Франції. Ця система була подібною до факультетських і розвивала їх. Варіанти цієї системи іноді вельми деталізовані (мали до 500 ділень), її основні розділи: богослів'я, юридичні науки, філософія. Французька система мала більш прикладну спрямованість, ніж, наприклад, класифікація Геснера, і часто відображала реакційні погляди католицизму . Великий вплив на розвиток бібліотечно-бібліографічних класифікацій XVIII–XIX ст. справила класифікація наук англійського філософа Френсіса Бекона (1561–1626), створена на початку XVII ст. Вона відобразила бурхливий розвиток науки того часу і на противагу схоластичним середньовічним класифікаціям подавала науки, що вивчали реальні явища природи і суспільного життя. Науки в класифікації Ф, Бекона розподілялися за «здібностями людського духу», відповідно до того, яка здібність визначає виникнення і розвиток тієї чи іншої науки. Ф. Бекон виділяв три здібності: пам'ять, яка визначила існування історичних наук; уявлення, що сприяло виникненню мистецтва, літератури; розум, що лежить в основі філософії, або власне науки. Звичайно, такий поділ наук був ідеалістичним і не йшов від головної ознаки, за якою виділяються науки (предмети, об'єкти їхнього вивчення). Проте в класифікації появилися нові риси в підході до групування наук, наприклад, історичний розділ будувався на основі принципу еволюційного розвитку світу; в розділі наук про людину виділялися науки «про індивідуальну людину» і «про людину, як про істоту, пов'язану з іншими, що живуть у суспільстві»; було створено розділ для «наук про машини» тощо.
Звдси виплива, що пдхд до його вивчення, зновутаки, не може бути обмежений рамками одн методолог. Очевидно, у цьому контекст досить актуальним ста питання про типологю нацоналзму (нацоналзмв), до якого ми звернемося в наступному нарис. Нарис 6. Типолог нацоналзмв «Класичн» типолог Типологя Л. @рнфелд ¶нш сторичн типолог Соцологчн типолог Критика типологй: методологчн зауваження Типологя Е. Смта Погляд полтолог та психолог Полтична географя нацоналзм Питання типолог нацоналзмв, на перший погляд довол схоластичне, ма велике значення для розумння цього явища. Бажання «розкласти все по полицях» цлком природним для будьяко сфери знань, у суспльствознавств ж типологя, класифкаця ма велике нструментальне значення, хоча й не таке директивне, як, скажмо, в болог. Класифкац нацоналзму, про як йтиметься дал, вдображають не лише особливост розвитку цього феномена, а й сторю його вивчення й осягнення. Отже, цей нарис продовженням попереднього, розглядом феноменолог нацоналзму в конкретнших виявах. «Класичн» типолог Ми вже згадували про те, що першопроходц наукових дослджень нацоналзму, визнаючи його багатоаслектним, полморфним феноменом, загалом аналзували його передусм як деологю, доктрину, або ж як форму суспльно свдомост
1. Епоха Відродження, її гуманістичний зміст
2. Основні риси Відродження, його гуманістичний зміст
4. Еквівалентність перекладу при відображенні функціонально-ситуативного змісту оригінала
5. Держава і право України в період перебудови соціалізму
9. Методологічні підходи до означення суті, змісту та основних напрямів полікульткрної освіти
10. Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання
11. Нелінійна взаємодія електромагнітного випромінювання з діелектричними періодичними структурами
12. Аналіз ігрової діяльності як засобу соціалізації особистості
13. Соціально-трудові відносини як система
14. Зміст та класифікація мотивів природоохоронної діяльності учнів початкових класів
16. Гуманізм у відносинах між людьми
Альбом для пастели "Pastel", А2, 20 листов. 
Бутылочка для кормления "Avent" Natural (260 мл). 
Ранец ортопедический "Kitty", цвет розовый. 18. Становлення соціально-побутової сфери на Волині у повоєнний період (1944-1953 рр.)
19. Перевірка закону Ома при аналізі послідовних кіл змінного струму
20. Зміст і форми роботи соціального педагога з різними типами сімей
21. Соціальні технології й гуманістична психологія А. Маслоу
25. Российская социал – демократическая рабочая партия (РСДРП)
26. Імпресіонізм, модернизм, символизм, експрессионизм...
27. Право животных на гуманное отношение к ним со стороны человека
28. АНТИТЕХНОЛОГІЇ У ПОЛІТИЧНІЙ БОРОТЬБІ: ВИКОРИСТАННЯ ЗМІ
29. Динамика социо-культурных изменений
30. Тара и тарные операции в торговле
31. Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
32. МЕХАНІЗМ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
Игра со звонком "Путаница". 
Ступка с пестиком "Mayer & Boch", 250 мл. 
Карандаши чернографитные Faber-Castell "GRIP 2001", 12 штук с 2 ластиками и точилкой. 33. Галичина - соціокультурна, історична, політична частка України
34. Дії УПА в роки ВВВ і в післявоєнний період
35. Постмодернізм та українська історична наука
36. Критичний огляд памфлету І.Дзюби Інтернаціоналізм чи русифікація?
37. Взаимоотношения Полоцких и Смоленских князей в конце XII-пер.пол.XIII в.
41. Зміст і еволюція поняття мотивації
42. Воспитание гуманного отношения к обитателям уголка природы
43. Соціал-демократична концепція держави та влади
44. Структура і зміст політичних інтересів суспільства, класів, особистості
45. Соціальні групи
46. Загадка техноархеологии: бывал ли Иезекииль в Перу?
47. Биологический редукционизм: социал-дарвинистская школа
48. Проблема рівності і соціальної справедливості в умовах ринкової економіки
Кружка фарфоровая "Царский шиповник", 650 мл (3 вида). 
Игрушка-антистресс "Fidget Cube. Green White". 
Дождевик на коляску универсальный в сумке. 49. Соціологічна думка на Україні (кінець ХІХ - поч. ХХ)
50. Методика аудиторської перевірки розрахунків з робітниками та службовцями по заробітній платі
51. Совість Риму - соціо-культурна роль стоїцизму
52. Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
53. Американський неолібералізм. Монетаризм
57. Роль власності у соціально-економічних процесах
58. Порівняльний аналіз механізмів рефінансування комерційних банків
59. Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Санітарні норми та правила
60. Василий Григорьевич Перов (1834-1882)
61. Планування аудиту, перевірка фірми.
62. Государство и общество в Перу
63. Пространственно-временная динамика процессов и освоения социо-культурных территорий
Деревянная игрушка "Металлофон". 
Глобус Земли, физико-политический, рельефный с подсветкой, 250 мм. 
Средство для умягчения воды Calgon "2 в 1" (1,6 кг). 65. Зміст і завдання БЖД та об’єктивні умови її виникнення
66. Зміни в українському правопису в наш час
67. Антивоєнні оповідання Г.Белля в соціально-історичному та літературному контексті
69. Порівняльна характеристика соціально-економічного розвитку Швеції та Нігерії укр
73. Аналіз статті Деніела Белла «Соціальні рамки інформаційного суспільства»
74. Несут ли высокие технологии гуманность?
75. Основные тенденции эволюции социал-демократии на Западе и в России
77. Комічне як соціокультурна реальність
78. Кредитний механізм в комерційних банках
79. Механізм реалізації форфейтингу
Форма для выпечки разъемная "Appetite", 20х7 см. 
Набор зубных щеток "Pigeon" (2 штуки), от 12 месяцев. 
Настольно-печатная игра «Прогеры». 81. Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні
82. Операції репо: сутність, зміст, техніка реалізації, огляд міжнародного досвіду
83. Соціальне та особисте страхування
84. Формування бюджетів фондів соціального страхування України
85. Іпотечне кредитування як механізм залучення фінансових ресурсів для підприємницької діяльності
89. Дія іонізуючого випромінення на організм людини
90. Охорона праці - основні положення, зміст і завдання
91. Мікробний антогонізм як основа використання антибіотиків
92. Роль крейдяного періоду у розвитку біосфери
93. Участь мікроорганізмів в кругообігу азоту
94. Біологічна роль кальцію в організмі людини і тварин
95. Вплив кадмію на показники азотного і вуглеводного обміну в організмі щурів різного віку
96. Генетичні особливості мікроорганізмів
Именная ложка с надписью "София". 
Сушилка для белья напольная складная, 180x55x96 см, голубая. 
Подарочная расчёска для волос "Лиза". 97. Емоції та їх значення, механізм виникнення емоцій
98. Правила догляду та утримання кролів. Загальні ветеринарно-санітарні та профілактичні заходи
99. Бухгалтерський баланс: економічний зміст, методика складання, аудит та аналіз основних показників
100. Відображення в балансі витрат і доходів майбутніх періодів
