![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Международные экономические и валютно-кредитные отношения
Міжнародне становище країн Азії та Африки в повоєнні роки |
План 1. Азія та Африка у планах агресора 2.Воєнні дії на Близькому Сході З.Африка уроки Другої світової війни 4. Атомне бомбардування Японії 5.Наслідки війни Азія та Африка у планах агресора Після Першої світової війни багато країн Азії та Африки не мали своєї незалежності. Більшість їх була колоніями у провідних європейських країн. Наприкінці XIX ст. у Китаї посилилася експансія американського, японського та німецького капіталів, країну було поділено на сфери впливу багатьох держав. Китай був найбагатшою на сировинні ресурси країною Східної Азії, що тривожило сусідню Японію. Колишні володіння Німеччини Китаєм було передано Японії. По відношенні до правління Чан Кай-ші японці проводили політику шантажу, тиску, щоб підкорити його до капітуляції. До кінця 1931 р. японці зайняли більшу частину Манджурії. 1 березня 1932 р. була проголошена держава Маньчжоу-Го, яка оголосила про тісний військовий союз із Японією. У 1933 р. японці продовжували свою агресію у Китаї. Упродовж січня було захоплено важливий гірський перевал Шаньхай-гуань, а в березні - частину провінції Жехе та внутрішню Монголію. 31 травня 1933 р. Гоміньдан підписав з Японією угоду про створення демілітаризованої зони у провінції Хебей. Японія отримала низку привілеїв у Північному Китаї. На початку 1938 р. японці розпочали блокаду китайського узбережжя. Японські кораблі захопили найбільш промислово розвинені приморські райони, гирла головних рік та найважливіші шляхи. Вітчутним ударом для Китайського уряду була втрата соляних озер у Шаньсі. Через відсутність на японських островах природніх ресурсів Токіо активно освоював корейський півострів. Японський уряд стимулював переселення до Кореї японських колоністів. Колоністи отримували конфісковані в корейців кращі землі півострова, пільги. Корейцям насильницькими методами нав’язували японську мову та культуру. Найбільшою колонією між країнами Азії була Індія. Протягом міжвоєнного періоду британцям вдалося втримати панування над Індією, але Лондону довелося піти на значні поступки. У 1935 р. англійський уряд затвердив акт про управління Індією, який у народі отримав назву „рабської конституції „. За задумом укладачів „ нова конституція „ покликана була зміцнити союз англійських колоністів з індійською аристократією у боротьбі проти національно-визвольного руху народів Індії. На початку 1918 р. англійці розпочали окупацію всієї території Ірану У серпні 1918 р. у Тегерані було створено англо-фінське управління на чолі з Восуг-Ед-Доуле, яке відмовилося прийняти першого радянського дипломатичного представника, який прибув до Ірану. Без відома міджеліса Восуг-Ед-Доуле підписав 9 квітня 1919 р. англо-іранський договір, який віддавав під контроль англійських радників іранські фінанси та інші області суспільно-економічного життя Ірану. Англійці негайно приступили до його виконання. Була підписана англо-іранська митна конвенція, яка встановлювала низькі тарифи для англійських товарів і високі - для товарів Радянського Союзу. Англія все більше розширювала зону окупації у Турції. Греція, якій спонукала Англія, 15 травня 1919 р.
висадила війська в Ізмирі, сподіваючись захопити Західну Анатолію. Франція значно розширила окупаційні території на Південному Сході Турції. У Африці на час закінчення Другої Світової війни лише дві країни- Ліберія та Ефіопія- були незалежними державами. Решта Африканського континенту перебувала в колоніальній залежності від Великобританії, Франції, Бельгії, Іспанії, Італії. Найбільшою колоніальною імперією в Африці володіла Великобританія. Вона застосовувала у своїх африканських володіннях систему опосередкованого управління. Фрацузькі колоніальні володіння були порівняно бідними на природні ресурси. Французи застосовували у своїх колоніях систему прямого правління, безпосередньо втручаючись в місцеві справи. Економічні проблеми спонукали Б. Муссоліні до колоніальних завоювань в Африці. З 1934 р. Італія розпочала приготування до агресії проти Ефіопії - єдиної на континенті незалежної держави. 2 жовтня 1935р. Б. Муссоліні розпочав війну проти Ефіопії. Ефіопія капітулювала. 2. Воєнні дії на Близькому Сході Введення на початку 1919 р. до Туреччини та у протоки Босфор і Дардонелли британських військ, грецька окупація Ізміра спричинили наростання націоналістичних настроїв серед турок. Лідером турецьких націоналістів був генерал Мустафа Кешаль, який закликав націю до боротьби проти антантівської окупації країни. У відповідь на турецькій території висадилися грецькі та італійські війська, а британці увійшли до турецької столиці - Стамбула й поклали край діяльності бунтівного парламенту. Після того як у 1921 р. Туреччина уклала договір з Росією, турецькі та російські війська завдали поразки Вірменії, Грузії й Азербайжану, ліквідували їхню державну незалежність. Наступного року кеаломійські війська завдали поразки грецькій армії та відновили турецький суверенітет над Ізміром. Місто було спалено, а багато греків-християн, що мешкали в ньому , були вирізані. У результаті з підписанням Лозанського договору війна припинилася ; міжнародним співтовариством було визнано незалежність Туреччини. Туреччина чітко не визначилась в орієнтації між ворогуючими сторонами майбутнього світового конфлікту. Туреччина залишалася осторонь подій світової війни. Після перелому уході бойових дій Другої світової війни Туреччина вирішила укласти союз із країнами антигітлерівської коаліції. Однак турецьке керівництво ухилялося від безпосередньої участі у війні, обмежившись розривом дипломатичних стосунків із Німеччиною. Туреччина оголосила війну Німеччині та Японії лише 23 лютого 1945 р. Історія Палестини була досить драматичною. Вона заселялася переважно арабами. Палестина потрапила під владу Османської імперії. У 1915 р. правитель Мекки Хусейн Ібн Алі домовився з Британією про підтримку нею повстання проти Туреччини. Британський верховний комісар в Єгипті запевнив арабів, що таку підтримку Англія їм надасть. Арабське повстання розпочалося у червні 1916 р. Лінія арабо-турецького фронту протяглася від Дамаска до Медини. Повстанці відволікли турецькі сили, що дало змогу британським військам вступити до Сирії та Палестини. Із захопленням ними 1918 р. Дамаска, турецькому пануванню на Близькому Сході було покладено край.
Піcля оголошення 28 лютого 1919 р. еміром Амонули-Ханом незалежності Афганістану, Лондон почав стягувати до афгано-індійського кордону значні військові сили, якізагалом склали 340 тис. Солдатів та офіцерів. Шукаючи союзників у антибританській боротьбі Аманула- хан вислав дипломатичну місію до Москви. 27 березня 1919 р. більшовики де-факто визнали незалежність Афганістану й послали Амулі-хану вантаж зі зброєю. Натомість афганці перестали підтримувати Бухару, яка зазнала радянської агресії. Бої на афгано-індійському кордоні почалися 3 травня 1919 р. у районі Хайберської ущелини. Афганська армія налічувала від 40 до 60 тис. Бійців. На першому етапі війни перевага була на боці численніших британців. Ситуація почала змінюватися після того, як 26 травня, очолені афганським міністром оборони Мохаммедом Надір-ханом, підрозділи перейшли у контратаку й прорвалися на індійську територію. Афганці взяли в облогу м. Тхал, а у Візірістані почалося мусульманське повстання на їх підтримку . Угоду про припинення війни було підписано 3 червня 1919 р. З.Африка у роки Другої світової війни Італія напала на Ефіопію. Африка напружено слідкувала за цією боротьбою. У Ефіопії вбачали перш за все єдину на всьому континенті країну, яка встояла перед колонізаторами, символ того, що африканці можуть існувати без іноземної опіки. У Південно-Африканському союзі, Єгипті та ряді інших країн з'явилося багато добровольців, які прагнули змагатися на стороні Ефіопії. На південь від Сахари бойові дії в другій світовій війні відбувалися тільки на території Ефіопії, Італії, Сомалі та Ерітрії. У 1941 р. англійські війська зайняли території цих країн. В інших країнах Тропічної та Південної Африки бойових дій не велося. Проте африканці змагалися у Північній Африці. Домігшись успіхів у Північній Африці 1941 р., німецько-італійське командування прагнуло здійснити свої стратегічні плани: розгромити британські війська, увійти до Єгипту, захопити Александрію, Каїр та Суецький канал і таким чином оволодіти всією Північною Африкою. Німецько-італійськими військами у Північній Африці командував генерал-фельдмаршал Е. Роммель. У червні 1942 р. німецько-італійське командування здійснило наступальну операцію під кодовим найменуванням „Тезей„ метою якої було оволодіння Тобруком і вихід на єгипетський кордон. Після кровопролитних боїв 19 червня 1942 р. Тобрук було взято в облогу, і вже наступного дня німецькі танкові частини за підтримки авіації розпочали його штурм. 21 червня гарнізон капітулював, до полону потрапило 33 тис. Англійських солдатів та офіцерів. Англійці закріпилися на заздалегіть підготовлених оборонних рубежах біля Ель-Аламейна. Роммель готувався до проведення операції „ Аїда „. Під серпень британські війська посилилися. В їхньому розпорядженні вже було 935 танків, в тому числі 200 одиниць типу „ Грант „що називалися„ останньою єгипетською надією „. Хоча армія і зазнала поразки у Північній Африці, їй вдалося знекровити противника й затримати його просування. Англо-американське керівництво дістало змогу зміцнити позицію в цьому регіоні, накопичити сили і підготуватися до рішучого наступу восени 1942 р.
Существенное влияние на SF оказали еще так называемые «утопии», то бишь фантазии на тему наилучшего общественного устройства — тоже почтенный, хотя и с подмоченной репутацией, жанр, который есть пошел быть аж от дедушки Платона… Впрочем, это я погорячился. Серединка между SF и fantasy всё-таки существовала. А именно: были некогда весьма популярны романы о путешествиях в далекие края (типа Тропической Африки, джунглей Амазонки, или, на худой конец, на Северный Полюс, где ожидали найти нечто интересное). Увы, тема иссякла, поскольку белых пятен привлекательного размера на карте мира уже не осталось. К тому же слишком вольное сочинительство на тему странных обычаев южноафриканских дикарей может кончиться судебным иском к издательству по поводу компенсации морального ущерба, нанесенного уникальной культуре этих самых дикарей. Поскольку и у мумбо-юмбо теперь есть свои юристы. Хорошо. Как делается фэнтези, мы выяснили. Осталось понять — зачем. Что есть такого в волшебной сказке, что её хочется слушать и слушать, да еще и перелагать в такой манере, чтобы наше взрослое, ироническое, скептическое сознание снова-здорово лопало те же самые зажеванные байки, только сдобренные реалистическим соусом? Ответ простой, и содержится он в той же самой сказке
1. Вплив другої Світової війни на долю народів Азії та Африки
2. Народи Азії та Північної Африки в першій половині ХХ ст.
3. Розвиток туристичного бізнесу у країнах Східної Азії та Тихоокеанського регіону
4. Країни Азії в 20-30-ті роки
5. Возникновение феодальных отношений в странах Азии и Африки
9. Країни Близького Сходу та Північної Африки у першій половині ХХ ст. (1900–1945 рр.)
10. Роль та значення окремих країн і регіонів у міжнародній економіці
11. Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю
12. Цивилизационная Периферия: Азия, Африка и Латинская Америка
13. Вексельний обЃг. Розвиток вексельних операцЃй на УкраѓнЃ та в Ѓнших економЃчно-розвинутих краѓнах
14. Вільні економічні зони в Україні та міжнародний досвід їх створення
15. Антивоєнні оповідання Г.Белля в соціально-історичному та літературному контексті
17. Банківські гарантії та ризики. Міжнародні розрахунки
18. Характеристика країн Єгипту та Аргентини
19. Макрорегионы Зарубежной Азии, Африка и глобальные проблемы человечества
20. Національне та міжнародне право
21. Поняття та види форм державного устрою у зарубіжних країнах
25. Міжнародне право феодальної та рабовласницької доби
26. Країни Тропічної і Південної Африки (1900–2002 рр.)
28. Особливості діагностики та лікування резидуального та рецидивного холангіолітіазу
29. Аналіз міжнародних економічних відносин України, Польщі, Австрії та Японії
30. Вексель та його функції у міжнародних розрахунках
31. Інформаційна складова іміджу держави на міжнародній арені, на прикладі України та США
32. Міжнародні валютні ринки та їх функції
33. Міжнародні економічні організації та їх роль в інтернаціоналізації виробництва
34. Міжнародні фінансово-кредитні організації та їх аналіз
35. Особливості зовнішньої політики України у Центральній Європі та країнах Балтії
37. Ризики інвестування в цінні папери. Міжнародний ринок позикових капіталів
41. Інтереси та культура. Цінності в управлінні
42. Бізнес-етика в міжнародних відносинах та особливості етичної бізнес-діяльності в Україні
43. Система вищої освіти в країнах Європи та Америки
44. Зміст і методика вивчення країн Африки у шкільному курсі країнознавства
45. Зовнішня політика країн балтії в контексті розширення ЄС та НАТО
46. Становище болгарської діаспори в Україні та діяльність болгарських товариств
47. Водні шляхи та повітряний транспорт України
48. Грошовий ринок та Міжнародний валютний фонд
49. Механізми трансферу технологій на національному та міжнародному рівнях
50. Монопольне становище та конкуренція на ринку мобільного зв’язку в Україні
53. Приморский край
58. Степные реки Краснодарского края
59. Страны Северной Африки. Тунис
60. Африка
61. Государственное стимулирование инвестиционного процесса: опыт США и Юго-Восточной Азии
62. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
63. Цивільний та арбітражний процес
64. Формування украiнськоi народностi. Походження та поширення назви "Украiна"
65. Культура и быт Тамбовского края в XVIII в.
66. Создание Татарской АССР и правительственная политика Казанского края в 16в.
67. Опорный край державы. Урал в период ВОВ и его вклад в победу
68. Экономические, социальные и культурные права (Економічні, соціальні та культурні права)
69. Право власностi та право повного господарського ведення: спiльне та вiдзнаки
73. Анализ стихотворения А.А. Блока "О! Весна без конца и без краю!"
74. Реалии международных отношений Центральной Азии в эпоху Средневековья (по материалам эпоса "МАНАС")
75. Развитие образования в Пермяцком крае в конце XIX – первой трети XX веков
78. Государство Саманидов в Центральной и Средней Азии
79. Были ли в Германии плавающие танки накануне Второй Мировой Войны?
81. Полная история танков мира
84. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його оптимізації
85. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його мiнiмiзацiЇ
90. Состояние малого предпринимательства в Российской Федерации /г.Арсеньев, Приморский край/
91. Кредитування підприємств та забезпечення кредитів
92. Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку
93. Шпаргалка по предмету Деньги и кредит (Гроши та кредит)
94. Iнвестицiйнi ризики та iх оцiнка
95. Региональные особенности регулирования цен (на примере Хабаровского края)
96. Иранско-тюркский культурный симбиоз в Центральной Азии
97. Военная экспансия гуннов в центральной Азии
98. Тропическая и южная Африка в XX веке
99. Iсторія виникнення та становлення державності України: 20 ст