![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Международные экономические и валютно-кредитные отношения
Зовнішньоекономічні звязки України з Обєднаними Арабськими Еміратами |
Зовнішньоекономічні зв’язки України з Об’єднаними Арабськими Еміратами План Вступ Зовнішньоекономічні зв’язки України з Об’єднаними Арабськими Еміратами Встановлення дипломатичних відносин між країнами. Економічні зв’язки з Об’єднаними Арабськими Еміратами в період становлення молодої української держави. Партнерство країн в економічній сфері на сучасному етапі. Висновки Список використаної літератури Вступ Важливою складовою зовнішньоекономічних відносин України є зовнішньоекономічна діяльність регіонів України, яка відкриває для країни великі перспективи на різних світових ринках. Одним із красномовних прикладів цього є економічне співробітництво України з країнами Близького Сходу. Але присутність близькосхідних країн у наших економічних зв'язках незначна з наступних причин, адже Україні – порівняно молодій незалежній державі – не так просто зайняти своє місце на арабському ринку, з огляду на наявність серйозних конкурентів, що мають тривалі й міцні зв'язки з арабськими країнами. Це насамперед колишні метрополії (Великобританія, Франція, Італія, Іспанія), а також США, Росія, Німеччина і Китай. Арабські бізнесмени мають дуже неясні уявлення про Україну та її можливості, не говорячи вже про регіони. Також не меншою проблемою є те, що на нерозвиненості політичних, економічних і гуманітарних контактів як на регіональному, так і на державному рівні дуже негативно позначається відсутність достатньої кількості підготовлених кадрів, здатних працювати з арабськими партнерами. Проте ці причини мають тимчасовий характер, і можна з упевненістю прогнозувати збільшення обсягу українсько-арабських зв'язків у найближчі роки, про що свідчать об'єктивні дані поліпшення інвестиційного клімату. Серед суб’єктивних факторів слід виділити те, що в Україні сформувалася значна арабська діаспора, достатньо дієздатний і активний прошарок арабських бізнесменів, можливості яких у розширенні ділових контактів із Близьким Сходом можуть бути багаторазово збільшені, якщо близькосхідна політика здобуде більш планомірний і акцентований вигляд. Цей фактор може бути ефективно використаний для забезпечення своїх інтересів в арабському світі. Цілком очевидною є потреба у створенні мережі інформаційних представництв України в арабських країнах, у реалізації усвідомленої стратегії інформаційного просування та забезпечення в цих країнах українських інтересів. Зовнішньоекономічні зв’язки України з Об’єднаними Арабськими Еміратами Встановлення дипломатичних відносин між Україною та ОАЕ, що відбулося у жовтні 1992 року, та відкриття Посольства України в Абу-Дабі у жовтні 1993 року можна вважати початком практичної реалізації близькосхідного напряму зовнішньої політики України. Економічним стимулом розбудови двосторонніх відносин між Україною та ОАЕ був пошук нових та альтернативних ринків для просування вітчизняної продукції (на початковому етапі це здебільшого стосувалося традиційних предметів українського експорту - металургійної та хімічної продукції). 16-17 квітня 1993 року відбувся візит в ОАЕ урядової української делегації на чолі з тодішнім Прем'єр-міністром України Л.К
учмою, під час якого були проведені переговори щодо налагодження двостороннього співробітництва між Україною та ОАЕ. 21 жовтня 1993 року в ОАЕ прибула передова група Посольства на чолі з Тимчасовим Повіреним у справах України в ОАЕ О.Семенцем, а з 1 січня 1994 року почало діяти Посольство України в ОАЕ. У 1995 році була укладена міжурядова угода про торговельно-економічне співробітництво, а в 1996 році було парафовано ще дві угоди в сфері економіки (про уникнення подвійного оподаткування та про взаємний захист інвестицій). Основним засобом реалізації інтересів України в сфері економічного співробітництва було обрано &quo ;масоване вторгнення&quo ; на еміратський ринок шляхом участі українських експозицій у численних міжнародних виставкових заходах, що проводяться в ОАЕ на регулярній основі. Свого часу така тактика принесла відчутні позитивні результати, оскільки дозволила достатньою мірою репрезентувати можливості вітчизняної економіки та її готовність до розгортання широкомасштабного співробітництва з ОАЕ та іншими державами регіону, зокрема, у традиційних для України експортних галузях (металургія, хімія), продукція яких користується тут підвищеним попитом. Беручи до уваги той факт, що ОАЕ є місцем проведення всесвітньо відомих міжнародних військових виставок, Україна, починаючи з 1995 року, є постійним та одним з найпомітніших їх учасників. На виконання відповідних доручень Прем'єр-міністра України щодо реалізації основних положень Послання Президента України &quo ;Україна: поступ у XXI століття&quo ; у 2001 році (у квітні та листопаді 2001 року) було організовано і проведено два Міжнародних форуми &quo ;Україна - ОАЕ: бізнес, інвестиції, приватизація&quo ;. У січні 2002 року відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України А.М.Зленка до ОАЕ, в ході якого було досягнуто домовленостей щодо подальшого розвитку двостороннього співробітництва. Надзвичайним та Повноважним Послом України в ОАЕ з липня 2007 року є С.О.Пасько. Широкі можливості перед українсько-еміратським співробітництвом відкрив візит Президента України Л.Д.Кучми до ОАЕ, що відбувся наприкінці січня 2003 року. Сторони домовилися про необхідність активізації двосторонніх економічних відносин, насамперед, шляхом реалізації спільних інвестиційних проектів. 18 травня 2004 у м.Абу Дабі (ОАЕ) відбувся організований Посольством України в ОАЕ українсько-еміратський семінар, присвячений питанням розвитку співробітництва між Україною та ОАЕ в банківській та інших сферах. В його роботі взяли участь представники провідних фінансових інституцій двох держав, зокрема Державного експортно-імпортного банку України, Центрального банку ОАЕ, Національного банку та Інвестиційного фонду Абу Дабі, а також промислових і торговельних компаній. Учасники семінару обговорили конкретні напрями та форми двостороннього співробітництва, можливості участі еміратського капіталу в реалізації деяких інвестиційних проектів в Україні, а також надання банківської підтримки двостороннім торговельно-економічним операціям. 6 листопада 2006 року українська урядова делегація на чолі з Міністром транспорту та зв’язку України Миколою Рудьковським відвідала Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) і провела низку зустрічей з керівниками міністерств та відомств країни.
Зокрема, відбулись переговори Миколи Рудьковського з Міністром економіки ОАЕ Любною Аль-Касімі та заступником Міністра фінансів та промисловості ОАЕ і Головою Ради директорів Арабського банку ОАЕ, у ході було зосереджено увагу на перспективних проектах з розвитку транспортної інфраструктури України, модернізації її повітряних і морських портів, залізниці, залучення інвестицій ОАЕ у телекомунікаційну сферу тощо. 16 листопада 2006 року у рамках візиту до Об’єднаних Арабських Еміратів української делегації на чолі з Головою Сумської обласної державної адміністрації Ніною Гаркавою в Еміраті Фуджейра (ОАЕ) відбулась її зустріч та переговори з Президентом і Генеральним директором Торговельно-промислової палати (ТПП). У ході зустрічі наголошувалось на необхідності активізації ділових контактів, як на регіональному, так і на міждержавному рівнях. Зі свого боку, керівництво ТПП Емірату Фуджейра висловило готовність розглянути найбільш перспективні інвестиційні проекти на території України та, зокрема Сумської області, з метою вивчення можливостей щодо залучення еміратських інвестицій в економіку України. У липні 2007р. вперше в історії двосторонніх відносин відбувся візит до Києва еміратської урядової делегації на чолі із в.о. Першого заступника Міністра закордонних справ ОАЕ Т.Аль Гейданом. У ході візиту організовано зустріч з Першим віце-прем’єр-міністром, Міністром фінансів України М.Я.Азаровим, Міністром закордонних справ України А.П.Яценюком, відбулись переговори у низці українських міністерств та відомств, проведено політичні консультації між МЗС двох держав. Досить плідним є співробітництво між Україною та ОАЕ і на міжнародній арені. Держави активно взаємодіють у рамках міжнародних організацій, здійснюють взаємний обмін підтримками на виборах до міжнародних органів та інституцій. Розбудова двосторонніх торговельно-економічних відносин на сучасному етапі зосереджена на роз'ясненні на офіційному та індивідуальному рівнях можливостей і умов ведення справ у двох країнах, індивідуальній роботі з окремими підприємцями, організації торговельно-промислових виставок, забезпеченні участі українського ВПК у виставках військової техніки &quo ;Айдекс&quo ; та &quo ;Трайдекс&quo ;. На сьогодні між Україною та ОАЕ укладено 3 міжурядові Угоди: про економічне, торговельне та технічне співробітництво (березень 1995 р.); про сприяння та взаємний захист інвестицій (січень 2003 р.); про уникнення подвійного оподаткування (січень 2003 р.) та низка документів міжвідомчого характеру. Аналіз нинішнього стану двосторонніх економічних відносин свідчить про реальні можливості їх активізації за рахунок збільшення товарообігу по вже існуючих напрямках співпраці (продукція металургійної та хімічної промисловості), а також використовуючи нереалізовані до цього часу резерви, насамперед потенціал України у галузі машинобудування (авіаційна, суднобудівна промисловість), у сфері високих технологій, агропромислового комплексу тощо. Додаткового імпульсу цій роботі може надати започаткування діяльності двосторонньої міжурядової комісії, створення якої передбачене укладеною угодою про торговельно-економічне співробітництво.
В «Об'єднанi слов'яни – Нарцис» увiйшли «помiрнi» кадети та федералiсти, якi погоджувалися лише на обмежену автономiю України у складi Росiйської федерацiї… С. Моркотун оголосив себе Великим Майстром Великої Ложi України «Об'єднаних слов'ян». Однак, чи була вiдкрита Велика Ложа Моркотуна-Скоропадського? Скорiше за все лише на паперi… Плани С. Моркотуна зiрвав голова українського земства Симон Васильович Петлюра, який очолив ту частину масонiв України, яка з травня 1918 р. рiзко виступала проти гетьмана Скоропадського. Головою опозицiйного до гетьмана Українського нацiонального союзу обрали масона А. Никовського… Симон Петлюра вже навеснi 1918 р. став збирати альтернативну Велику Ложу України, в яку мали ввiйти А. Никовський, С. Шелухiн, А. Ливицький, Я. Котляревський, Н. Шумницький, Ф. Море, В. Прокопович… (можливо, прем'єри УНР Мартос i Мазепа, генерал Осецький…). Щоб вiдкрити Велику Ложу, С. Петлюрi необхiдно було не менше чотирьох вже дiючих лож i не менше 50 майстрiв-масонiв. Можливо нових адептiв українського масонства С
1. 3 найбільш визначні події у економічному (зовнішньоекономічному) житті України у 2004 -2005 роках
2. Зовнішньоекономічні зв’язки Японії та розвиток економічних відносин з Україною
4. Контрольна по зовнішньоекономічній діяльності
5. Лізинг та переробка сировини на давальницьких умовах в зовнішньоекономічній діяльності
9. Зовнішня торгівля України як провідна ланка міжнародних економічних відносин
10. Особливості зовнішньої політики України у Центральній Європі та країнах Балтії
11. Тенденції та перспективи розвитку товарної структури зовнішньої торгівлі України
12. Система національних рахунків у зовнішньоекономічній діяльності
13. Закон про зовнішньоекономічну діяьність України
14. Торговельно-промислова палата. Зовнішньоекономічна політика України
15. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
18. Газета "Сільські вісті" як об’єкт висвітлення проблеми сільського господарства України
21. Екологічні проблеми деяких водних екосистем України
25. Конституционный Суд Украины (Конституційний Суд України)
26. Політичні права і свободи громадян України
27. Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа)
28. Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України
30. Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку
31. Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
32. Історія України
33. Історія соборності України
34. Гетьман Іван Мазепа - державний та політичний діяч України
35. Господарство України періоду утвердження капіталізму
36. Походження людини та її поява на території України
37. Історія держави та права України
41. Економічне районування України
42. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї
43. Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України
44. Загальні питання права власності у відносинах з іноземцями за законодавством України
45. Поняття, форма та функції Конституції України
46. Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України
49. Бюджет України: актуальні проблеми
51. Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
52. Управління фінансами України
53. Історія розвитку садово-паркового мистецтва на території України
57. Вплив російської кризи на економіку України
58. Місце України в глобалізаційних процесах
59. Машинобудівний комплекс України
60. Розвиток та розміщення хімічної промисловості України
61. Авіаційний транспорт України
63. Органи внутрішніх справ України
64. Грошові розрахунки в господарському обороті України
65. Біохімія трансгенної картоплі в умовах України
66. Стан співробітництва України з Міжнародним валютним фондом
67. Інформаційна політика України
68. Конституційні засади виконавчої влади України
73. Хімічна промисловість України
74. Основні форми зовнішньоекономічних звўязків, їх суть
76. Регіональний розвиток харчової промисловості України
77. Зародження партійно-радянської преси України
78. Проблеми золотоносності надр України
79. Входження Північного Причорномор’я Криму та Правобережної України до складу Росії укр
80. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї укр
81. Верховна Рада України в системі органів влади
83. М.О. Скрипник - видатний діяч України
84. Агроперетворені ґрунти солонцевих комплексів сухого степу України
89. Порівняльний внвліз діяльності страхових компаній на ринку України
90. Ринок цінних паперів України
91. Структура страхового законодавства України
92. Фінансова складова діяльності Погребищенського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України"
94. Формування та розвиток банківської системи України
95. Банки на валютному ринку України
96. Банківська система України
97. Депозитні операції банків на фінансовому ринку України (за матеріалами АТЗТ "АК ПРОМІНВЕСТБАНК")
98. Державно-правове регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності