![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Международные экономические и валютно-кредитные отношения
Перспективи надання Україні міжнародної технічної допомоги |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра міжнародної економіки РЕФЕРАТ З дисципліни «Міжнародна економічна діяльність» На тему: «Перспективи надання Україні міжнародної технічної допомоги» Маріуполь - 2007 Зміст Вступ 1. Сутність міжнародної технічної допомоги 2. Фактори, що негативно впливають на залучення проектів та програм МТД 3. Перспективи України в отриманні проектів та програм МТД Висновки Список використанних джерел Вступ Міжнародна технічна допомога (МТД) сьогодні є важливим інструментом реалізації політики міжнародної інтеграції України, економічного розвитку, забезпечення інтересів держави на зовнішніх ринках. Міжнародна технічна допомога надається Україні практично в усіх галузях народного господарства та суспільного життя більш ніж 20 країнами світу, а також міжнародними організаціями. На сьогодні впроваджено та знаходяться в стадії виконання проекти, на фінансування яких з 1992 року донорами виділено понад 5,8 мільярдів доларів США. В 2005 році донорами для впровадження нових та продовження діючих проектів міжнародної технічної допомоги в Україні виділено приблизно 463 млн. доларів США. Впровадження проектів міжнародної технічної допомоги допомагає вирішенню тих проблем, які Україна сьогодні не в змозі вирішити самостійно, зменшує навантаження на державний бюджет, сприяє створенню додаткових робочих місць. Світовий досвід, що набуває Україна в рамках міжнародної технічної допомоги сприяє її сталому соціально-економічному розвитку, прискорює її міжнародну інтеграцію. Актуальність подальшого дослідження міжнародної технічної допомоги та її впливу на стан економіки України полягає у визначенні найбільш раціонального розміщення коштів, що поступають від донорів, з метою покращення стану в окремих галузях економіки; а також у сприянні розвитку більш тісних відносин з міжнародними фондами та іншими країнами. Метою цієї реферативної роботи є визначення проблем та факторів, що негативно впливають на залучення МТД, а також перспективних напрямів надання МТД Україні. Задачі – визначити сутність міжнародної технічної допомоги та розрізнити її види, а також визначити подальші напрямки співробітництва з фондами та іншими країнами, щодо технічної допомоги Україні у тих галузях економіки країни, які її найбільш потребують. Об’єкт дослідження – форми та способи залучення міжнародної технічної допомоги. Предмет дослідження – програми та проекти міжнародної технічної допомоги, що були спрямовані донорами на покращення економічного стану України. Теоретичною базою є фундаментальні положення та принципи політекономії; законодавство України; інформаційні ресурси мережі Інтернет; періодичні видання. Методологічною базою є метод аналізу та синтезу, статистичний, індукції, метод прогнозування. Сутність міжнародної технічної допомоги Різновидом міжнародної передачі технології є міжнародне технічне сприяння або технічна допомога, що одержала великий розвиток із середини 70-х років. Міжнародні програми технічної допомоги здійснюються як по лінії міжнародних організацій, так і на двосторонній основі.
Вони спрямовані насамперед на надання технічної допомоги країнам, що розвиваються, і країнам, що знаходяться перехідному періоді, з метою прискорення створення основ розвитий ринкової економіки. Технічне сприяння (яке ще називають технічною допомогою) спрямовано на підвищення технологічного рівня країн-одержувачів. Її треба відрізняти від інших форм міжнародної допомоги розвитку, що є здебільшого прямим бюджетним фінансуванням з боку розвинених держав найбіднішим африканським і азіатським країнам і спрямовані на задоволення потреб жителів цих країн у їжі, воді, паливі й іншому. Згідно з Указом Президента України „Про міжнародну технічну допомогу” (5 червня 1999 року) й Постановою 153 Кабінету Міністрів України „Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги” (15 лютого 2002 року), міжнародна технічна допомога – це ресурси, які відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами (державами, урядами іноземних держав, а також організаціями, установами, фондами, уповноваженими урядами іноземних держав, міжнародними організаціями, що надають міжнародну технічну допомогу Україні) на безоплатній основі Україні для здійснення програм, проектів міжнародної технічної допомоги з метою проведення реформ та реалізації програм соціально-економічного розвитку України. Міжнародна технічна допомога (МТД) - надання країнам допомоги на платній або безоплатній основі в сферах технології процесів, продуктів та управління; це допомога у засвоєнні знання та навичок у відповідних сферах діяльності, зазвичай в галузі економіки та управління. Донором може стати держава, уряд іноземної держави, а також організація, установа, фонд, уповноважені урядом іноземної держави, міжнародна організація, що надає міжнародну технічну допомогу. Таке сприяння може виявлятися практично в всіх галузях виробництва. В економічній сфері найчастіше технічна допомога надається в області розробки програм економічного розвитку, статистики, грошової і бюджетної політики, розвитку регіонів, техніко-економічного обґрунтування окремих проектів. З погляду ступеня залучення одержувача технічної допомоги в процесі розподілу можна виділити кілька організаційних видів технічної допомоги. Грант – це фінансові ресурси, що надаються донором реципієнту на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою, проектом міжнародної технічної допомоги. Технологічні гранти – це безоплатна передача розвиненими країнами технології, технологічно ємних товарів або фінансових засобів на купівлю технології, навчання і підвищення кваліфікації персоналу. Гранти передбачають надання донором у рамках проекту МТД технології й устаткування, відряджання фахівців і здійснення навчання кадрів без якої б то ні було фінансової участі одержувача допомоги у фінансуванні проекту. У цьому випадку одержувач виконує чисто організаційні функції по прийому і розміщенню технічної допомоги. Донор звичайно має право брати участь через своїх представників у розподілі допомоги і нагляді за ефективністю її використання.
Співфінансування МТД передбачає більш серйозну участь і відповідальність її одержувача, що відповідно до угоди про надання технічної допомоги повинний не тільки організаційно забезпечити її одержання, але і нести деякий тягар її фінансування. Звичайно фінансова участь одержувача, хоча і складає меншу частку вартості проекту, розглядається як свідчення зацікавленості уряду в ефективному використанні наданій його країні технічної допомоги. Вона може залучатись у вигляді будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проектів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні; робіт і послуг; прав інтелектуальної власності; фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті; інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі стипендій. Міжнародна технічна допомога може надаватися у формі передачі у власність, користування майна і майнових прав; консультацій із залученням експертів, у тому числі іноземних; фінансування витрат на навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів реципієнта; обміну спеціалістами; грантів. Грошові кошти, що виділяться міжнародними економічними організаціями й окремими країнами в рамках МТД, не надходять безпосередньо в розпорядження приймаючої сторони, а направляються на оплату й організацію роботи відповідних фахівців-консультантів. Безпосередньо одержувати МТД згідно з проектом (програмою) може резидент України (фізична або юридична особа), яка є реципієнтом цього проекту. Реципієнт – це визначений у програмі, проекті міжнародної технічної допомоги резидент України, що одержує міжнародну технічну допомогу. Бенефіціар - центральний або місцевий орган виконавчої влади, до компетенції якого належить реалізація державної політики у відповідній галузі чи регіоні, який заінтересований в результатах виконання проекту (програми), але безпосередньо не одержує міжнародну технічну допомогу. Для одержання міжнародної технічної допомоги потенційні реципієнти (визначені у програмі, проекті міжнародної технічної допомоги резиденти України, які одержують міжнародну технічну допомогу) подають запити до спеціально уповноваженого органу, який проводить експертизу запитів та за її результатами звертається до донорів з проханням прийняти рішення про фінансування програм, проектів міжнародної технічної допомоги. Проектом міжнародної технічної допомоги є документ (проект, проектна угода), яким визначено систему послідовно пов'язаних дій, заходів, а також ресурси, спрямовані на досягнення цілей надання міжнародної технічної допомоги протягом встановлених строків. Програми, проекти міжнародної технічної допомоги підлягають державній реєстрації Агентством координації міжнародної технічної допомоги із включенням до Державного реєстру програм і проектів міжнародної технічної допомоги. Державна реєстрація програм і проектів є підставою для акредитації їх виконавців, а також надання підтверджень щодо забезпечення відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством України та її міжнародними договорами. Міжнародна технічна допомога має використовуватися лише для цілей, визначених у програмах, проектах міжнародної технічної допомоги.
Можна провести аналогю й бльш несподвану, але досить природну, враховуючи снування боплазмових теорй функцонування мозку,P аналогю мж проблемою усталення термоядерно плазми й завданням досягти абсолютно технчно рвноваги, що було метою таких стародавнх систем психофзичного тренування, як йога, дзен та нш. Аналзуючи це завдання з позиц сучасного системного пдходу, можна сказати, що основний методологчний принцип таких учень урвноважити розум (психку) за допомогою власних зусиль поляга у побудов кваззамкнено структури, що ма гомеостатичн властивост. ¶ ось парадоксальне твердження вдомого американського фзика, Нобелвського лауреата А. Салама: «Концептуальна структура сучасно фзики дедал бльше нагаду флософю ндузму». Але ж я вв мову не про фзикв, а психотронн знання й технолог, що являють собою синтез знань у галуз фзики,» нформатики, болог, космолог. ¶нтелектуальний синтез такого високого порядку за сучасних умов ще не можливий,P зробив висновок Гуру. Вд автора: Викладен вище основи фзичних знань арв ми з Гуру давали на перегляд академков А. Будкеру
1. Сучасний стан науково-технічної сфери в Україні
2. Правові основи надання та виплати соціальних допомог сім’ям з дітьми в Україні
3. Історія та перспективи розвитку російської професійно-технічної освіти
4. Розробка автоматизованого робочого місця науково-технічної бібліотеки університету
5. Розширення Європейського Союзу: нові можливості та перспективи для України
9. Перспективи розвитку і проблеми світової економічної інтеграції укр
10. Вексельний обіг і перспективи його розвитку в Українi
11. УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
13. Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України
15. Розвиток та розміщення хімічної промисловості України
16. Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україне
17. Ринок цінних паперів та перспективи розвитку в Україні
18. Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою
20. Операції репо: сутність, зміст, техніка реалізації, огляд міжнародного досвіду
21. Проблеми і перспективи розвитку медичного страхування в Україні
25. Вугільна промисловість України і Польщі: сучасний стан та перспективи
27. Історія міжнародних відносин України
28. Українське питання в міжнародній політиці напередодні другої світової війни
30. Операції з міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і досвідом
32. Аналіз міжнародних економічних відносин України, Угорщини, Франції та Бразилії
33. Діяльність міжнародних економічних організацій в Україні
34. Зовнішня торгівля України як провідна ланка міжнародних економічних відносин
36. Науково-технічний потенціал України
41. Україна, як суб’єкт міжнародного економічного права
42. Контроль банків України за здійсненням міжнародних розрахунків клієнтів
44. Форми і методи здійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу "Я і Україна"
47. Національна самобутня форма суспільної допомоги українського народу
48. Бюджетна система України: стан, перспективи розвитку
49. Перспективи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні у розрізі Податкового кодексу 2010 року
50. Проблеми та перспективи розвитку франчайзингу в Українi
51. Аналіз економічної нестабільності в Україні
53. Перспективы развития аэрокосмической отрасли Украины
57. Атомна енергетика України і РПС
58. Угольная промышленность мира. Проблемы и перспективы
59. Значение газа и перспективы развития газовой отрасли в Казахстане
60. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
61. Проблемы и перспективы развития денежной системы России
62. Судебная реформа на Украине (Судова реформа в Укра©нЁ)
63. Народный депутат Украины (Народний депутат України)
65. Банковская система Республики Казахстан: проблемы и перспективы.
66. Налоги: тенденции, перспективы развития
69. Міграція робочої сили (юридичний аспект) (WinWord 97 (на укр языке))
73. Гетьманство України: Богдан Хмельницький (Гетманство Украины. Богдан Хмельницкий)
74. Опыт и перспективы использования сети Интернет в коммерческих целях
75. Перспективы развития компьютерной техники
76. Перспективы развития технологий ПК на примере PDA (Personal Digital Assistant)
77. Возможности средств мультимедиа и перспективы их использования
78. Зарубежные Статистические Пакеты: описание, возможности, недостатки, перспективы развития
81. Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України
82. Дистанционное обучение: идеи, технологии, проблемы и перспективы
83. Політична доктрина більшовиків у 20-50 роках (WinWord (на укр языке0)
84. Либерализм в России:основные этапы, идеи, особенности и перспективы
85. Шпаргалка по политологии (на укр. языке)
90. Инвестиции в сельское хозяйство: методы и перспективы
91. Социальная стратификация и перспектива развития гражданского общества России
92. Атомная энергетика. Использование и перспективы развития
93. Перспективы становления ноосферной цивилизации
94. Молекулярная нанотехнология и перспективы её развития
96. Нанотехнология. Перспективы развития
97. Кредитные операции коммерческих банков и перспективы их развития
98. Банковская система Республики Беларусь: проблемы и перспективы развития
99. Банковская система Республики Казахстан: проблемы и перспективы.