![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Охрана природы, Экология, Природопользование
Екологічна економіка та управління природокористуванням |
Зміст1. Теоретична частина 1.1 Оцінка економічних збитків від різних видів порушень земельних ресурсів 1.2 Показники еколого-економічної ефективності природокористування 1.3 Водні ресурси, їх відтворення і використання в Україні. Роль водного кадастру та недоліки при плануванні водоохоронної діяльності 1.4 Суть і порядок визначення плати за корисні копалини 1.5 Система показників та методи планування природокористування 1.6 Екологічне нормування, його суть і види 2. Розрахункова частина Список використаної літератури 1. Теоретична частина Оцінка економічних збитків від різних видів порушень земельних ресурсів Під економічним збитком розуміють різницю між сукупним суспільним продуктом на основі раціонального використання природних ресурсів і природокористування й суспільним продуктом отриманим при допущенні порушень природокористування. Збитки можуть виникнути внаслідок знищення елементів природного середовища, його забруднення викидами, стоками, відходами, виснаженням природних комплексів, нераціональним використанням природних ресурсів, порушенням екологічних зв’язків у середовищі існування живих організмів, в тому числі людини. Усі процеси забруднення важко врахувати і визначити величину завданих збитків. Аналіз збитку здійснюється в такій послідовності: визначається вид забруднення, визначення вмісту забруднюючої речовини та тяжкість їхнього впливу; зона поширення; тривалість поширення; здійснення розрахунків еколого-економічного збитку керуючими нормативними документами. Економічна оцінка — це оцінка змін в економіці, що виникають при певному впливі внаслідок порушення основних функцій природи, тобто вона відображає вартість заходів на підтримання оптимального стану природної, соціальної і господарської підсистем та вартість збитків від антропогенних впливів. Об'єктом економічних оцінок можуть бути всі види наслідків господарської діяльності (екологічні, соціальні, господарські), але тією мірою, якою вони здійснюють вплив на економічне життя суспільства. Серед різних видів економічних оцінок стану природного середовища частіше використовується оцінка екологічних витрат, що є сукупністю народногосподарських витрат, викликаних з допущеним рівнем екологічних порушень. Економічній оцінці підлягає лише та частина, яку ми бачимо і можемо оцінити, а тому обчислені втрати завжди менші за реальні, вони становлять не більше 35—40 % дійсних втрат. Основою розрахунків величини збитків від забруднення земельних ресурсів є грошова оцінка конкретної земельної ділянки, яка на підставі Закону України «Про плату за землю» визначається та уточнюється Держкомземом України. Витрати на здійснення заходів щодо зниження чи ліквідації забруднення земельних ресурсів зростають залежно від глибини просочування забруднювальної речовини у співвідношенні 10:3, тобто зі збільшенням глибини в 10 разів витрати для ліквідації забруднення зростають утричі. Збитки від порушення земельних ресурсів виникають: А) через втрату землі: - переведення продуктивності сільськогосподарських земель на не сільськогосподарські потреби (міські, сільські забудови, дороги); - використання землі під інженерні засвоєння (проведення каналів, під’їздів, технологічних колів).
Б) від зниження урожайності сільськогосподарських угідь - розрахунок збитків від втрат землі через вилучення її із с/г обороту проводиться за формулою: ЗВЗ=ПВЗ ЦГА, грн. ПВЗ – площа вилучених земель; ЦГА – ціна 1 га землі. - розрахунок збитків від вітрової та водної ерозії проводиться за формулою: ЗВЕ=ОВЕ ЦТ, грн. ОВЕ – обсяг втрат землі; ЦТ – ціна 1 т землі. - розрахунок збитків від недобору урожаю проводиться за формулою: , грн. – площа і-ої сільськогосподарської культури; - величина зниження урожайності і-ої сільськогосподарської культури; - ціна і-ої сільськогосподарської культури. Показники еколого-економічної ефективності природокористування Проекти, програми і варіанти екологічно спрямованих заходів, що реалізуються саме в галузі природокористування, мають певні характерні особливості: по-перше, вони розраховуються на багаторічний період; по-друге, витрати можуть здійснюватися в різні терміни і змінюватися в часі. Визначення економічної ефективності середовищезахисних заходів містить дві групи взаємозв'язаних економічних і соціальних завдань: 1. Раціональне використання ресурсів (фінансових, матеріальних, трудових). 2. Якнайкраще задоволення соціальних потреб природокористувачів у природних ресурсах і умовах, а також у чистоті і різноманітті довкілля. Слід мати на увазі, що теоретично в чистому вигляді не існує ні економічних, ні соціально-екологічних завдань. Є завдання соціально-еколого-економічні, при вирішенні яких задоволення соціальних потреб є метою, а економічні можливості – засобом досягнення цілей. Крім того, оцінка ефективності природоохоронних заходів – це ще і морально-етична проблема, оскільки здійснення цих заходів торкається інтересів майбутніх поколінь. Таким чином, вирішення загального завдання оцінки ефективності середовищезахисних заходів пов'язане з труднощами при зіставленні витрат і результатів. Основними з них є: визначення величини різнорідних витрат і їх зіставлення; вимірювання кінцевих результатів і їх зіставлення за соціальною корисністю для різних пририродокористувачів; облік чинника різночасності витрат і результатів чи невизначеності, (ризику) соціально-економічних і екологічних процесів. Принципова проблема тут полягає в тому, що результати природоохоронної діяльності досить різноманітні і немає єдиної кількісної міри їх вимірювання. Тобто результатом здійснення природоохоронних заходів є: не тільки зміна якісних і кількісних характеристик природоохоронних ресурсів і умов, але і зміна умов праці, побуту і відпочинку населення; зміна рекреаційної і естетичної цінності природних комплексів. При цьому необхідно враховувати як соціально-економічні та і демографічні, політичні наслідки цих змін. В економічній теорії виділяють дві групи узагальнюючих показників: абсолютні і порівняльні. Абсолютні показники ефективності визначаються як результат безпосереднього ділення ефекту на витрати, що його викликали: Еа = ∑∑ Еіj / (Сн Ен х Кн) де: Еіj – повний економічний ефект і-того виду від упередження збитків на j-тому об’єкті, грн.; Сн – річні поточні витрати на обслуговування і утримання ОФ, які забезпечили цей ефект, грн.;
Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (Ен = 0,14). Кн – капітальні витрати в будівництво фондів природоохоронного признач., грн. Показник загальної економічної ефективності капітальних вкладень розраховується за формулою: Еак = (∑∑ Еіj - Сн) / Кн. Капітальні вкладення рахуються ефективними, якщо Еак &g ; Ен. Крім вартісних показників для визначенні ефективності ПОЗ використовують натуральний показник. Він розраховується як зниження шкідливих речовин в атмосфері, водному середовищі і ґрунті на одиницю капітальних вкладень, які визвали ці зміни: Ес = ∆В / Кн,де: ∆В – величина зміни викидів (різниця в обсягах до і після впровадження ПОЗ) шкідливих речовин з урахуванням коефіцієнта шкідливості;∆В = ∑ кі (В1і – В2і),де: кі - коефіцієнт шкідливості і-того інградієнта. В1і і В2і – величина викидів інградієнта і-того виду відповідно до і після впровадження ПОЗ. Порівняльні показники ефективності визначають шляхом зіставлення (порівняння) абсолютних показників двох або менше варіантів, що розглядаються. При виборі із кількох варіантів найкращого рішення показником порівняльної економічної ефективності є мінімум приведених витрат: С Ен х К → mi ;де: С - поточні річні витрати на обслуговування і утримання фондів природоохоронного значення; К – капітальні вкладення на впровадження ПОЗ; Ен – нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних вкладень. Якщо порівняльні варіанти відрізняються за строками освоєння капітальних вкладень, а поточні затрати змінюються, то необхідно приводити затрати більш пізніх років до поточного моменту. Для цього застосовується коефіцієнт приведення: В = 1 / (1 Енп),де: – період приведення в роках; Енп – норматив приведення різночасових витрат (на охорону і відновлення лісів – Енп = 0,08, рекультивацію земель - Енп = 0,03). Для порівняльної ефективності ПОЗ, які мають тривалі строки реалізації проекту та внесення додаткових капітальних вкладень використовують формулу: ∑ → mi ,де: Кп – початкові капітальні вкладення в ПОЗ; Кg – додаткові капітальні вкладення для - го року експлуатації; С – поточні витрати для - го року. На практиці більш поширені ситуації, коли в порівнюваних варіантах незмінними залишаються або витрати (інвестиційна цільова настанова), або результати/ефекти (ресурсна цільова настанова). Показники економічної ефективності є найважливішими інструментами реалізації економічної політики на рівні підприємств, регіонів, національної економіки. На рівні підприємств вони є ключовим засобом обґрунтування управлінських рішень з організації інвестиційної діяльності, оптимізації витрати ресурсів, удосконалення цінової політики. На рівні регіонів і національної економіки показники економічної ефективності покликані бути основою обґрунтування інвестиційної політики, управління системою кредитування, удосконалення оподаткування. 1.3 Водні ресурси, їх відтворення і використання в Україні. Роль водного кадастру та недоліки при плануванні водоохоронної діяльності Вода – сировина особливого роду. Вона виконує дуже важливі функції: це головна складова частина всіх живих організмів; це основний механізм здійснення взаємозв’язків усіх процесів в екосистемах; це головний агент-переносник глобальних біоенергетичних екологічних циклів; без води неможлива реалізація будь-якої технології.
Зовсім несподіваною була директива міністра оборони про передання управління окремої бригади морської піхоти та одного з двох окремих батальйонів морської піхоти ВМС національній гвардії. Ситуація складалася важка. Замість 40 тисяч особового складу, що передбачалися раніше, український флот було урізано до 15 тисяч. Через таку реорганізацію раніше гостра проблема дефіциту офіцерських та мічманських кадрів, з урахуванням того, що на одну третину скорочувався штаб, майже повністю відпала. Ми, звичайно, розуміли, що Україна перебуває в найскрутнішій економічній ситуації, в якій будівництво ВМС було майже неможливе. На 1996 рік нам виділили тільки половину з мінімуму необхідних коштів, при чому майже чотири п’ятих мало піти на грошове забезпечення військовослужбовців. Звичайно ж, на розвиток флоту грошей не залишалося, бо частина коштів виділялася на продовольче та речове забезпечення. Під час наших реорганiзацій продовжувались і реорганізації Чорноморського флоту, про які вже звільнений з посади адмірал Балтiн сказав: “Берегової оборони немає, систему спостереження зруйновано на 100 відсотків, систему управління — на 70 відсотків, систему тилового забезпечення — на 72 відсотки..
1. Організаційна система управління природокористуванням України
2. Державне управління природокористуванням і природоохороною в Україні
3. Активні операції та управління ними в ЗАТ КБ "ПриватБанк"
4. Сутність лідерства та управління
9. Сутність та еволюція економічних систем. Поняття та основа класифікації методів управління
11. Управління трудовими ресурсам як динамічна система
14. Кредитний ризик та методи управління ними
15. Управління ресурсоспоживанням та ресурсозбереженням в тваринництві
16. Завдання дисципліни РПС та регіональна економіка
17. Державне управління і контроль у галузі вивчення використання та охорони надр
18. Державне управління і контроль у сфері поводження з відходами виробництва та споживання
19. Договір про управління цінними паперами та грошовими коштами
20. Поняття та види державних службовців. Управління в сфері іноземних справ
21. Управління процесом створення, реорганізації та ліквідації підприємства
26. Критерії якості праці менеджера та ефективності управління
27. Наскрізна програма практики студентів системи управління виробництвом та розподілом електроенергії
28. Поняття та сутність ефективності управління
29. Проектування раціональної організаційної структури та структури управління підприємством
30. Управління інтелектуальною власністю та її комерціалізація в університетах і дослідницьких центрах
31. Інформаційний документ в системі забезпечення управління та його розвиток
32. Державне управління та його організуюча роль у суспільстві
33. Енергетичне обстеження будівлі ДНЗ №7 управління науки та освіти Сумської міської ради
34. Аналіз проблем управління регіональними системами природокористування в Росії
36. Стратегічні вектори управління еколого-соціо-економічною системою регіону
37. Сутність економічної інформації в системі корпоративного управління
41. Рішення в системі управління
44. Управління фінансами України
46. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка
47. Бухгалтерський облік в системі управління господарською діяльністю
48. Управління житловим фондом шляхом утворення кондомініумів
49. Акти державного управління
50. Адміністративно-правове забезпечення управління освітою і наукою
51. Методи управління банківськими ризиками
52. Теоретичні основи фінансового управління діяльності комерційних банків
53. Інженерне управління у виробничих і обслуговуючих структурах сільськогосподарських товаровиробників
57. Регіональна економіка промисловості України
59. Країни Африки: Південно-Африканська Республіка та Маршалові острови
60. Державне управління в сфері охорони здоров’я
61. Законність у сфері державного управління: поняття, принципи, гарантії забезпечення
62. Поняття і наукові засади державного управління
63. Регіоналізм і місцеве управління у Великобританії
64. Соціальні, економічні та культурні права громадян україни. Право на працю і відпочинок
65. Сутність і сфера міжгалузевого управління
67. Управління духовними процесами суспільства
68. Форми державного управління
69. Вихідні умови для управління інтелектуальною власністю
73. Системний аналіз складних систем управління
74. Управління файлами за допомогою файлового менеджера Windows Commander
75. Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х років XIX ст.
76. Електроніка та мікропроцесорна техніка
77. Структура й екологічна безпека харчування школярів м. Біла Церква
78. Інформаційні технології управління маркетингом
79. Управління запасами матеріалів на підприємстві
80. Управління поведінкою споживачів
81. Управління процесом створення нового товару
82. Клінічна оцінка та корекція змін концентрації мікроелементів у крові хворих на гломерулонефрит
83. Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді
89. Аналіз управління персоналом на ТОВ "Рондо"
90. Діяльність органів управління освітою
91. Ефективне управління виробництвом
92. Забезпечення процесу стратегічного управління в компанії
93. Заохочення працівників як метод управління персоналом
94. Контроль – функція управління
95. Корпоративне управління акціонерним товариством
96. Методика розрахунку ефективності управління на ПП "Туроператор"
97. Методологія системи управління персоналом
98. Міжнародний досвід діяльності органів управління трудовими ресурсами
99. Моделі управління запасами в прийнятті управлінського рішення