![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Бухгалтерский учет
Организация информационных систем учета и аудита |
Міжрегіональна Академія управління персоналом Закарпатський інститут ім.Августина Волошина Факультет бізнесу та зовнішньо-економічної діяльності Кафедра економіки та управління бізнесом Габор Кристина ІванівнаКонтрольна робота З дисципліни: Організація інформаційних систем обліку, контролю і аудиту Шифр групи: 11-2000 (С6ОА) (2.0з) Спеціальність: облік і аудит № залікової книжки: Фз-00437 Ст.викладач Калинич Н.В. Ужгород-2002 З М І С Т Виникнення і розвиток інформаційних технологій 3 Основні напрямки автоматизації інформаційно-управлінської діяльності .5 Інформаційні можливості прикладних комплексів 9 Використана література 12 Виникнення і розвиток інформаційних технологій Розвиток інформаційної технології може бути представлено у вигляді сукупності етапів, кожний з яких характеризується визначеними параметрами. Початковий етап (1950-1960 рр.) характерний тим, що в основі засобів взаємодії людини і ЕОМ лежали мови, в яких програмування велось в термінах того, як необхідно досягти мети обробки інформації. На цьому і на послідуючих етапах (до появи інтелектуальних мов високого рівня) ЕОМ були досяжні тільки професіоналам-програмістам. У ці роки почалось створення мов алгоритмічного типу. Однак у більшості випадків програмування здійснювалось безпосередньо з використанням командних мов ЕОМ. При цьому взаємодія програмістів з ЕОМ здійснювалось в діалоговому монопольному режимі. Другий етап розвитку інформаційної технології (1960-1970 рр.) характеризувався створенням операційних систем, які дозволяють вести обробку декількох завдань, що формуюються різними користувачами. Основна мета при цьому полягала в забезпеченні найбільшої завантаженості машинних ресурсів. Тут також використовувались алгоритмічні мови, орієнтовані на ту чи іншу предметну область. Третій етап характерний якісною зміною критерію ефективності автоматизованої обробки даних. Якщо на перших етапах в якості такого критерію виступали машинні ресурси (внаслідок обмеженої області використання ЕОМ), то в послідуючих основними стали людські ресурси, що здійснюють розробку і супровід програмного забезпечення. Область використання обчислювальної техніки до того часу була вже достатньо обширна і включала в себе ряд складних задач і проблем. Крім того, почали розроблюватись і впроваджуватись в практику не тільки великі, але й більш дешеві міні-ЕОМ, що дозволило в основному вирішити проблему необхідності обчислювальних ресурсів. З метою більш швидкого розроблення програмного забезпечення на цьому етапі використовувася інтерактивний режим взаємодії декількох користувачів з ЕОМ, підтримуваний інтерактивними операційними системами. Але ці технологічні рішення, які в цілому підняли рівень технологіх розробки програмного забезпечення, не дозволили вирішити проблему людських ресурсів. Розрив між об’ємами автоматизації і загальною кількістю програмістів продовжував рости. Четвертий етап ознаменував новий якісний стрибок і технології розробки програмного забезпечення, що відкрив можливість вирішення вказаної проблеми. Його суть зводиться до того, що центр тяжіння технологічних рішень переноситься на створення засобів, що забезпечували б взаємодію користувачів з ЕОМ на етапах створення програмного продукту.
Ключовим ланцюгом нової інформаціної технології стає представлення і обробка знань. Свій розвиток отримують мови представлення знань, які дозволяють користувачам безпосередньо вносити свої знання в ЕОМ і в подальшому використовувати їх при вирішеннї конкретних задач. Індустрія знань стала швидко впроваджуватись у різні області створення прикладних інформаційних систем: в теперішній час створюються інтелектуальні пакети прикладних програм, бази даних, експертні системи. Цей етап характеризується також створенням і використанням персональних комп’ютерів. Створюються технічні передумови для застосування ПЕОМ в широкому масштабі безпосередньо споживачами інформації – користувачами. В системах, заснованих на концепції банка даних, реалізуються функції дедуктивного виводу – від узагальнених знань, представлених в базі знань, здійснюється перехід до конкретних знань, які формуються при віришенні заданої практичної задачі. В теперішній час отримує свій розвиток й інший напрямок використання концепції банка знань – автоматичний синтез знань. Проблема синтезу знань, чи індуктивного виводу, безсумнівно, більш складна і більш глобальна, ніж аналіз наявних знань (що відбувається в експертних системах). По суті, мова йде тут про надання ЕОМ елементів творчого мислення, характерного для людини. Її часткове вирішення полягає у створенні механізмів знань в рамках окремих проблемно-орієнтованих областей, в яких можливий синтез на основі деякого набору правил, що характеризуюються повнотою відносно можливих ситуацій створення знань. Можливості нової інформаційної технології “проникають” в усі сфери інформаційної індустрії. Зарах широко використовуються мережі ЕОМ, що інтегруюють розподілені бази знань. Їх створення дозволяє забезпечитит доступ до необхідної інформації в любій точкі Землі і вирішити усі проблеми, починаючи від створення відповідних технічних засобів,які забезпечували б передачу і обробку інформації, і закінчуючи мовними засобами взаємодії людини та ЕОМ. Основні напрямки автоматизації інформаційно-управлінської діяльності У зв’язку з великою різноманітністю існуючих форм і методів управління в економіці (наявністю різнотипних підпримств, трестів, відомств, міністерств і т.д.) велике значення набувають питання уніфікації алгоритмів для економічних автоматизованих систем управління. Вирішення цієї проблеми здійснюється проведенням роботи в слідуючих трьох напрямках: побудовою математичного забезпечення різних економічних автоматизованих систем управління з уніфікованих блоків; виокремленням більш або менш однотипних економічних об’єктів (підприємств, галузей, відомств) і розробкою для них уніфікованих систем математичного забезпеченя; перебудовою існуючих систем управління економічними об’єктами в напрямку типізації інформаціних процесів і їх організаційних структур з метою використання в них типових алгоритмів. Роботи по вказаним трьом напрямкам уніфікації математичного забезпечення повинні проводитися комплексно; це значить, що при розробці конкретних автоматизованих систем управління повинні враховуватися можливості як приведення їх до якого-небудь визначеного типу, так і побудови цих систем з уніфікованих блоків.
Типовий склад завдань з точки зору їх економічного змісту може бути розбитий на слідуючи класи: Обробка звітності. Тут головна увага повинна звертатися на запис та контроль вихідних даних, формування вихідних документів, організацію раціонального сортування. Для вирішення завдань цього класу широке застосування знаходять універсальні таблично-орієнтовані засоби. Розрахунки потреби в матеріалах по планам виробництва виробів і нормам витрат матеріалів. Зміст цих завдань зводиться до сортування однотипних матеріалів і виробів і вирахуванню сум парних добутків. Основна увага повинна звертатися на раціональну організацію нормативного господарства, яка забезпечувала би повне і своючасне отримання нормативів від підприємств. При машинній реалізації цих завдань важливим є забезпечення швидкого пошуку і простоти коригування необхідних норм. Для цих цілей ефективно використовуються методи асоціативного програмування. Задачі оптимального перспективного планування і розвитку та розміщення виробництва, які зводяться в основному до побудови різного виду балансів виробництва і розподілу продукції (галузевих, міжгалузевих, регіональних і т.д.). З точки зору програмування особливостю цих завдань є оперування з матрицями більшої розмірності і застосування стандартних методів і програм вирішення задач лінійного програмування (симплекс-методу та ін.). Задачі оптимального поточного планування виробництва і розподілу завдань між виробничими одиницями (міністерствами, заводами, цехами, цчастками і т.д.). Вони вирішуються в основному методами лінійного програмування. Збір та обробка оперативної інформації, яка поступає по каналам зв’язку безпосередньо в ЕОМ в реальному масштабі часу одночасно від багатьох віддалених абонентів. Особливістю даного класу завдань є необхідність контролю передачі повідомлень і забезпечення оперативного двостороннього обміну інформацією. Задачі управління запасами, що включають оперативний контроль рівнів, оптимальний розподіл між споживачами і оптимальне планування замовлень на поповнення запасів. При вирішенні цих задач використовуються методи лінійного програмування і теорії масового обслуговування. Інформаційно-логічні документальні і фактографічні (довідкові) задачі. Для них характерно накопичення в пам’яті машини великих масивів довідкової інформації про обладання, кадри, площі, випущені вироби, використовуваних матеріалах та напівфабрикатах і т.д. Програмна реалізація цих задач заснована на застосуванні так званих інформаційно-характеристичних таблиць, асоціативних вузлових структур та інших прийомів. Задачі моделювання процесів виробництва і матеріально-технічного постачання (детерміністичного статистичного). Характерним є використання спеціальних прийомів і засобів для отримання випадкових чисел, застосування типових процедур для сінхронізації модельованих подій, побудови ланцюгових списків для управління черговістю подій. Ці особливості вимагають наявності спеціальних засобів моделювання економічних систем. Задачі галузевого планування і управління процесами створення складних виробів. Тут характерним моментом є застосування методів оптимізації мережевих графіків з урахуванням часу і вартості розробок і виробництва продукції.
Сформировались основные социальные показатели, которые характеризуют занятость, уровень жизни, рынок труда, социальную защиту населения и др. Сформировались укрупненные экономические счета макроэкономических показателей в области цен, финансов и денежного обращения, потребительского рынка и др.; 2)Pразработка СНС и реформирование статистического наблюдения. В информационном блоке СНС первичные данные о финансово-экономической деятельности хозяйствующих субъектов занимают важное место. Перестройка общеметодологических основ государственной статистики на принятую в международной практике систему учета и статистики потребует уточнений и пересмотра первичных форм учета. Поэтому Госкомстат России по мере необходимости будет вносить изменения и дополнения в унифицированные формы первичной учетной документации, а также производить дальнейшую разработку унифицированных форм первичной учетной документации. Унифицированными формами для всех юридических лиц являются: П1 сведения о производстве и отгрузке товаров и услуг; П2 сведения об инвестициях; П3 сведения о финансовом состоянии организации; П4 сведения о численности, заработной плате и движении работников; П5 (м)P основные сведения о деятельности организации; 3)Pинтеграция и гармонизация в международную систему
1. Построение документационных систем учета, планирования и реализации персонала в организации
3. Информационный обмен между изолированными системами (Взаимодействие информационных систем)
5. Практика создания информационных систем в организациях
9. Основы построения экономических информационных систем
10. Идеальное и реальное в развитии корпоративных информационных систем
11. Проектирование автоматизированных информационных систем
12. Определение характеристик эффективности стандартных сетевых и информационных систем
13. Возможные варианты по управлению дебиторской задолженностью с использованием информационных систем
14. Какие риски для здоровья появились в связи с развитием информационных систем
15. Безопасность информационных систем
16. Внедрение автоматизированных информационных систем в сфере жилищно-коммунального хозяйства
17. Классификация информационных систем
18. Методология RAD разработки информационных систем
19. Надежность информационных систем
20. Основные угрозы безопасности информации и нормального функционирования информационных систем
21. Проектирование информационных систем на предприятии
25. Экономическая эффективность информационных систем
26. Аудит страховых организаций и особенности его проведения
27. Учет и анализ оплаты труда в организации ООО "..."
28. Анализ и совершенствование системы коммуникации в организации (МГТС)
29. Учет и анализ материально-производственных запасов организации
30. Построение эффективной системы управления персоналом организации
31. Бухгалтерский учет операций с заемными средствами у организации-заимодателя
32. Специфика пространственно-временной организации географических систем
33. Основы организации вычислительных систем
34. Организация системы рефинансирования кредитных организаций
35. Организация, оформление и учет лизинговых операций в кредитных организациях
37. Кредитные операции кредитных организаций и их учет
41. Сущность, основы организации и задачи учета оплаты труда
42. Учет кассовых и фактических расходов бюджетных организаций Украины
43. Учет финансовых результатов и использования прибыли организации
44. Аудит некоммерческих организаций
46. Аудит персонала организации (на примере ООО "Гранд Тур")
47. Исследование организации и методики учета и анализа труда и заработной платы
49. Система управления персоналом организации
51. Система управления персоналом организации
52. Особенности учета доходов и расходов в страховых организациях
53. Процедуры проверки внутренней системы контроля предприятия, организации, учреждения
57. Системы автоматизированного проектирования и PLM-системы
58. Системы цифрового управления гибкими производственными системами (ГПС)
59. Информационная система учета кадров АО "Красноярское речное пароходство"
60. Технико-экономическое обоснование совершенствования информационной системы бюджетной организации
62. Автоматизированная справочно-информационная система учета и контроля поставок на предприятии
63. Информационные системы в аудите
64. Первичное наблюдение – основа информационной системы бухгалтерского учета
65. Анализ информационной системы организации. Политика информационной безопасности организации
66. Информационная система организации
67. Политика информационной безопасности для системы "Учет ремонта и ТО автотранспорта"
68. Разработка информационного системы учета товаров магазина по продаже сувениров
69. Автоматизированная информационная система учета движения контингента студентов ВУЗа
74. Стратегия поиска в автоматизированных информационных системах
75. Разработка информационно-справочной системы "Характеристика предприятия" /Prolog/
76. Разработка информационно-справочной системы "Водительское удостоверение" /Prolog/
77. Разработка информационно-справочной системы "Овощная база" /Prolog/
78. Разработка информационно-справочной системы "Каталог строительных объектов" /Prolog/
79. Разработка информационно-справочной системы "Товар на складе" /Prolog/
80. Информационные системы в высших заведениях
82. Разработка информационно-справочной системы "Технический паспорт автомобиля"
83. Разработка информационно-справочной системы
84. Информационная система складского терминала
85. Информационные системы и технологии
90. Экономическая оценка использования новых информационных технологий в бухгалтерском учете
91. Информационные системы маркетинга
92. Информационные системы маркетингового анализа
93. ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ ПОДДЕРЖКИ РЕИНЖИНИРИНГА
94. Разработка автоматизированной информационной системы для управления портфелем реальных инвестиций
95. Компьютерные информационные системы
96. Создание информационной системы
98. Организация рекламно-информационной деятельности по сбыту товаров
99. Особенности в проектировании и практической разработке медицинской информационной системы