![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Розвиток транспортного машинобудування в Україні |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ (м. Северодонецьк) Кафедра «Економіка підприємства» КУРСОВА РОБОТА по дисципліні «Регіональна економіка» на тему « Розвиток транспортного машинобудування в Україні» Ерофеева Яна Тарасівна Факультет хімічний курс другий (II) шифр групи ЭП-28з спеціальність 6.030504 Куратор ас. Соколова Г.Б. Северодонецьк 2009 р. ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Структура і міжгалузева кооперація транспортного машинобудування 1.1 Структура транспортного машинобудування 1.2 Міжгалузева кооперація підприємств транспортного машинобудування РОЗДІЛ 2. Передумови, чинники розвитку і розміщення транспортного машинобудування 2.1 Природні і економічні передумови розвитку підприємств транспортного машинобудування 2.2 Основні чинники, які визначають стан економіки транспортного машинобудування РОЗДІЛ 3. Сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку транспортного машинобудування 3.1 Основні регіони розміщення транспортного машинобудування 3.2 Техніка, економічний стан 3.3 Проблеми і перспективи розвитку транспортного машинобудування РОЗДІЛ 4. Державне регулювання транспортного машинобудування 4.1 Законодавче і організаційне забезпечення державного регулювання транспортного машинобудування 4.2 Перспективні напрями державного регулювання транспортного машинобудування ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ ВСТУП Машинобудування — провідна галузь промисловості, яка забезпечує випуск різноманітних машин і устаткування для багатьох галузей господарства і населення. Машинобудування визначає науково-технічний прогрес у національній економіці, забезпечує її технічне переозброєння, інтенсифікацію і підвищення ефективності всього суспільного виробництва. Машинобудування є надзвичайно складною галуззю, до якої входять декілька десятків спеціалізованих галузей. Залежно від продукції, що випускається, вони об'єднуються у групи: важке, транспортне, сільськогосподарське, точне машинобудування, верстатобудування. На початку 90-х років XX ст. машинобудування виробляло близько третини загального обсягу промислової продукції в Україні. Тепер, внаслідок зупинки багатьох потужних підприємств, обсяги продукції значно зменшились, а окремі виробництва цілком зникли. Найбільший спад виробництва відбувся в галузях важкого (передусім енергетичного, гірничошахтного), сільськогосподарського машинобудування, автомобілебудування, приладобудування та ін. Транспортне машинобудування охоплює виробництво різноманітних транспортних засобів. Зокрема, автомобілебудування представлене випуском легкових автомобілів (Запоріжжя), вантажних (Кременчук), автобусів (Львів), вантажопасажирських машин (Луцьк), двигунів (Мелітополь). Воно орієнтується у своєму розміщенні на висококваліфіковані кадри та можливості кооперування виробництва (зручне транспортно-географічне положення). Обсяги виробництва на цих підприємствах останнім часом різко скоротилися. Одночасно в інших регіонах (Крим, Донбас, Чернігівська, Одеська області) з'являються автоскладальні підприємства на базі колишніх авторемонтних, які випускають готову продукцію з деталей, отриманих із-за кордону.
Саме, транспортне машинобудування, це група галузей машинобудування, що випускають засоби транспорту (авіа, судноплавний, автомобільний, залізничний, трубопровідний і ін.). Транспортне машинобудування поставляє народному господарству тепловози, електровози, залізничні вагони, морські і річкові судна, літаки, вантажні і легкові автомобілі, автобуси і т. і. Мета курсової роботи: а) ознайомитися із структурою і міжгалузевою кооперацією транспортного машинобудування; б) ознайомитися з природними і економічними передумовами розвитку підприємств транспортного машинобудування і основними чинниками, які визначають стан економіки транспортного машинобудування; в) ознайомитися з сучасним станом, проблемами і перспективами розвитку транспортного машинобудування; г) на заключному етапі вивчення даної теми дати характеристику державного регулювання транспортного машинобудування і освітити перспективи розвитку даної галузі машинобудування. РОЗДІЛ 1. Структура і міжгалузева кооперація транспортного машинобудування Структура транспортного машинобудування Машинобудівний комплекс — сукупність галузей обробної промисловості, що виробляють машини, устаткування, обладнання, прилади та пов'язану з ними продукцію (товари, послуги), для потреб народного господарства. Основою комплексу є машинобудування, тобто виробництво машин машинами. За класифікацією, яка діяла до 2000 р. (ЗКГНГ), до комплексу входили також галузі «промисловість металевих конструкцій і виробів», «ремонт машин і устаткування» та «промисловість медичної техніки». З уведенням в дію Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД) цей комплекс має іншу структуру і складається з підсекцій DK DL DM, тобто виробництво машин та устаткування, виробництво електричного та електронного устаткування, транспортне машинобудування (Додаток А). Транспортне машинобудування займає велику частку у співвідношенні до усього виробництва машинобудування (Рис.1.1). Порівняно з класифікацією за ЗКГНГ до інших галузей відійшла низка складових частин. Зокрема, до підсекції «металургія і оброблення металу» відійшли виробництва заготовок, металоконструкцій і металовиробів, металевого інструменту, котлів, парогенераторів, атомних реакторів. Виробництво абразивного інструменту, скляних і керамічних ізоляторів відійшли до підсекції «виробництво інших неметалевих виробів». Ремонт транспортних засобів для населення і побутової техніки відійшли до секції «оптова і роздрібна торгівля». Із секції «будівництво» до відповідних класів і підкласів машинобудування відійшли монтаж і наладка машин і устаткування. Так само розподілено і ремонт машин і устаткування. Рис. 1.1. Частка транспортного машинобудування у загальному обсязі машинобудування Процес виробництва у транспортному машинобудуванні умовно можна розподілити на такі стадії: • проектно-конструкторська розробка виробів, технологічна і матеріально-технічна підготовка виробництва; • виробництво заготовок, напівфабрикатів та окремих деталей і деяких комплектуючих виробів методами лиття, кування, штампування, пресування, прокатки, вальцювання, екструзії, спікання, зварювання з металевих і неметалевих матеріалів і їх комбінацій.
Ці методи і процеси можуть бути виконані безпосередньо на машинобудівному підприємстві його підрозділами або іншими підприємствами своєї галузі чи інших галузей; • виготовлення деталей методами механічного оброблення (різанням, тиском, екструзією, пресуванням тощо), електромеханічного, термічного, електрохімічного та ін.; • складання деталей у групи, вузли та інші частини, виготовлення намоточних груп (обмоток, котушок), монтажних плат, складання з них машин, агрегатів, приладів, заводські контрольно-вимірювальні операції, заводські приймально-здавальні випробування готової продукції та її окремих груп; • монтаж і налагодження машин, агрегатів, устаткування, комплексів і систем машин у замовника; • технічне обслуговування і ремонт машин і устаткування в період їх експлуатації у користувачів. Підприємства можуть виконувати всі стадії або відособлено окремі стадії, наприклад, лише складальні підприємства, монтажно-налагоджувальні тощо. Спрощена схема структури транспортного машинобудування має вигляд (Див. Рис1.2). Рис. 1.2. Спрощена схема структури транспортного машинобудування 1.2 Міжгалузева кооперація підприємств транспортного машинобудування Транспортне машинобудування унікальна галузь, яка має зв'язки зі всіма галузями народного господарства. Чи то транспортні перевезення, чи то – залізничний транспорт - вона скрізь і всюди. Поставки транспортному машинобудуванню здійснюють також безліч галузей господарського комплексу. Існує і внутрішня кооперація галузей транспортного машинобудування. Автомобілебудування тісно пов'язано із залізничним транспортом, авіабудування з суднобудівельним і т.і. Потужний комплекс транспортного машинобудування України сформувався як складова комплексу транспортного машинобудування колишнього СРСР. Спеціалізація підприємств комплексу була наближена до оптимальної і характеризувалась ефективністю зв'язків за кооперацією хоча не всі вони були досить раціональні. Спеціалізація українського комплексу транспортного машинобудування відображає специфіку структури її економіки, у тому числі промисловості. Великий вплив має історичний чинник, зокрема, підготовка висококваліфікованих виробничих кадрів, розвинутої науково-дослідної бази, будівництва, заводів з багатодесятирічною історією. У комплексі транспортного машинобудування колишнього СРСР частка України у 1990 р. становила: у вартості промислових виробничих фондів — близько 16 %, у чисельності промислово-виробничого персоналу — 21,3 %, в обсязі виробленої продукції — близько 19 %. У промисловості України комплекс транспортного машинобудування був провідною і пріоритетною галуззю. До 1990 р. темпи зростання обсягів його продукції стійко перевищували середні по промисловості. У 1990 р. його частка у показниках промисловості становила: у початковій вартості основних промислово-виробничих фондів — 9,83 %; у чисельності промислового виробничого персоналу — 15,15 %; у продукції промисловості — 10,7 %. Спостерігалась тенденція до зменшення частки транспортного машинобудування і зростання частки ремонту машин і устаткування. Падіння обсягів виробництва у комплексі транспортного машинобудування і особливо у наукомістких виробництвах було значно більшим, що і призвело до певних структурних змін (Див.
Зі свого боку, українська інтелігенція засуджувала схильність євреїв, які протягом століть жили серед українців, до ототожнення з сильнішими росіянами. І хоч робилися спроби досягти взаєморозуміння й навіть співпраці (наприклад, заходи Михайла Драгоманова та Арона Лібермана чи Симона Петлюри та інших українських соціалістів, з одного боку, та видатного сіоністського діяча Володимира Жаботинського — з іншого), вони не мали великого успіху. Відтак ці дві спільності продовжували жити у близькому сусідстві, але в майже цілковитій ізоляції одна від одної. До того ж багато представників кожної з них були схильні скоріше таїти в собі старі образи, ніж плекати спільні інтереси і взаєморозуміння. Соціально-економічний розвиток Східної України наприкінці XIX ст. характеризують три основні риси: економічний застій у більшості сільських районів; швидка індустріалізація в Кривому Розі та Донбасі; зростаюча присутність в країні неукраїнців. Як ми пересвідчилися, саме неукраїнці, головним чином росіяни та євреї, були найбільш причетними до промислового розвитку та зростання міст
1. Параолімпіади. Розвиток параолімпійського руху в Україні.
2. Зовнішньоекономічні зв’язки Японії та розвиток економічних відносин з Україною
3. Розвиток недільних шкіл в Україні
5. Правовые проблемы транспортно-экспедиторской деятельности
9. Розвиток та розміщення залізничного транспорту України
11. Місцеві позики і їх розвиток в Україні
12. Розвиток лізингу в Україні
13. Розвиток ринку страхових послуг в Україні
14. Формування та розвиток банківської системи України
15. Державне регулювання в галузі туризму: становлення та розвиток в Україні
16. Розвиток стосунків України з Європейським Союзом у галузі авторського права і суміжних прав
17. Історія і розвиток глобальної мережі Інтернет в Україні і світі
19. Політичний розвиток України в другій половині XVII ст
21. Розвиток української культури та мистецтва у другій половині XIX ст.
25. Українські землі у складі ВКЛ. Соціально-економічний розвиток Гетьманщини
27. Культурний розвиток України в XV-XVII ст.
28. Розвиток мистецтва України
29. Розвиток усної руської і зокрема української літератури
30. Розвиток підприємницької діяльності в Україні
31. Розвиток зв’язного мовлення учнів початкових класів на уроках української мови
33. Становлення і розвиток вищої освіти на Україні
34. Становлення і розвиток політичної думки в Україні
35. Розвиток соціології в Україні
36. Формування і розвиток соціальної думки в Україні
37. Розвиток церковної архітектури в Україні
41. Важке машинобудування в Україні
42. Кредитний ринок і його розвиток в Україні
44. Гетьманщина і розвиток українознавства
45. Виникнення та формування українського етносу
46. Історія виникнення силових видів спорту на Україні укр
47. Виникнення і здійснення права довірчої власності за законодавством України
48. Виникнення і розвиток соціальної педагогіки як галузі людинознавства
49. Виникнення і розвиток психології релігії у другій половині XIX—початку XX століття
50. Історія виникнення і розвиток гештальттерапії
51. Планування у транспортному комплексі України
52. Причини виникнення бюджетного дефіциту в Україні
53. Атомна енергетика України і РПС
58. Кримінальний кодекс України (Проект криминального кодекса Украины, варианты 1998-2001гг.)
59. Міграція робочої сили (юридичний аспект) (WinWord 97 (на укр языке))
61. Дисидентство на Украине (Дисидентський рух в Україні)
62. Гетьманство України: Богдан Хмельницький (Гетманство Украины. Богдан Хмельницкий)
64. Політична доктрина більшовиків у 20-50 роках (WinWord (на укр языке0)
65. Шпаргалка по политологии (на укр. языке)
66. Вексельний обіг і перспективи його розвитку в Українi
67. Экономическая история Украины (шпаргалка на укр. языке)
68. Стратегическое управление (укр)
69. Історія України
73. Економічне становище в Україні в 50-60-х роках ХХ століття
74. Исторія українського друкарства
75. Період гетьманщини України
76. Походження людини та її поява на території України
77. Роль Пласта на Україні В ХХ столитті
78. Україна після смерті Богдана Хмельницького
79. УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
80. Антифеодальні виступи селян в Україні у другій половині XVI – першій половині XVII ст
81. Створення, програми та діяльність Укр. і Рос. партій на поч. ХХ ст.
82. Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.
83. М. Драгоманов - основоположник української політичної науки
84. Українська національна революція 1649-1657рр
85. Культура початку ХХ ст Українська музика
89. Типологія сюжетних ліній українських та перських народних казок
90. Інтеграція України до ЄС. Шляхи і перспективи розвитку
91. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність
92. Основні засади зовнішньоекономічної політики України
93. Податкова політика України
94. Економічне районування України
95. Святкування Великодня на Україні
96. Українська держава П. Скоропадського
97. Розвиток освіти в період Київської Русі і доби козаччини
98. Загальна характеристика конституції України
99. Партия зеленых в Украине (Партія зелених в Україні)
100. Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України