|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Журналистика как система массовой информации укр |
Брелок LED "Лампочка" классическая. 
Наклейки для поощрения "Смайлики 2". 
Пакеты с замком "Extra зиплок" (гриппер), комплект 100 штук (150x200 мм). РІВНЕНСЬКИЙ ІНСТИТУТ СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВА КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ “СЛОВ’ЯНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ” КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ “ОСНОВИ ЖУРНАЛІСТИКИ” НА ТЕМУ: “ЖУРНАЛІСТИКА ЯК СИСТЕМА ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ” Виконала: студентка III курсу, факультету міжнародних відносин слов’янських країн, спеціальність: міжнародна інформація РІВНЕ 2000 ЗМІСТ: ВСТУП ЗМІ, ЇХ СТРУКТУРА А. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТІК, ЙОГО СТРУКТУРА Б. СИСТЕМА ЗМІ В. СТРУКТУРА ТА ОСОБЛИВОСТІ ВИДІВ ЗМІ МАСОВА ІНФОРМАЦІЯ ТА ЗМІ. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЗМІ ПРОБЛЕМИ СИСТЕМИ ЗМІ РЕЗЮМЕ ВСТУП Усе те, що має, чим багате суспільство, що необхідно для його життя і розвитку, люди створюють своєю працею. Вони вступають один з одним в різного роду стосунки, утворюють соціальні спільності, керуються у своїй діяльності певними ідеями, нормами, принципами. Що стосується сучасного стану нашого суспільного життя, то саме від того, як підготовлені люди для виконання тих або інших виробничих, соціально-політичних і духовних функцій, наскільки вони усвідомлюють характер вирішуваних завдань, як вони організовані в різних клітинах соціального організму, як вони взаємодіють, наскільки точно узгоджують свої вчинки із суспільними вимогами і принципами, нормами права і моралі, передусім, і залежить доля розбудови громадянського суспільства, здійснення ідеї державності. Людина в суспільстві не тільки суб'єкт, але й об'єкт управління. Функціонування і розвиток суспільства складаються, по суті, із свідомих творчих дій мільйонів людей. Звідси незвичайна складність, відповідальність управління людьми, особливо в умовах перехідного періоду. Воно включає раціональну організацію їх праці, їх економічного, соціально-політичного і духовного життя, політичної культури, дотримання норм права і моралі. Людина в суспільстві одночасно є суб'єктом і об'єктом виховання. Виховний вплив на людину здійснюється і в рамках всієї соціальної системи, і в рамках духовної сфери суспільства. Мова йде про те, щоб розкрити перед людиною сенс її власного буття, основні тенденції історичного процесу, навчити її самостійно мислити, приймати правильні рішення. Владні структури можуть розраховувати на стабільне становище лише у тому випадку, коли вони будуть приділяти достатню увагу не тільки економічному, але й духовному розвитку суспільства. Для реалізації цієї мети будь-яке суспільство створює відповідні організації, служби і центри. З'являються і спеціальні канали, по яких ціннісні установки можуть бути донесені до широких верств населення. Таких каналів немало: політичні, громадські партії, організації й рухи, заклади культури, первинні формальні й неформальні групи, школа і церква, преса і телебачення, радіомовлення і кінематограф тощо. У різних суспільних систем різний і набір засобів, каналів і методів духовного впливу на свідомість особи. Вибір їх залежить від цілей, спрямованості і суті суспільного виховання. Але, безсумнівно, найбільш оперативним, дохідливим і дійовим каналом формування громадської думки (як фундаменту духовного впливу на свідомість мас) є система засобів масової інформації — преса, телебачення, радіо, документальне кіно, нові види аудіовізуальних комунікацій тощо.
ЗМІ, ЇХ СТРУКТУРА ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТІК, ЙОГО СТРУКТУРА Для нормального функціонування будь-якої соціальної системи необхідний безперервний потік інформації. Він відповідно орієнтує кожну особу і тримає її у стані інформаційної насиченості. Кожна людина зі свого боку постійно знаходиться в інформаційному потоці. Адже лише за умови безперервного інформаційного спілкування із зовнішнім середовищем людина здатна продуктивно мислити й активно діяти. При цьому почувати себе впевнено вона може лише тоді, коли її свідомість відображає суспільне, або, в усякому разі, приведене у певне співвідношення до нього. Інформаційний потік неоднорідний. Якщо розглядати його структуру, то одразу ж можна виділити два основних компонента: організовану (офіційну) і неорганізовану (неофіційну) інформацію. Під організованою інформацією ми розуміємо будь-які повідомлення (потік повідомлень), що виходять із інституаційних джерел суспільства. Під неорганізованою — ту, що надходить у розпорядження особи стихійно, поза контролем громадських організацій; до неї можна віднести міжособистісні форми інформаційного спілкування, а також чутки, анекдоти, інформацію закордонних джерел тощо. Організована інформація посідає панівне становище у стабільно функціонуючому суспільстві. Вона є основою формування громадської думки, відповідає на головні інформаційні потреби особи. Межа між цими двома компонентами інформаційного потоку дуже рухома і прозора. Значення і ефективність організованої інформації прямо пропорційні її правдивості, актуальності, об'єктивності, соціальній спрямованості тощо. Якщо офіційні повідомлення не дають відповіді на питання, які хвилюють особу, роль неорганізованої інформації зростає, і навпаки. СИСТЕМА ЗМІ Масово-інформаційний потік, як і особа, функціонують у певному соціальному середовищі, де вирішальними є виробничі відносини. Вони впливають не лише на людину, але й на всі складові частини феномена, яким є масово-інформаційний потік. У схемі виділені значення і роль системи засобів масової інформації. Соціальний зміст преси, телебачення, радіомовлення й інших засобів масової інформації не тільки прямо формує громадську думку, але й справляє великий вплив як на інші компоненти потоку, так і на соціальну дійсність. Уся система ЗМІ — це засіб здійснення єдиного процесу поширення ідей, вчень, теорій, суспільне значущої інформації, виховання соціальних почуттів , звичок. Спробуємо встановити характер, загальні риси, внутрішню структуру системи ЗМІ, взаємовідносини її складових частин. Критерієм визначення будь-якої системи служить наявність ряду істотних ознак, властивих саме даній системі. Система засобів масової інформації — це єдність відповідних компонентів, які виникають в різні історичні періоди (спочатку преса, потім кіно і радіо, і, нарешті, телебачення). СТРУКТУРА ТА ОСОБЛИВОСТІ ВИДІВ ЗМІ Отже, засоби масової інформації (ЗМІ) — це своєрідна система, що охоплює періодичні друковані видання, радіо-, теле-, відео-програми, кінохронікальні програми, інші форми періодичного поширення масової інформації. Згідно із законодавством України, друкованими засобами масової інформації є періодичні друковані видання (преса) — газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем; аудіовізуальними засобами масової інформації є: радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо.
В епоху інформаційного споживання відбувається бурхливий розвиток системи ЗМІ. При цьому її ядро складають газетні і журнальні редакції, видавництва, студії радіо і телебачення з їх різноманітною продукцією. Але до ЗМІ по праву належать вже й інформаційні служби (телеграфні агентства, агентства преси, рекламні бюро, прес-служби, агентства паблік рілейшнз, професійні журналістські клуби і асоціації). Останнім часом до системи ЗМІ входять соціальні інститути і осіб як засновників видань і програм, органи управління системою журналістики, а також організації, що займаються підготовкою і перепідготовкою кадрів. У системі все більше змінюються інститут видання, служби зв'язку (у тому числі космічного) і доставки інформаційної продукції, виробників засобів, що використовуються у журналістиці тощо. Таким чином, система ЗМІ у структурному плані представлена кількома групами засобів інформації: преса, аудіовізуальні ЗМІ, інформаційні служби, різного роду «периферичні утворення» журналістики. У зв'язку з інформаційними потребами суспільства стрімко розширюється мережа рекламних компаній, прес-служб при державних, комерційних, громадських, конфесійних організаціях. Все більше утверджується нова галузь інформаційної діяльності — паблік рілейшнз (зв'язок з громадськістю). В Україні набули поширення клуби й асоціації журналістів, які сприяють обміну і поширенню важливих повідомлень, соціальне значущої інформації. За приклад може правити діяльність клубу ринкових реформ при Київській журналістській організації. На думку ряду вчених, в останні роки технічні засоби соціальної комунікації окреслюють три великі групи: засоби масової інформації, телекомунікація, інформатика. Об'єднання цих галузей під загальним терміном «масова комунікація» не нівелює їх принципові відмінності як у концептуальному, так і у антропологічному планах. У надрах ЗМІ намічається ще один, поки остаточно не оформлений сектор, який, очевидно, у найближчий час буде автономно виділений — це «комунікативний менеджмент», що включає в себе, крім стосунків із громадськістю, рекламу, внутрішні комунікаційні та інформаційні служби. За прогнозами фахівців, домашні ЗМІ — відеомагнітофони, відеодиски, лазерні програвачі, телевізори високої чіткості, мікро ЕОМ із вмонтованим модемом, телематичні термінали, відеофони тощо — будуть об'єднані у нову сукупність, причому деякі з них зможуть підключатися до полівалентних і взаємодіючих громадських мереж, що дасть їм вихід одночасно на класичні канали ТБ, на передплатні телевізійні й музичні програми, на служби відеотексу і на банки даних, а також на перегляди програм, що передаються по супутниковому зв'язку. Усі ці досягнення домашньої техніки докорінно змінюють сферу розподілу товарів і послуг, створюючи принципово нову споживацько-комунікаційну парадигму, у якій зливаються воєдино маркетинг, менеджмент, дистрибуція у галузі інформації. За цих умов споживачі, крім суто економічних фактів купівлі, за допомогою засобів масової інформації прагнуть забезпечувати ринок повідомленнями про свої смаки, звички і спосіб життя, а свого роду «взаємодіючий» маркетинг відображає нові стосунки і нові цілі, що виникають у період, який уже окреслили на Заході (та й у нас) як заключну фазу у розвитку «суспільства споживання» — «суспільства масової комунікації».
Иногда категоричность является следствием перевозбуждения, наступающего после бесплодных теоретических попыток решения сверхсложной проблемы. Ситуация особенно обостряется, когда проблема имеет видимые практические решения, в основе которых лежит не поддающийся формализации (или пока не формализованный) здравый смысл. Сказанное в полной мере относится к проблеме организации эффективного информационного влияния на массы. Впрочем, в данном случае имеются явные признаки «положительной динамики» в теоретическом осмыслении проблемы. Э. Тоффлер утверждает: «Лучший способ понять власть СМИ (системы массовой информации)P это посмотреть на революцию в СМИ, которая происходит сегодня, в исторической перспективе», тем самым затрагивая исторический аспект проблемы. Автор выделяет три исторических периода развития СМИ, отмечая, впрочем, что сильно упрощает ситуацию. По его мнению, в аграрных обществах «Первой волны» толпа людей это первое средство массовой информации. Другим средством массовой информации дотехнологической эпохи, способным передавать информацию не считаясь с политическими границами, является церковь. «Вторая волна» с ее системой производства материальных благ, основанной на фабричном производстве, нуждалась в усилении коммуникаций на больших расстояниях
2. Язык средств массовой информации на примере газетной печати
4. Абсолютное оружие (Средства массовой информации)
5. Разработка фотоприемного устройства волоконно-оптической системы передачи информации (ВОСПИ)
9. Политика и средства массовой информации
10. Массовая информация и выживание
12. Разработка фотоприемного устройства волоконно-оптической системы передачи информации (ВОСПИ)
14. Производство средства массовой информации
15. Общие характеристики средств массовой информации
16. Система маркетинговой информации и реклама
Карандаши цветные "Color'Peps", треугольный корпус, 36 цветов. 
Таблетки бесфосфатные для посудомоечных машин "Vaily", 30 штук. 
Швабра для пола "Бахрома". 17. Реклама в средствах массовой информации
18. Общая характеристика средств массовой информации
19. Экологический мониторинг и система экологической информации
20. История печатных средств массовой информации России
21. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї укр
25. Система переработки информации и ее связь с принятием решений
26. Закон о средствах массовой информации и свобода слова
27. Поняття, функції та система трудового права України
28. Взаимодействие Отдела Внутренних Дел со средствами массовой информации в обеспечении правопорядка
29. Взаимосвязь между паблик рилейшнз и средствами массовой информации
30. Использование жаргонной лексики в средствах массовой информации
31. Классификация средств массовой информации и история их развития
32. Массовые коммуникации и средства массовой информации
Кружка "On/Off". 
Набор детской складной мебели Ника "Азбука". 
Дорожная игра "Голодные бегемотики". 34. Политическая метафора в современных средствах массовой информации
35. Стилистические ошибки в современных средствах массовой информации
36. Автоматизированные системы обработки информации
37. Інформаційна (автоматизована) система в Держказначействі України
41. Разработка имитационной модели системы массового обслуживания
42. Создание модели системы массового обслуживания
43. Создание комплексной системы защиты информации (интернет-провайдера)
44. Микропроцессорная системы отображения информации
45. Многоканальная система передачи информации
46. Система маркетинговой информации
47. Цели, задачи и структура маркетинговых исследований и система маркетинговой информации
Подвесные качели "Тарзанка". 
Велосипед трехколесный. 
Магнитная мозаика "Техника". 49. Математическое моделирование и оптимизация системы массового обслуживания
50. Разработка комплексной системы защиты информации
51. Влияние средств массовой информации на формирование личности детей и подростков
52. Стандарти системи освіти України та Великої Британії
53. Средства массовой информации в политических процессах
57. Актуальні проблеми та напрямки реформування спрощеної системи оподаткування в Україні
58. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
59. Защита информации в системах дистанционного обучения с монопольным доступом
62. Парольные методы защиты информации в компьютерных системах от несанкционированного доступа
63. Система защиты ценной информации и конфиденциальных документов
64. Методы сбора информации в журналистике и PR-коммуникациях
Рюкзак "Back-to-School. Funny Animals". 
Матрёшка "Колобок" (7 персон). 
Планшетик "Маленький всезнайка". 67. Податкова система Японії, Місцеві податки в Україні
69. Організаційна система управління природокористуванням України
73. Вулкани Сонячної Системи укр
74. Элементы структурной системы /Укр./
75. Автоматизированные системы обработки экономической информации
76. Разработка системы по сбору информации
77. Анализ криптостойкости методов защиты информации в операционных системах Microsoft Window 9x
79. Ліквідність банківської системи України
Блюдо "Пасхальное", диаметр 25 см. 
Органический солнцезащитный крем Mommy care для тела, 100 мл, арт. MC_1115. 
Гирлянда электрическая, 1200 см (белая). 81. Формування та розвиток банківської системи України
82. Банківська система України
83. Передача информации в нервной системе
85. Державне регулювання системи професійно-технічної освіти в Україні
90. Система соціального захисту в Україні
91. Судова влада в Україні: захист прав громадян, чи дискредитація системи правосуддя
92. Судова система України. Конституційний Суд України
94. Телевидение в системе средств массовой коммуникации
95. Методы поиска информации в сети интернет. Информационно-поисковые системы
96. Представление информации в микропроцессорных средствах. Системы счисления
Дневник "My Life Story" (бежевый). 
Настольная игра "Ticket to Ride: Европа". 
Глобус "Двойная карта" диаметром 320 мм, с подсветкой. 97. Разработка учебного проекта автоматизированной системы обработки экономической информации
98. Единицы измерения информации. Системы исчисления
99. Защита информации в автоматизированных системах обработки данных: развитие, итоги, перспективы
