![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Бухгалтерский учет
Облік розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства |
Вступ Актуальність теми. Наявність капіталу є умовою створення та розвитку бізнесу. Підприємство, що відокремлено від інших здійснює господарську діяльність, повинно володіти капіталом. Структура і динаміка власного капіталу є найсуттєвішим показником, що визначає фінансовий стан підприємства. Структурна перебудова промисловості, відкриття внутрішнього вітчизняного ринку для зарубіжних товаровиробників впливають на структуру власного капіталу підприємств різних організаційно-правових форм. Важливе місце у стратегії підприємства займають формування, використання і управління власним капіталом. Введення в дію Господарського та Цивільного кодексів України висувають нові вимоги до порядку формування та змін статутного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ), пов’язані з порівнянням розміру статутного капіталу з чистими активами в кінці звітного періоду. Нерегламентованою залишається методика бухгалтерського обліку зменшення статутного капіталу у разі невідповідності чистим активам. Проблеми методології, теоретичного обґрунтування питань, пов’язаних з обліком і внутрішньогосподарським контролем розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства, операцій з формування та змін статутного капіталу розглядалися у працях вітчизняних вчених: Ф.Ф. Бутинця, М.Я. Дем’яненка, Н.Д. Прокопенка, Ф.Є. Поклонського, О.Ю. Редька, І.Й. Яремка. Наявні теоретичні та практичні напрацювання щодо організації обліку, аналізу і контролю операцій зі статутним капіталом в акціонерних товариствах, однак практично відсутні розробки щодо методики обліку розподілу майна у зв’язку з виходом учасника та доведення розміру статутного капіталу до величини чистих активів у ТОВ. Незважаючи на значний внесок наведених вище дослідників та цінність одержаних ними результатів, не знайшли вирішення проблеми уточнення місця статутного капіталу в загальній класифікації капіталу, розрахунок компенсації учаснику у зв’язку з виходом з ТОВ, елементи облікової політики і методика внутрішньогосподарського контролю операцій зі статутним капіталом. Недостатнє опрацювання проблемних питань методики бухгалтерського обліку операцій з формування та зменшення статутного капіталу у зв’язку з невідповідністю чистим активам і виходом учасника з ТОВ з урахуванням напрацювань вітчизняних і зарубіжних вчених визначили актуальність теми та основні напрями дослідження. Метою роботи є облік розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства в сучасних умовах господарювання. Для досягнення мети в роботі поставлено та вирішено наступні завдання: – уточнити економіко-правову сутність власності та розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства, статутного капіталу та його місце в загальній класифікації капіталу з метою теоретичного обґрунтування підходів до раціональної організації обліку в товариствах з обмеженою відповідальністю; – провести аналіз нормативно-правової бази і спеціальної літератури щодо обліку розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства; – розглянути побудову обліку власності засновників (власний капітал); – проаналізувати організацію обліку розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства на прикладі ТОВ «Енерго – 2000»; – виявити проблемні питання збереження інвестицій власників підприємств; – розробити рекомендації з удосконалення обліку зменшення статутного капіталу у зв’язку з невідповідністю чистим активам на основі вивчення наявних проблем теорії і практики; – удосконалити методику операцій зі статутним капіталом для забезпечення законності розрахунків з учасниками і уникнення ліквідації ТОВ; – визначити можливості удосконалення звітності щодо розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства.
Об’єктом дослідження є господарські операції, пов’язані з розрахунками з учасниками (засновниками) підприємства в товариствах з обмеженою відповідальністю на прикладі ТОВ «Енерго – 2000». Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних питань з бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з розрахунками з учасниками (засновниками) підприємства. Методи дослідження. У процесі дослідження застосовувалися методи індукції та дедукції, теоретичне узагальнення, групування і порівняння, а також застосовувалися історичний та логічний методи. За допомогою статистичних методів (зведення, групування, відносних показників, графічного методу) досліджувалася динаміка показників діяльності підприємства. Інформаційною базою дослідження є нормативні документи, що регламентують організацію та ведення бухгалтерського обліку в Україні, цивільне та господарське законодавство, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених в області бухгалтерського обліку, господарського контролю, довідково-інформаційні видання, матеріали науково-практичних конференцій, фінансова звітність ТОВ «Енерго – 2000». 1. Теоретико-методичний аспект обліку розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства 1.1 Дослідження поняття та економіко-правового змісту власності та розрахунків з учасниками (засновниками) підприємстваПоява поняття «власний капітал» в бухгалтерській термінології має об'єктивний характер, в основі якого лежить узагальнення багатовікової практики бухгалтерського обліку. Його історичний огляд вказує на глибокий генезис і широту підходів до трактування власного капіталу як економічної категорії. Для наукового визначення власного капіталу розглянуто випадки, коли поняття «власний капітал» розглядається на макроекономічному рівні і особлива увага зосереджена на мікроекономічному, тобто на власному капіталі в бухгалтерському обліку. Серед науковців немає єдності щодо визначення поняття «власний капітал», у зв’язку з чим ми поділяємо думку , що власний капітал – це загальна вартість власних засобів підприємства, які належать йому на правах власності і використовуються ним для формування його активів. Розраховується сума власного капіталу як частина в активах, що залишається після вирахування його зобов’язань. Пасиви – це капітал – власність, визначена у вартості (грошах) боргове зобов’язання підприємства (юридичної) або громадянина (фізичної) особи по відношенню до іншого підприємства (юридичної) або громадянина (фізичної) особи . У будь-якому випадку пасиви показують джерело утворення активів – майна підприємства або громадянина, тобто показують, кому винне підприємство (юридична) або громадянин (фізична) особа за все майно, яке воно (або він) має у своєму розпорядженні. Таким чином, пасиви – це вираз права власності на активи (майно) відповідних юридичних (підприємств) або фізичних осіб, які передали це майно у використання – це право власності. Пасиви – капітал – поділяють на: а) капітал засновників (капітал власників підприємства); б) капітал учасників (капітал юридичних або фізичних осіб), які 1) передали підприємству свій капітал – майно у формі грошей, засобів праці, предметів праці тощо у тимчасове користування підприємству (юридичній) або громадянину (фізичній) особі, яке воно має повернути у визначений за контрактом строк та умови.
2) або набули права власності на частку майна підприємства внаслідок розподілу (чи перерозподілу) національного доходу (бюджет, пенсійний фонд, дивіденди, страховий фонд тощо). Що стосується терміна «Зобов’язання», то підприємство як юридична особа (особливо це проявляється у колективних підприємствах) зобов’язане і по відношенню до власників, акціонерів тощо. Про це свідчать такі елементи, як виплата дивідендів, право виходу зі складу акціонерів, засновників тощо. У світовій практиці у формуванні власності (капіталу) засновників підприємства розрізняють (за економіко-правовим характером) два поняття: – вклади; – додаткові внески засновників. Вклади та додаткові внески виконують різні функції. Для того щоб зрозуміти ці функції, слід спочатку з’ясувати складові елементи власного капіталу. Власний капітал засновників (учасників) поділяється на дві частини : 1) реєстрований; 2) нереєстрований. Перший – це статутний, або пайовий, капітал. Другий – додатковий, резервний, страховий капітал та нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Усі три складові є власністю засновників. Але вклади виконують незрівнянно більше функцій і мають значно глибший зміст, аніж просте внесення додаткових коштів (майна), зокрема й таких, що залишилися в складі власного капіталу як нерозподілений прибуток. Вклад – це частка засновника (учасника) у статутному (пайовому) капіталі підприємства, яка виконує такі функції: а) інвестування діяльності підприємства (це першочергове джерело формування майна підприємства); б) регулювання відносин власності (розподіл майна, виробленої продукції, одержаного прибутку тощо). Це особливо важливо у разі виходу учасника (засновника) з підприємства чи коли йдеться про правонаступництво тощо; в) управління підприємством (адже кількість голосів кожного учасника дорівнює його частці (вкладу) або пропорційна до неї). Складові власного капіталу відбивають суму, яку власники (засновники) передали в розпорядження підприємства як внески чи залишили у формі нерозподіленого прибутку, або суму, що її підприємство одержало у своє розпорядження ззовні (від інших підприємств) без повернення. У бухгалтерському обліку мають чітко розмежовуватися поняття власного капіталу (тобто власності засновників) та чужого (залученого) капіталу, тобто власності інших суб’єктів власності. За залучений із зовні (чужий) капітал потрібно платити проценти, незалежно від того, прибуткове чи збиткове підприємство. За власний капітал засновники після сплати податків одержують дохід (дивіденди, проценти тощо), а в разі збитковості їх капітал втрачає в ціні на суму збитків. Тому засновники, незалежно від розміру частки власних внесків, мають право участі в управлінні підприємством. З погляду балансової інтерпретації власності засновників вони формують перший розділ пасиву балансу господарства. У другому розділі відображають забезпечення наступних затрат і платежів. А у п’ятому – доходи майбутніх періодів. Другий, третій, четвертий та п’ятий розділи – це зобов’язання (довгострокові – третій або короткострокові – четвертий) перед контрагентами (постачальниками, банками, бюджетом, страховими компаніями тощо).
У випадках, зазначених у частин другй ц статт, забороняться тимчасове переведення на ншу роботу вагтних жнок, жнок, як мають дитину-нвалда або дитину вком до шести рокв, а також осб вком до всмнадцяти рокв без х згоди. Стаття 34 Тимчасове переведення на ншу роботу в раз простою Простй це зупинення роботи, викликане вдсутнстю органзацйних або технчних умов, необхдних для виконання роботи, невдворотною силою або ншими обставинами. У раз простою працвники можуть бути переведен за х згодою з урахуванням спецальност квалфкац на ншу роботу на тому ж пдпримств, в установ, органзац на весь час простою або на нше пдпримство, в установу, органзацю, але в тй самй мсцевост на строк до одного мсяця. Змна пдпорядкованост пдпримства, установи, органзац не припиня д трудового договору. У раз змни власника пдпримства, а також у раз його реорганзац (злиття, приднання, подлу, видлення, перетворення) дя трудового договору працвника продовжуться
1. Бухгалтерський баланс: економічний зміст, методика складання, аудит та аналіз основних показників
2. Облік валютних коштів, повязаних з рухом статутного капіталу
4. Акціонерний капітал та дивіденти
5. Функціонування капіталу в різних сферах економіки
10. Аналіз формування капіталу комерційного банку АКБ "Приватбанк"
11. Організація і шляхи вдосконалення обліку власного капіталу на прикладі ВАТ "Луганськмлин"
12. Статутний і додатковий капітал
13. Ринок капіталів та його роль у розвитку економіки України
14. Механізм та результати конкуренції промислових капіталів
16. Теорія структури капіталу підприємства та їх вплив на фінансування
17. Господарство України періоду утвердження капіталізму
18. Заходи Держави щодо залучення іноземного капіталу
19. Позиковий капітал у системі товарних відносин. Банки - інструмент руху позикового капіталу
20. Складові частини (сектори) ринку позикових капіталів. Поняття банківської ліквідності
21. Управління капіталом в сільськогосподарських підприємствах
25. Розробка автоматизованого обліку та руху товарів на складах засобами СУБД Microsoft Access
28. Ризики інвестування в цінні папери. Міжнародний ринок позикових капіталів
29. Система вищої освіти в Італії та Іспанії
30. Дивідендна політика підприємства, фінансова звітність про власний капітал корпорацій
31. Формування власного капіталу підприємств
32. Вдосконалення системи управління оборотним капіталом
33. Інвестування як процес створення капіталу
34. Капітал і праця: механізм взаємодії
35. Капітал як економічна категорія товарного виробництва
36. Сутність нагромадження капіталу
41. Зміст права на фірмове найменування та його охорона
42. Фінансово-правова норма, її зміст та особливості
43. Автоматизований облік власників автомобілей
44. Автоматизований облік надходження, зберігання і збуту продукції на товарній базі
46. Політичний та економічний розвиток Македонії у 1990-2005 рр.
47. Політичний та економічний розвиток Румунії у 1990–2005 рр.
48. Політичний та економічний розвиток Угорщини у 1990–2005 рр.
49. Політичний та соціально-економічний розвиток Болгарії у 1990–2005 рр.
50. Політичний та соціально-економічний розвиток Естонії у 1990–2005 рр.
51. Політичний та соціально-економічний розвиток Словаччини у 1993-2005 рр.
52. Політичний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русі
53. Розвиток української культури та мистецтва у другій половині XIX ст.
57. Сутність та зміст контролю
58. Роль народних звичаїв та традицій у розвитку музичного світогляду дітей дошкільного віку
59. Зміст і форми роботи соціального педагога з різними типами сімей
60. Зміст та структура науково-дослідницької діяльності студентів
61. Релігійний ренесанс в сучасному суспільстві: його зміст, причини та основні напрямки
63. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
64. Зародження та основні етапи розвитку економічної думки
65. Зміст поточних планів підприємства та організація їх розробки
66. Історія виникнення та розвитку регіональної економіки як науки
67. Організація робіт та розрахунок техніко-економічних показників очисного вибою
68. Фінансово-економічний аналіз шахти "Південна"
69. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
73. Облік розрахунків з персоналом на ДП "Кривбасшахтозакриття"
74. Облік та аналіз виконання сільського (селищного) бюджету
76. Фінансовий облік розрахунків з бюджетом
78. Розкриття невизначеностей з використанням правила Лопіталя
80. Аналіз випуску готової продукції та її реалізації
81. Контроль і ревізія розрахунків
82. Облік зносу та амортизації основних засобів
83. Синтетичний та аналітичний облік фінансових результатів від звичайної діяльності підприємства
85. Діюча практика обліку операцій з векселями
89. Метаболічні особливості фізіології та біохімії водоростей
90. Морфологія, анатомія та фізіологія мікроорганізмів
91. Дружні та ворожі взаємовідношення тварин між собою і з рослинами
93. Стан та напрямки удосконалення бухгалтерського обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі
94. Вибуття запасів: оцінка та відображення в обліку
96. Кваліфікаційні та етичні вимоги до облікових працівників
97. Контроль та ревізія використання основних засобів
98. Курсові різниці: поняття, порядок визнання та відображення в обліку