|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Экономика и Финансы Менеджмент (Теория управления и организации)
Персонал як об’єкт управління організації |
Горшок торфяной для цветов. 
Брелок LED "Лампочка" классическая. 
Крючки с поводками Mikado SSH Fudo "SB Chinu", №4BN, поводок 0,22 мм. Персонал як об’єкт управління організації 1. Сутнісна характеристика персоналу підприємства Управління (менеджмент) визначається як наукова дисципліна, що має своїм практичним вираженням створення організованих груп людей і спрямування їх діяльності на досягнення цілей організації (рис. 1.1). Англійське слово «менеджмент» походить від кореня латинського слова «манус» – рука . Спочатку термін вживався для позначення керування тваринами й означав «мистецтво керування кіньми». В Оксфордському словнику англійської мови зміст поняття «менеджмент» розкривається широко і багатоаспектно: як спосіб управління, керівництва, напрямку або контролю; як мистецтво управління й керівництва; це також особи, що контролюють і спрямовують роботу організацій, та управлінський персонал. У той самий час менеджмент – це ефективне використання і координація таких ресурсів, як капітал, будинки, матеріали і праця, для досягнення визначених цілей з максимальною ефективністю. Поняття «управління» і «менеджмент» використовують як ідентичні, взаємозамінні. Підставою для цього є однаковий зміст категорій, що виражаються українським словом «управління» і англійським «менеджмент». Це відбивається у визначення даних понять у фундаментальних роботах вітчизняних і зарубіжних авторів. Рисунок 1.1 – Рівні управління (менеджменту) Людина в організації виконує роль суб’єкта управління та об’єкта управління. Працівники організації виступають об’єктом управління тому, що вони є головним складником будь-якого виробничого процесу. Планування, формування, розподіл, перерозподіл і раціональне використання людських джерел становить основний зміст менеджменту персоналу. Персонал (від лат. perso alis – особистий) – це особистий склад організації, який працює за наймом і має певну компетенцію, що поєднує здібності і мотивацію кожного співробітника та визначає його поведінку в рамках організації . Персонал характеризується складним комплексом індивідуальних якостей, серед яких соціально-психологічні відіграють основну роль . Властивість персоналу одночасно бути об’єктом та суб’єктом управління визначається специфічною особливістю менеджменту персоналу. Поняття «менеджмент персоналу» охоплює: підбір, підготовку, оцінку і розміщення керівних кадрів, розроблення системи заробітної плати, підвищення кваліфікації кадрів тощо. Предметом менеджменту персоналу є управління працівниками у процесі виробництва з точки зору найбільш повного та ефективного використання їх потенціалу. Основною метою менеджменту персоналу є поєднання ефективного навчання персоналу, підвищення кваліфікації та стимулювання його до високоефективної праці. Для досягнення цієї мети, насамперед, потрібно чітко з’ясувати особливості управлінської праці. Управлінська праця – це особливий вид людської діяльності, в якій відображається реальна взаємодія об’єктивних і суб’єктивних факторів діяльності людей. Термін «персонал» об’єднує весь трудовий колектив підприємства. До персоналу належать усі працівники, які виконують виробничі та управлінські операції.
Якщо виходити з такого визначення персоналу, то воно є синонімом поняття «працівники» . 2. Класифікація персоналу підприємства У теорії управління існують різноманітні підходи до класифікації персоналу залежно від професії або посади працівника, рівня управління, категорії працівників. Загальну класифікацію персоналу підприємства подано на рис. 1.2. Рисунок 1.2 – Класифікація персоналу підприємства До складу персоналу входять постійні й тимчасові працівники, які уособлюють кваліфіковану і некваліфіковану працю. Виробничий персонал, або робітники, здійснюють трудову діяльність у матеріальному виробництві з переважною фізичною працею. Вони безпосередньо зайняті створенням матеріальних цінностей або роботами з надання різноманітних виробничих послуг, переміщення вантажів тощо. Робітники умовно поділяються на основних і допоміжних, співвідношення яких є важливим аналітичним показником ефективності виробництва, оскільки в міру автоматизації та механізації виробничих процесів роль допоміжних зростає. Управлінський персонал здійснює трудову діяльність у процесі управління виробництвом з переважною часткою розумової праці. Він зайнятий переробкою інформації з використанням технічних засобів управління. Основним результатом його трудової діяльності є вивчення проблем управління, створення нової інформації, зміна її змісту або форм, підготовка управлінських рішень, а після їх ухвалення – реалізація та контроль за виконанням рішень. Отже, до кадрів управління належать працівники, які виконують або сприяють виконанню конкретних управлінських функцій. Серед кадрів управління виділяють керівників, фахівців та спеціалістів. Принципова їх відмінність полягає в юридичному праві ухвалення рішень та наявності підлеглих. Залежно від масштабу управління розрізняють лінійних керівників, які відповідають за ухвалення рішень за всіма функціями управління, і функціональних керівників, що реалізують окремі функції управління. Фахівців підприємства поділяють на три основні групи залежно від результатів їхньої праці: функціональні фахівці управління, результатом діяльності яких є управлінська інформація (економісти, бухгалтери, фінансисти, маркетологи та ін.); спеціалісти, результатом діяльності яких є конструкторсько-технологічна або проектна інформація в галузі техніки і технології виробництва (технологи, інженери, конструктори, проектувальники тощо); службовці – технічні спеціалісти, які виконують допоміжні роботи в управлінському процесі (оператори, кур’єри, креслярі, офіціанти тощо). Процес менеджменту персоналу передбачає, по-перше, визначення мети та основних напрямків роботи з кадрами і постійне вдосконалення системи кадрової роботи в організації; по-друге, визначення засобів, форм і методів здійснення поставленої мети, організацію роботи з виконання прийнятих рішень, координацію і контроль виконання намічених заходів. Головними елементами системи управління персоналом є підсистеми (табл. 1.1), що забезпечують основні напрямки, етапи, принципи, види і форми кадрової роботи. Таблиця 1.1 – Функції підсистем системи менеджменту персоналу Підсистема Функція Умови праці Дотримання вимог: психофізіології, ергономіки праці й технічної етики; охорони праці і техніки безпеки; охорони навколишнього середовища Трудові відносини Аналіз і регулювання: групових і особистих взаємовідносин, відносин керівництва; управління виробничими конфліктами і стресами; соціально-психологічної діагностики; дотримання етичних норм взаємовідносин; управління взаємодією з профспілками Оформлення й облік Оформлення й облік прийому, звільнень, переміщень; інформаційне забезпечення системи кадрового управління; профорієнтація; забезпечення зайнятості Планування, прогнозування і маркетинг персоналу Розроблення стратегії управління персоналом; аналіз кадрового потенціалу; аналіз ринку праці, планування і прогнозування потреби в персоналі, організація реклами; взаємозв'язок із зовнішніми джерелами, що забезпечують кадрами організацію; оцінювання кандидатів на вакантні посади; поточне періодичне оцінювання кадрів Розвиток кадрів Технічне й економічне навчання; перепідготовка і підвищення кваліфікації; робота з кадровим резервом; планування і контроль ділової кар'єри; професійно-психологічна адаптація нових працівників Аналіз і розвиток засобів стимулювання праці Нормування і тарифікація трудового процесу; розроблення систем оплати праці; використання засобів морального заохочення; розроблення форм участі в прибутках і капіталі; управління трудовою мотивацією Юридичні послуги Вирішення правових питань трудових угод; узгодження розпорядницьких документів з управління персоналом; розширення правових питань господарської діяльності Розвиток соціальної інфраструк-тури Організація громадського харчування; управління житлово-побутовим обслуговуванням; розвиток культури і фізичного виховання; забезпечення охорони здоров'я й відпочинку; забезпечення дитячими закладами; управління соціальними конфліктами і стресами; організація продажу продуктів харчування і товарів народного споживання Розроблення організаційних структур управління Аналіз сформованої організаційної структури управління; проектування організаційних структур управління; розроблення штатного розкладу; побудова нової організаційної структури управління Управління персоналом здійснюється за допомогою наукових методів впливу на колектив або окремого працівника для досягнення поставленої цілі, координації його діяльності в процесі виробництва.
В теорії і практиці управління застосовують три групи методів: адміністративні, економічні і соціально-психологічні (рис. 2.1). Адміністративні методи ґрунтуються на владі, дисципліні та покаранні, відомі в історії як «метод кнута». Вони опираються на адміністративну підпорядкованість об’єкта суб’єкту, на основі існуючої ієрархії управління. Адміністративні методи орієнтовані на такі мотиви поведінки, як усвідомлена необхідність трудової дисципліни, почуття обов’язку, бажання людини працювати в певній організації, культура трудової діяльності. Вони досить різноманітні і реалізуються за допомогою таких інструментів: правові норми і акти – державні закони, укази, положення, стандарти, інструкції, затверджені державними органами, які є обов’язковими для виконання; інструкції, організаційні схеми, нормування; накази, розпорядження, які використовуються в процесі оперативного управління. Основні функції адміністративних методів – це забезпечення стабільного юридичного середовища для діяльності організації, захисту конкретного середовища, гарантування прав і свобод. Ці методи відрізняє прямий характер впливу: будь-який регламентуючий і адміністративний акт підлягає обов'язковому виконанню. Економічні й соціально-психологічні методи носять непрямий характер управлінського впливу. Не можна розраховувати на автоматичну дію цих методів, досить важко визначити чинність їхнього впливу та кінцевий ефект. Економічні методи базуються на використанні економічних стимулів і відомі як «метод пряника». За їх допомогою здійснюється матеріальне стимулювання колективу і окремих працівників. Рисунок 2.1 – Система методів управління персоналом Інструментами економічних методів на рівні держави є: податкова, кредитно-фінансова система, система цін, розмір мінімальної заробітної плати, плани економічного розвитку. В умовах підприємств це – економічні нормативи діяльності, система матеріального заохочення, участь у прибутках і капіталі, премії тощо. Соціально-психологічні методи засновані на використанні нематеріальних стимулів до праці і впливають на персонал за допомогою психологічних механізмів з метою переведення адміністративного завдання в усвідомлений обов’язок, внутрішню потребу людини. Інструментами їх реалізації є: формування колективу, створення нормального психологічного клімату й творчої атмосфери; особистий приклад; задоволення культурних і духовних потреб працівників; встановлення соціальних норм поведінки і соціального стимулювання розвитку колективу; встановлення моральних санкцій і заохочення; соціальний захист. Всі види методів органічно зв'язані між собою. Для реалізації поданих методів управління персоналом, використовують систему методів аналізу стану системи менеджменту персоналу, що наведені в табл. 2.1. Таблиця 2.1 – Система методів аналізу стану системи управління персоналом Завдання управління персоналом Проблеми для визначення (що потрібно визначити) Методи дослідження Формування структур і штатів 1 Психологічно обґрунтовані норми керованості і оптимальний розмір виробничих колективів. 2 Професійно-кваліфікаційні вимоги до працівників.
Проти військ УНР застосовувались і диверсійні акти на комунікаціях і засобах зв'язку. Так, усім бригадам, полкам і окремим загонам радянських повстанських сил Лівобережної та південно-східної частини Правобережної України було наказано сформувати "підривні команди" по 5-25 вояків. Ці команди отримали завдання знищувати телефонні й телеграфні лінії, мости, нападати на штаби [361]. Органи ВУНК проводили значну роботу проти антирадянських підпільно-повстанських рухів. Активно застосовувались агентурне проникнення в ці організації, їх знищення, перехоплення каналів зв'язку. Начальником тилу Південно-Західного фронту призначили самого Голову ВНК Ф.Дзержинського. У його розпорядження в Україну направили близько 1400 співробітників ВНК і бійців внутрішньої охорони [362]. В Україні розгорнулося масове переслідування громадян, особливо за причетність до органів д ержавного управління Центральної Ради й Гетьманату [363]. Головною опорою радянських спецслужб в Україні було комуністичне підпілля. Для керівництва нелегальною роботою створюється Зафронтове бюро ЦК КП(б)У на чолі з С.Косіором, яке розгорнуло широку організаційну й кадрову діяльність
1. Економічні та правові основи управління організацією
2. Філософія управління організацією
3. Газета "Сільські вісті" як об’єкт висвітлення проблеми сільського господарства України
4. Бібліотека, як об’єкт цензурної політики на Україні в 20 ст.
9. Злочинні доходи як об’єкт оподаткування
10. Природа конфліктів і управління конфліктною ситуацією в організації
12. Організаційна система управління природокористуванням України
13. Громадські організації як вид об’єднань громадян
14. Організаційно–правові засади та системи органів управління в агропромисловому комплексі
15. Аналіз організаційної структури Управління праці та соціального захисту населення
16. Організаційна структура управління підприємством
Танк с пневмопушкой. 
Карандаши акварельные "Progresso Aquarelle", 24 цвета, 24 штуки. 
Кровать для кукол деревянная (большая). 17. Організаційно-економічний механізм управління процесами інноваційного розвитку
18. Організація функціонального управління на підприємстві ДП "Рівнестандартметрологія"
19. Оцінка ефективності організаційного управління в охоронному агентстві
20. Психологія поведінки індивіда в організації і способи управління нею
21. Удосконалення організації і управління діяльністю підприємства на прикладі ФГ "Часовенко А.А."
25. Планувальна організація об’єктів комунального господарства міста
26. Управління трудовими ресурсам як динамічна система
28. Активи як найважливіший об’єкт бухгалтерського обліку укр
29. Організація бухгалтерського обліку товарів на підприємстві (на прикладі Об’єднання "Сумипошта")
30. Організація управлінського обліку на підприємстві
31. Основні організаційно-управлінські акти міських, районних і прирівняних до них прокуратур
32. Управління процесом створення, реорганізації та ліквідації підприємства
Настольная игра "Спрячь крота". 
Магнит "FIFA 2018. Забивака. Удар!". 
Швабра Vileda "Active Max". 34. Управління асортиментом, якістю та продажем консервованих і заморожених томатопродуктів
36. Види менеджменту і поєднання організаційно-управлінських культур
37. Гуманітарна діяльність Організації Об’єднаних Націй
41. Організація як соціальне утворення
42. Стратегія управління як основа менеджменту
43. Управління інтелектуальною власністю та її комерціалізація в університетах і дослідницьких центрах
44. Управління якістю на підприємстві
45. Управління, як соціальний феномен
47. Система управління якістю на прикладі ЗАТ КФ "Лагода"
48. Лабораторне заняття як форма організації навчання
Магнит "Harry Potter HBP" Death Eater Masks. 
Ручка перьевая "Silver Prestige", синяя, 0,8 мм, корпус черный. 
Набор мебели игровой "Малыш-2". 49. Державне управління та його організуюча роль у суспільстві
50. Прогнозування міжособистісних конфліктів в умовах нововведень в організації
51. Управління конфліктами. Інституціоналізація конфлікту
52. Державні органи управління туристичною роботою
53. Органи державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища
57. Суспільна організація життя слов
58. Організація приймання товару в аптеці
59. Ділові взаємовідносини в апараті управління
60. Методи управління підприємством
61. Організація праці менеджера
62. Рішення в системі управління
Ящик "Профи", 25 литров. 
Набор фломастеров (36 цветов). 
Комплект в кроватку Polini "Я и моя мама" (7 предметов, 140х70 см). 66. Характеристика сутності та змісту класичної школи управління
67. Управління фінансами України
68. Організація підприємства дрібнооптової торгівлі „ХОДАК”
69. Організаційні заходи що обезпечивають працівників під час роботи
73. Державне управління природокористуванням і природоохороною в Україні
74. Акти державного управління
75. Рельєф та ландшафтна організація
76. Ділові прийоми, їх різновиди та особливості організації
77. Кредитний ризик та методи управління ними
78. Механізм управління ризиками кредитування оборотних коштів підприємств
79. Організаційні засади функціонування Європейського Центрального банку
80. Організація банківської справи
Бумага упаковочная "Путешествие", 70x100 см, 10 листов. 
Настольная игра "Тримино". 
Чернила "Bottle Quink", синие, 57 мл. 81. Організація біржової торгівлі
82. Організація депозитних операцій комерційними банками з фізичними особами
83. Організація діяльності "ПриватБанку"
84. Організація кредитної роботи в комерційному банку
85. Організація та планування кредитування
89. Стійкість роботи промислових об`єктів у надзвичайній ситуації
90. Організація будівельного майданчика
91. Організація охорони праці на прикладі закритого акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод"
92. Організація робочого місця бухгалтера
93. Рівні організації організму людини
95. Організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах
Горка детская. 
Конструктор "Транспорт". 
Настольная игра "Земляничные тропинки". 97. Організація, нормування та оплата праці на виробництві продукції садівництва
98. Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні кормів
99. Основні організаційні заходи стабілізації виробництва та формування ринку зерна
