![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Оптимізація ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози у загальній лікувальній мережі |
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ′Я УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.ГОРЬКОГО ПРИХОДЧЕНКО ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ УДК 618.19-07-084:614.2 Оптимізація ранньої діагностики Та вторинної профілактики раку грудної залози у загальній лікувальній мережі 14.01.07 – онкологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Донецьк – 2008 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України і міській лікарні №2 «Енергетик» МОЗ України, м. Донецьк Науковий консультант: чл.-кор. АМН України, ЗДНТ, доктор медичних наук, професор Думанський Юрій Васильович, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри онкології, променевих методів діагностики та лікування ФІПО Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Смоланка Іван Іванович, ДУ «Національний інститут раку», керівник відділення пухлин молочної залози; - доктор медичних наук, професор Соркін Віталій Маркович, Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри онкології; - доктор медичних наук, професор Бугайцов Сергій Георгійович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри онкології. Захист відбудеться «23» червня 2008р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 у Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М.Горького за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16. Автореферат розісланий «23» травня 2008р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професорД.О. Ластков ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Рак грудної залози (РГЗ) один із найбільш поширених пухлинних процесів в усіх країнах світу (Шалімов С.А. та ін., 1999). У структурі захворюваності злоякісними новоутвореннями серед жіночого населення України РГЗ складає 19,4%, у структурі смертності – 20%, причому захворюваність щорічно зростає на 2,5%–3% (Шепотін І.Б. та ін., 2006). Згідно з даними канцерреєстру України, за 2002 рік виявлено 14713 хворих на РГЗ. Захворюваність РГЗ з 1978 року по 2002 рік збільшилася в 2 рази з 29,6 випадків до 56,2 на 100 тис. населення (Смоланка І.І. та ін., 2004). Збільшується кількість хворих у молодому віці. Серед жінок до 30 років захворюваність РГЗ склала 28,5 випадків на 100 тис. населення (Харченко В.П., Рожкова Н.І., 2001). Тому рання діагностика та лікування є важливою й актуальною проблемою для всіх країн. При ранньому виявленні пухлин та комплексному лікуванні 20-річна тривалість життя складає 92%–98% випадків (Рожкова Н.І., 2001). Незадовільні показники роботи онкологічної служби обумовлені перш за все пізньою діагностикою РГЗ лікарями загальної лікувальної мережі. Не впроваджуються скринінгові програми обстеження грудних залоз для виявлення передпухлинних та злоякісних новоутворень на доклінічних та ранніх клінічних стадіях захворювання РГЗ.
Не обґрунтовані терміни обстеження жінок різних вікових груп та «груп ризику». До теперішнього часу жінки частіше звертаються до лікарів поліклініки тоді, коли самі знайдуть пухлину у грудній залозі. Відомо, що рак – це хронічне захворювання, і більшу частину свого розвитку перебігає безсимптомно, приховано. Від початку гіпотетично першої злоякісної клітини до клінічного прояву пухлини проходить від 2 до 8 років, у залежності від часу подвоєння клітини (Семіглазов В.Ф., 1989). Жінки у доклінічній стадії раку за цей період неодноразово відвідують лікувальні заклади з різних питань та проблем. У зв’язку з цим основні зусилля повинні бути спрямовані на створення мамологічної служби в поліклініках загальної лікувальної мережі, необхідна розробка організаційно-методичних підходів та вдосконалення методів ранньої діагностики, вторинної профілактики передпухлинних захворювань та раку грудної залози, які б підвищували виявлення хворих на ранніх стадіях РГЗ та зменшували захворюваність цією страшною хворобою. Таким чином, актуальність проблеми ранньої діагностики та вторинної профілактики РГЗ у закладах загальної лікувальної мережі обумовили вибір теми дослідження. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у рамках планової науково-дослідної роботи «Комплексна терапія раку молочної залози на основі нових методів хірургічного, лікарського та гормонального лікування з використанням селективного внутрішнього артеріального впливу лікарських засобів. Клініко-морфологічне дослідження» (шифр роботи МК 05.04.19, № державної реєстрації 0104U010587), що виконується на кафедрі онкології Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, клінічною базою якого є Донецький обласний протипухлинний центр. Мета дослідження: розробити організаційні принципи, методичні підходи та медичні технології, які вдосконалюють ранню діагностику та вторинну профілактику раку грудної залози, зменшують кількість запізнених стадій, підвищують якість виявлення, диспансерного спостереження і лікування «груп ризику». Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі завдання дослідження: Вивчити та виявити проблеми та недоліки в організації, методах ранньої діагностики, питаннях вторинної профілактики доброякісних та злоякісних захворювань грудної залози. Впровадити організаційні та методичні підходи у роботу мамологічної служби, які направлені на поліпшення ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози. Визначити та впровадити найбільш оптимальну технологію обстеження жінок із ранньої діагностики передпухлинних захворювань та раку грудної залози, яка сприяє виявленню, спостереженню та лікуванню «груп ризику». Розробити, провести апробацію методу контактної цифрової термомамографії в діагностиці захворювань грудної залози. Дати оцінку ролі та місця у селективному мамологічному скринінгу методу контактної цифрової термомамографії. Вдосконалити та впровадити в практику алгоритм селективного скринінгу діагностики захворювань грудної залози. Проаналізувати ефективність розроблених організаційно-методичних рекомендацій та медичної технології з ранньої діагностики раку грудної залози, формуванню «груп ризику», диспансерному спостереженню та лікуванню хворих на передпухлинну патологію грудної залози для впровадження у практику роботи закладів загальної лікувальної мережі.
Об’єкт дослідження. Фактори ризику розвитку раку грудної залози, характерних для жінок регіону; діагностика ранніх структурно-морфологічних порушень у тканині грудної залози; термобіологічні процеси у тканині грудної залози в нормі та при патології; система діагностики за допомогою селективного скринінгу, виявлення та лікування передпухлинних станів у жінок «групи ризику». Предмет дослідження. Жінки у віці від 18 до 85 років, що проживають у крупному промисловому районі міста. Із них 64 вперше виявлених хворих на рак грудної залози та 1153 жінки з доброякісними захворюваннями грудної залози, 314 жінок «групи ризику», які пройшли комплексне обстеження за допомогою анкетного та селективного скринінгу у мамологічному кабінеті та кабінеті профілактики, 74 жінки, які направлені в обласний протипухлинний центр із діагнозом «рак грудної залози» або підозрою на рак, 122 ретроспективно опитаних жінки, які раніше перенесли рак грудної залози. Методи дослідження. Клінічні та інструментальні методи (термомамографія, мамографія, ультрасонографія, аспіраційна біопсія, трепанбіопсія, ексцизійна біопсія, цитоморфологія) – для вдосконалення технології ранньої діагностики захворювань грудної залози. Метод анкетування – для виявлення критеріїв формування «груп ризику». Проведена статистична обробка клінічних спостережень, математичне моделювання, розробка комп’ютерних програм. Наукова новизна одержаних результатів Впроваджено алгоритм селективного скринінгу у діагностиці захворювань грудної залози при зверненні жінок до поліклініки загальної лікувальної мережі. Вперше обґрунтовані критерії формування «груп ризику» як передпухлинних захворювань, так і раку грудної залози, характерних для жінок регіону. Розроблено алгоритм диспансерного спостереження за жінками «групи ризику» виникнення як передпухлинних захворювань, так і раку грудної залози. За допомогою моделі штучної нейромережі виділені найбільш вірогідні фактори ризику, які впливають на виникнення раку грудної залози. Вперше розроблено, апробовано та впроваджено у клінічну практику метод контактної цифрової термомамографії, з використанням протоколу термограм, критеріїв оцінки візуальних та кількісних показників термограм (патент України на винахід №70110А від 15.09.2004р., патент Росії на винахід №2276965 від 27.05.2006р., патент України на винахід №70110 від 27.08.2007р.). Вперше за допомогою даних контактної термографії виділені чотири термографічні форми раку грудної залози, систематизовані характерні термографічні ознаки дисгормональних порушень, фіброаденом, кіст. Шляхом співставлення клініко-термо-морфологічних спостережень доведено, що вогнища гіпертермії з градацією асиметрії температури понад 2°С з площею більше 10%–15% поверхні грудної залози є ранньою ознакою термобіологічних порушень тканини грудної залози, які обумовлені запаленням, проліферацією, початком пухлинних процесів. Практичне значення одержаних результатів. Розроблені, апробовані і впроваджені в практику роботи закладів загальної лікувальної мережі організаційно-методичні підходи надання мамологічної допомоги, впровадження алгоритмів анкетного та селективного скринінгу, застосування критеріїв формування, спостереження та лікування «груп ризику» дозволили значно покращити виявлення у ранній стадії як доброякісних захворювань грудної залози, так і раку.
Желая ознакомиться с изменениями, происходящими в печени при сахарной болезни, проф. Фрерикс и Эрлих вкладывали в печень больным сахарною болезнью троакар. «По удалении стилета в трубке троакара оказывалось несколько капель крови, обыкновенно с печеночными клетками, иногда же и более значительный колбасообразный кусок печени».[40] Д-р Фелейзен, открывший микроорганизм рожи, привил разводку своих рожистых стрептококков 58-летней старухе с множественною фибросаркомою кожи. Рожа привилась. «На шестой день после прививки у больной появился угрожающий упадок сил, который потребовал применения возбуждающих средств».[41] После этого Фелейзен привил рожу еще шести больным, страдавшим волчанкою и разного рода опухолями.[42] В марте 1887 года к берлинскому хирургу Евг. Гану обратилась за помощью женщина с раком грудной железы. Произвести операцию было уже невозможно. «Чтобы отказом от операции не открыть больной безнадежность ее состояния и чтобы доставить ей облегчение и успокоение психическим впечатлением произведенной операции», д-р Ган вырезал из пораженной груди кусочек опухоли и привил его на другую, здоровую грудь своей пациентки; прививка удалась.[43] Таким образом был установлен очень важный факт прививаемости рака
1. Боротьба зі злочинами, що вчиняються співробітниками Органів Внутрішніх Справ та їх профілактика
4. Оптимізація вибору меж резекції шкіри при хірургічних втручаннях у хворих на рак грудної залози
5. Діагностика і профілактика ранньої та пізньої антенатальної патології
12. Клініко-патогенетичні аспекти профілактики та лікування постоваріоектомічного синдрому
13. Неспецифічний виразковий коліт: оптимізація діагностичної та лікувальної тактики
17. Прогноз та профілактика маткових кровотеч у жінок з прееклампсією при оперативному розродженні
19. Профілактика та лікування анемії вагітних у жінок, які багато народжують
21. Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації
25. Організація, нормування та оплата праці в свинарстві
26. Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні картоплі
27. Організація, планування та шляхи збільшення виробництва озимих зернових
28. Оптимізація раціонів годівлі птахів
29. Організація роботи та документне забезпечення районної Ради
30. Засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні
32. Проблеми правового регулювання профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму в Україні
33. Оптимізація параметрів елементів системи теплопостачання
34. Цивілізації середньовіччя та сучасності
35. Вагітність і артеріальна гіпотензія (патогенез, профілактика і лікування ускладнень)
36. Диференційований підхід до лікування і профілактики гострого післяпологового пієлонефриту
43. Множинні артеріальні аневризми головного мозку: діагностика та хірургічне лікування
44. Нові підходи до діагностики та лікування хламідіозу в жінок із безпліддям
47. Оптимізація методів відновлення зубів вітчизняним матеріалом "Кромлайт-Z"
48. Оптимізація реконструктивної хірургії монокулярної травматичної катаракти у дітей
50. Оптимізація хірургічного лікування діабетичної стопи
52. Особливості діагностики та лікування резидуального та рецидивного холангіолітіазу
53. Особливості клініки, діагностики та терапії змішаної кандидо-герпетичної урогенітальної інфекції
57. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
58. Проектування раціональної організаційної структури та структури управління підприємством
59. Методика навчання стрибків дітей раннього молодшого та дошкільного віку
60. Оптимізація і скорочення часу відновлення технологічної системи
61. Мовленнєві розлади. Двомовність як профілактика афазій
63. Методи соціальної діагностики та їх характеристика
64. Основні організаційні форми та види туризму
66. Оптимізація трудових ресурсів
68. Лікувально-профілактичні заходи при гельмінтозах свиней
69. Проблема визнання УНР Францією та Великою Британією в грудні 1917 - січні 1918 років
76. Причини суїцидальної поведінки засуджених в УВП. Діагностична та профілактична робота психолога
79. Аналіз випуску готової продукції та її реалізації
80. Рельєф та ландшафтна організація
81. Кредитний ризик комерційного банку та способи його мінімізації
82. Організація безготівкового платіжного обороту в Україні та перспективи його розвитку
84. Формування, ріст і розвиток мітохондрій в гаметогенезі та ранньому ембріогенезі хребетних
89. Організація бухгалтерського обліку в Мексиці та Норвегії
90. Організація бухгалтерського обліку в США та Білорусії
91. Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства
92. Організація обліку в Франції та Люксембурзі
93. Організація обліку та контролю основних засобів на підприємстві
95. Організація та шляхи вдосконалення обліку та контролю наявності та руху основних засобів
96. Правове регулювання бухгалтерського обліку та особливості його організації в бюджетних установах