|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Вивчення творчості кобзарів та лірників на уроках української літератури |
Мыло металлическое "Ликвидатор". 
Гуашь "Классика", 12 цветов. 
Ручка "Помада". Кобзарство – унікальне явище не лише української, а і світової культури. Його носії – кобзарі, впродовж століть зберігали духовний генофонд народу, будили в ньому національну свідомість, передавали тисячолітню мудрість, розкривали правду життя, закликали до активності, згуртованості, боротьби зі злом. Їх просвітницька діяльність заборонялася, їх сотнями нищили, приречували на вимирання. Разом зі знищенням кобзарів, нищився і неоціненний духовний спадок України – думи, історичні пісні, звичаї, мова, знання древності та історії. Не можливо уявити творчі здобутки Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Миколи Лисенка без Кобзарської тематики. Термін «кобзарське мистецтво», який започаткував Гнат Хоткевич, сьогодні досить неоднозначно сприймається серед митців, причетних до різних спрямувань у бандурному виконавстві. Тлумачення слова «кобзарське» однозначно адресовано до традиції – конструкції інструменту, способу та прийомами гри, репертуару і т. інш. Слово «мистецтво» говорить про наповнення кобзарської традиції мистецькою естетикою, тобто, культурою гри та співу, більш мистецькими художніми формами творів (аранжування, обробки, композиції, мелодекламації, авторські епічні твори тощо). Кобзарі в своїх епічних творах оспівували героїв повстань і національно-визвольної війни, переказували під рокотання струн простим неписьменним людям драматичну історію свого народу. Відношення до кобзарів в народі було особливим. В українському фольклорі назавжди закарбувався образ козака Мамая – умілого воїна, бандуриста, образ Мамая – це втілення непоборності українського народу. Ще один тип кобзаря – сліпий дідусь, який зберігає пам’ять багатьох поколінь і втілює в собі мудрість українського народу. Світогляд народних співців значною мірою обумовлював їх репертуар, ідейну спрямованість виконуваних ними творів, в основному це були думи, які оспівували хоробрість запорізьких козаків. Значну роль в розвитку дум, як жанру, відіграли співочі братства, які об’єднували кобзарів і лірників. ХХ століття внесло свої корективи, і думи, як жанр втратили своє значення. Вони являють перш за все науковий інтерес і є складовою культурою досягнення нації. Мистецтву грі на бандурі зараз приділяється більше уваги. У неї з’явились нові можливості. На цьому музичному інструменті виконуються складні твори вітчизняної і зарубіжної класики. Та не перевелись ще кобзарі, які співають старі і нові пісні. Зараз знову звучить кобза, ліра, бандура. В них мудрість і душа народа. Для нас їх зберегли кобзарі. Тому під терміном «кобзарство» розуміємо митців, які грають на кобзах, бандурах, лірах, торбанах і, як правило, співають під їх супровід. Якщо виділяємо окремо кобзарів, то вживаємо термін «традиційне кобзарство», коли ж говоримо про сучасне естрадно-концертне бандуристське мистецтво, то термін – бандурництво чи сучасні бандуристи. З ЖИТТЯ КОБЗАРІВ ТА ЛІРНИКІВ Невід’ємною частиною традиційного сільського та й міського громадського побуту аж до початку ХХ сторіччя було кобзарство і лірництво. Кобзарями (бандуристами) і лірниками – мандрівними музикантами й співцями ставали, як правило, сліпі (повністю чи частково) люди.
Відомі випадки, коли в їхнє середовище потрапляли люди з іншими фізичними вадами – криві, епілептики. Жінки серед сліпих співців були винятком із правила. Зокрема, жінки-майстрині відомі серед лірників Житомирщини. Кобзарі і лірники різнилися між собою своїми інструментами і репертуаром. Кобза, як відомо, – досить великий за розмірами багатострунний щипковий інструмент. Ліра ж, теж будучи струнним інструментом, має клявіші і особливе коліщатко, яке крутять за допомогою ручки. Крім цього, відмінності полягали в тому, що думи в основному виконувалися кобзарями, а для репертуару лірників більш характерними були вірші духовного змісту. Різниця в репертуарі кобзарів і лірників пов’язувалась якоюсь мірою з інструментами, оскільки „багата строєм” бандура більш придатна для виконання світських пісень, ніж „тягуча ліра”. Втім думи співали й лірники, хоча й рідше, ніж кобзарі. Ще одна відмінність стосувалася реґіону поширення лірництва й кобзарства. Справа в тому, що якщо лірництво побутувало на всій території Середньої Наддніпрянщини, то кобзарство було характерним переважно для Лівобережжя. В давнину кобза, як відомо, була улюбленим музичним інструментом запорозьких козаків. Очевидно, від низ вона поширилася в такому „козацькому” районі, як Гетьманщина, територія якої збігалась з регіоном поширення кобзи в ХІХ сторіччі. Кобзарі та лірники, яких водили хлопці-поводирі, ходили по селах і містах. Вони грали й співали на ярмарках, храмових та інших святах, запрошували їх на весілля, хрестини тощо. На ярмарки та храмові свята збиралися цілі гурти лірників і кобзарів. Крім цього, вони ходили поодинці по селах і містах. Співали кобзарі та лірники думи, псальми, народні історичні, суспільно-побутові, ліричні пісні, пісні-балади, а крім того, сатиричні та гумористичні пісні. А ще вони грали танці на весіллях, родинних святах, народних гуляннях. Більшість із них вміли імпровізувати; дехто й сам складав пісні. Ходили по селах кобзарі і лірники цілий рік, часом роблячи перерви лише взимку (у холод та заметілі), навесні та у косовицю й жнива. Найбільше активізувалися вони у періоди календарних свят, на храмові свята і ярмарки, особливо на осінньо-зимовий час, коли відбувалися весілля. Люди платили мандрівним музикантам продуктами й грішми. Причому як самі кобзарі та лірники, так і слухачі таку плату вважали винагородою за роботу, а не милостинею. Лірники та кобзарі в способі життя і в мандрівному побуті мали багато спільного з жебраками. По ярмарках мандрівні співці й жебраки також часто ходили разом. У народі їх, як і жебраків, називали в більшості однаково: „старцями”, „дідами”. Це все, очевидно, свідчить про спорідненість жебрацтва і мандрівного кобзарства й лірництва. Разом з тим суспільне становище кобзарів-лірників і жебраків було різним. Лірники, хоч і вважалися старцями, займали вище, поважніше і навіть особливе становище в суспільній ієрархії села. Будучи носіями творів релігійно-моралізаторського змісту, вони виступали охоронцями традиційної моралі й давніх звичаїв в українському селі.
У народі вони вважалися „людьми Божими”. Недарма етнографи кінця ХІХ-початку ХХ сторіччя вважали, що „лірників потрібно строго відрізняти від інших жебраків. У них більше солідності, статечності, ніж у інших жебраків ” Влітку лірники й кобзарі ходили по хатах дуже рано, поки люди ще не йшли працювати. Заходили до хати, обов’язково віталися, бажали господарям здоров’я. Співали пісні як на власний розсуд, так і на замовлення. Одержавши винагороду, лірник чи кобзар зупинявся і читав молитву за здравіє живих і за упокій померлих. Кобзарі й лірники, як правило, мали сім’ї й домашнє господарство. Інколи заміж за сліпих музикантів виходили такі ж сліпі дівчата, але звичайно дружини їх не мали фізичних вад. Майже кожен лірник або кобзар, крім хати і двору, мав декілька десятин землі, де господарювала його родина. Часто наймали робітників, оскільки це дозволяв лірницько-кобзарський заробіток. Сам „дід”, крім допомоги в домашньому господарстві, як правило, володів якимось додатковим ремеслом. Відомо, зокрема, що сліпі музиканти часто виробляли ліри й бандури – для себе й на продаж. Дуже поширеним серед них ремеслом було виготовлення мотузок, наритників та іншої упряжі. Були й такі, що бондарювали та кравцювали і т. п. У лірницько-кобзарському середовищі не було спадковості ремесла, як, скажімо, серед ремісників. Це пояснюється тим, що фізичні вади, в тому числі й сліпота, в більшості були результатом випадкового каліцтва. Окрім того, бачачи своє певною мірою принизливе становище і маючи, як правило, власне господарство і якийсь достаток, лірники й кобзарі всіляко намагалися, щоб їхні діти не переймали в них ремесла. У присязі кобзарів Полтавщини, яку вони давали при посвяченні, був навіть особливий пункт, доданий, за переказами, за існування кріпосного права, коли кобзарі, бувало, осліплювали своїх дітей, щоб звільнити їх від панщини: „Як будуть або є в мене діти, хай зрять світ Божий і унаслідують життя мирське-світське”. Зверталися кобзарі та лірники один до одного на „ви”, а до молодших – на „ти”. Всі вони володіли особливою таємною („лебійською”) мовою, якою говорили, коли боялися, щоб їх не підслухав хтось сторонній. Кобзарі й лірники всюди по Україні об’єднувалися в спілки. Такі кобзарсько-лірницькі об’єднання звалися „братствами”, „цехами” або „гуртами” і об’єднували сліпих співців з певної території. Інколи кобзарі й лірники утворювали об’єднання, спільне з жебраками. Такий спільний „старечий цех”, наприклад, відомий у районі Чуднова на півдні Житомирщини. Проте вище становище в цих „старечих цехах” займали кобзарі й лірники, а не жебраки. Осередком, де збиралися співці братства чи гурту, була визначена ними церква в одному з населених пунктів. У ній братство на власні кошти утримувало ікону, свічки, оливу тощо. Щоб стати лірником чи кобзарем, треба було вчитися і пройти певні випробування. В учні брали хлопців, сліпих повністю чи частково; інколи, рідше, з іншими фізичними вадами.
Тому зараз перед сучасними творцями носями народно традиц стоть нелегке завдання вибору шляху подальшого розвитку фольклору, який би збагачував скарбницю укрансько духовност, а не спотворював , був обAрунтований потребами часу, вдповдно збалансований у всх вимрах. Не менш важливе завдання поста перед дослдниками усно народно творчост: збору ц невичерпно скарбниц, систематизац, класифкац текств, х наукового аналзу, пояснення причин виникнення чи занепаду певних явищ, шляхв розвитку фольклорних жанрв та багато нших аспектв дослдження. W5. Напрями та школи фольклористики Фольклористика як наука пройшла довгий час становлення розвитку, в ход якого змнювались засади, мсце серед нших дисциплн та методи дослдження. Внаслдок рзних поглядв на усну народну словеснсть та пдходв до вивчення з рзних позицй, виник ряд теорй, значна кльксть яких лягла в основу вироблених шкл та напрямв фольклористики. Появ шкл та напрямв передував великий досвд збирання, запису та обробки народних текств, а також дейно-флософськ погляди рзних часв
1. Камерний хор "Оранта". Концертна діяльність та творчі принципи роботи
2. Життя та творча діяльність Остапа Вишні
3. Дослідницька та творча діяльність на уроках біології
5. Життя та діяльність митрополита Петра Могили
9. Життя і наукова діяльність Чарльза Дарвіна
10. Діяльність уряду України в галузі екології
11. Видавнича діяльність. Комп’ютерні видавничі системи
13. Маркетингова діяльність комерційного банку
14. Інвестиційна діяльність страхових компаній
15. Життєдіяльність личинок волохокрильців
Настольная игра "Свинтус". 
Подставка для украшений Jardin D'Ete "Сиреневые сны". 
Дорожный горшок Potette Plus, сине-зеленый. 17. Геологічна та рельєфоутворююча діяльність льодовиків
20. Характеристика емоцій і почуттів, їх вплив на діяльність юриста
21. Видавнича діяльність університетських наукових історичних товариств на початку ХХ ст.
25. Культурницька діяльність єврейських громад в Україні в середньовіччі
26. Політична діяльність Лазара Кагановича
28. Акторська діяльність І. Тобілевича
29. Виробничо-комерційна діяльність ресторану "Гомін Карпат"
31. Комерційна діяльність посередницьких підприємств
32. Маркетингова діяльність Call-центру Окі-Токі ТОВ "Масском"
Коляска-трость Еду-Еду (цвет: серый/фиолетовый, арт. E-103). 
Ложечки "Pigeon" для первого прикорма. 
Логическая игра "Динозавры.Таинственные острова", арт. SG 282 RU. 33. Міжнародна діяльність автомобільного концерну BMW
35. Збутовадіяльність ЗАТ "Оболонь" та оцінка її ефективності
36. Гуманітарна діяльність Організації Об’єднаних Націй
37. Діяльність транснаціональних компаній в Україні
41. Міжнародна фінансово-інвестиційна діяльність
42. Діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку
43. Інноваційна діяльність та економічна ефективність підприємств Центральної та Східної Європи
44. Діяльність компанії "Макдональдз" в Україні та у світі
45. Інноваційна діяльність на ринку товарів та послуг
46. Операційна діяльність підприємства
47. Групова навчальна діяльність
48. Освітня діяльність як предмет педагогіки вищої школи. Її методологія і категорії
Отделитель косточек вишни "Mayer & Boch", 1,5 л, механический (арт. 25985). 
Сковорода-сотейник алюминиевая с антипригарным покрытием "Alpenkok" AK-1007/28N "Brown Marble", 28. 
Машинка "Кабриолет. Шейх". 49. Самостійна учбова діяльність молодших школярів
50. Діяльність викладача в процесі навчання
51. Діяльність соціального педагога дозвіллєвої сфери
52. Політична діяльність і політичні відносини
53. Професійна діяльність шкільних психологів
57. Становище болгарської діаспори в Україні та діяльність болгарських товариств
58. Діяльність підприємства з ремонту та обслуговування автотранспорту
59. Активна діяльність як об’єкт вивчення філософії
60. Діяльність державної податкової інспекції
61. Діяльність фінансових фондів
62. Інвестиційна діяльність підприємства
63. Непрямі податки та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств
64. Фінансова діяльність акціонерних товариств
Пазл-рамка "Где чей домик?", дерево (2 слоя). 
Матрас в круглую кроватку Bambola (75x75x8 см). 
Держатель автомобильный универсальный "Car holder 101+". 65. Фінансова діяльність субєктів господарювання
66. Вплив податкоавої політики на діяльність підприємства
67. Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів
68. Екологія і практична діяльність людини
69. Інвестиційна діяльність в ринковій економіці
74. Микола Карпович Садовський (1856-1933) ( Життя та творчість)
75. Життя і творчість Івана Франка
76. Активність і творчість учнів на уроках історії
77. Життя і творчість Майкла Фарадея
78. Життя і творчість С.П. Галябарди
79. Творчість композитора Кристофа Глюка
80. Життя і творчість Михайла Коцюбинського
Фоторамка (коллаж) на 5 фото (16x16/10x15/18x13 см), 48x3x34 см. 
Шарики для бассейна, 50 штук. 
Карандаши акварельные "Jumbo", 12 цветов, с точилкой. 81. Життя та творчість Г. Сковороди
82. Життя та творчість Тараса Григоровича Шевченка
83. Поетична творчість Юрія Клена
90. Казка - жанр усної народної творчості. Творчість А. Барто
91. Життя та творчість Миколи Лисенка
92. Тоні Айомі. Життя і творчість
93. Творчість Григорія Ващенка – скарб українського народу
94. Життя і філософська творчість Г.С. Сковороди
95. Усна народна творчість українців
Набор утолщенных фломастеров для декорирования (5 цветов). 
Карандаши цветные "Noris Club. Johanna Basford", 36 цветов. 
Штора для ванной комнаты (арт. RPE-730016). 97. Маркетингова сутність реклами
98. Сутність і види міжнародної міграції робочої сили
99. Макросередовище організації і необхідність його вивчення і врахування в стратегії розвитку
100. Сутність та зміст сучасного менеджменту
