![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Українські космогонічні легенди та перекази про хрін, часник та тютюн |
Реферат на тему: Українські космогонічні легенди та перекази про хрін, часник та тютюн. 1. Легенди про хрін та часник Оскільки в українській культурній традиції є велика кількість різного роду легенд та переказів про різні трави, квіти, городні культури, то я вирішив звернути сьогодні увагу на такі культури як хрін, часник та тютюн. З городини є короткі легенди лише про хрін і часник. Про хрін у Старобільському повіті кажуть, що до Різдва Спасителя він був дуже отруйним. «Жиди» замислили було отруїти Христа, для чого приготували хрону й залили Його; але Спаситель благословив хрін, знищив цим усю його отруйність і звелів християнам їсти хрін цілком безбоязно. Ото через те люди і вживають хрін у їжу, особливо ж їдять його на Україні (з буряковим квасом) в жилавий понеділок (понеділок першого тижня Великого посту), щоб «закрементуватися» (зміцнитися) на весь піст. Часник походить із зубів баби-чаклунки. Коли померла ця баба, — розповідають у тому ж Старобільському повіті, — і її поховали, й коли згодом у неї випали зуби в могилі, то з цих зубів і виріс часник, через що його гріх їсти. Хто наїсться часнику, тому впродовж дванадцяти днів гріх ходити до церкви: він молитиметься не Богу, а лукавому, і від цієї людини відступиться янгол його на дванадцять днів (а хто наїсться цибулі, від того янгол відступиться на десять днів). Особливо не годиться їсти часник проти ночі: хату, в якій хто-небудь наїсться часнику, янгол обминатиме за дванадцять дворів. 2. Легенди про тютюн Доволі багато збереглося легенд на Україні про походження тютюну. Слід зауважити, що куріння проникло сюди незрівнянно раніше, ніж у Великоросію, й прищепилося тут з разючою силою. Люлька здавна вважалася ознакою гарного тону й молодецтва, бо була для козака часто єдиною розвагою у степовій самотині на варті, на пасовищі тощо. Вона є начеб неодмінною приналежністю козацької ясної зброї, за неї, за словами однієї народної української пісні, козак готовий без вагання проміняти жінку, а гоголівський Тарас Бульба через люльку накладає навіть головою. Наскільки міцно вкорінилася на Україні серед народу жага до куріння, свідчить такий досить сумний факт. 4 січня 1907 року був повішений за наказом Київського військово-окружного суду від 16 листопада 1906 року на Лисій горі, неподалік Києва, козак Юхим Голобородько, віком дев'ятнадцять років, за вбивство одного і замах на вбивство другого стражника в селі Хорошках Лубенського повіту. На пропозицію священика висповідатися й причаститися Голобородько відповів відмовою і перед самою стратою попросив лише дозволу. покурити. До всього того, специфічна збуджувальна дія тютюну, як і горілки, мимоволі, мабуть, навела народ на думку про надприродне походження тютюну, а визнання гріховним задоволення, яке він дає, змусило визнати й первісне джерело тютюну нечистим. Легенда, записана в Чернігівському повіті, розповідає, що коли Бог розгнівався на чортів і почав скидати їх з неба, то один чорт летів-летів та й нахромився в Рудичевім гаю, що під Вертіївкою, на суховерхий дуб. Висів на ньому чорт доти, доки почала з нього порохня сипатися.
Стала падати порохня на землю, а з тієї порохні почала рости тютюнова розсада. Люди її стали брати там та палити й нюхати, а потім і в себе на городах розвели. У Чигиринському повіті записано таку легенду (записана чи переказана у першій своїй половині доволі плутано) про походження тютюну з серії «Обходів апостольських». Колись святих було всього лиш троє: Бог, Петро та Павло, а більше святих не було на світі. Ходили вони собі завжди втрьох, — товаришували. Ось і замислили вони побудувати церкву: «Збудуємо, — кажуть, — церкву на показ людям (тоді віра була жидівська, «було в розброді»: знає кожен, що Бог є, а де він є — того не знає); дзвонитимемо, молитимемося Богу, а люди ходитимуть до нас, дивитимуться на нас і навертатимуться до нашої віри». Дерева з лісу для спорудження церкви вони не возили, а носили на плечах; та що вони наносять за день, те за ніч чорти й порозкидають геть усе. Пішли вони тоді й зайшли до одного ченця; він і не відає, що то Бог і святий Петро, а думає, що прості люди. Гомонять вони поміж собою. «Ось, — кажуть, — підрядилися ми одному чоловікові збудувати церкву на горі, аби було де Богу молитися, але демони щоразу скидають дерево з гори». Чернець і каже: «Можливо, я якось збудую ту церкву». А Бог на те: «Ну, як збудуєш, то Я тобі втричі більше заплачу». Сидить собі чернець, Богу молиться, — і як унадились до нього з того часу чорти! Стали вони всіляко спокушати його: набіжать до церкви та як насмердять, аби він хоч засміявся. А чернець одне собі знає — весь час Богові молиться. Настав у тій країні голод — ні в кого немає хліба, Чернець став перемелювати тоді попіл на жорнах, пече з нього проскурки й роздає людям. А чорти весь час лазять до нього та не дають йому Богу молитися. Задзвонив він одного разу до церкви, накадив ладаном у капличці — позбігались чорти, заважають молитися. Чернець ну тоді ганятися за ними і спіймав-таки, нарешті, одного. Чорт благає: «Пусти, — каже, — більше я вже не піду, не піду й край!» — «Ні, — відповідає чернець, — не пущу. Наносиш мені он на ту гору дерева на церкву, тоді пущу. Тільки дивись — якщо не наносиш, то я тебе все одно знову спіймаю!» Дочекався чорт вечора, зібрав решту чортів, і наносили вони стільки дерева, що не одну, а дві церкви можна було збудувати. Приходять Бог і святий Петро. Бог і каже до ченця: «Скільки ж дати тобі за твій труд, що ти навозив дерева?» — «Я, — відповідає чернець, — нічого не хочу, а тільки нехай дасть мені Бог, щоб я знав усе, що робиться на світі». — «Ні, — каже Бог, — так не годиться, щоб ти все знав; ну, хіба, — каже, третину». І дав Бог ченцеві тому так, що він знав третину того, що робиться на світі. Збудували вони церкву, і лишився чернець у тій церкві Богу молитися. Почали туди люди ходити, «приставать у віру», а чернець їх наставляє. Чорти бачать, що вже багато стало тих, хто увірував, прийшли до ченця й давай його спокушати: танцювали, грали на різних музичних інструментах. Чернець не звертає ні на що жодної уваги. Тоді один чорт обернувся на такого ж достоту коня, який був у ченця, прийшов і став у нього під вікном. Глянув чернець у вікно — його кінь.
«Хто це, — каже, — коня мого випустив? Він ці дні застоявся, треба буде проїздити». Тільки-но подумав це, а кінь уже стоїть осідланий. «Коли б ти вже, — думає чорт, — скоріше сідав!» Бачить чернець — кінь осідланий, і вирішив, що це, певно послушник осідлав, а до стайні, де стояв у цей час його справжній кінь, і не зазирнув. Сів на чорта і їде. Щойно виїхав на двір, а чорт так одразу і шугонув угору. Підлетів ледь не під самі небеса та й питає тоді ченця: «Ну, що з тобою зробити: чи кинути тебе звідси так, щоб сам ти забився, чи — аби іншого забив?» (А чортові байдуже — чи сам чернець заб'ється, чи заб'є кого іншого — аби лиш спогрішив). «Відпусти, каже чернець, — мене: я тобі не те що одного, а десятьох людей заб'ю, аби лиш мені ще пожити на світі». Чорт не кинув ченця, бо повірив, що той заб'є десятьох людей, опустив на землю і відпустив його. Прийшов чернець у свою келію, а там сидять послушники й журяться — де ото він подівся? Побачивши його, вони вельми зраділи. І став чернець знову, як і раніш, Богові молитися. Чорт чекав-чекав, поки він заб'є десятьох людей, та так і не дочекався. Являється до нього і не дає молитися. Знову стали чорти спокушати ченця, та нічого не можуть удіяти. Ось старший чорт і каже решті: «Давайте приймемо на себе образ богів і влетимо до нього в келію, коли він молитиметься. Він озирнеться, погляне до нас, бо ми йому осяємо келію, задивиться, кине Богові молитися, почне з нами пити й гуляти — й тоді наша воля чинити з ним усе, що забажаємо». Осяяли вони келію. Чернець подумав, що це — янголи і дуже зрадів. Чорти йому забили памороки, він кинув читати книжку, підвівся, а вони й кажуть: «Годі вже тобі читати, сідай з нами — погуляєш. Ми до тебе прийшли в гості». Чернець зрадів, підвівся, привітався з ними — подав одному руку, другому. коли став подавати третьому, дивиться, а в них в усіх пазурі такі, як у півнів! Чернець упав і зуби вишкірив, а чорти так і загули з келії: думали, що тепер уже чернець дуба врізав. Слуги ченця почули, що в келії щось загуркотіло. Прибігли, дивляться, а чернець лежить зовсім як неживий. Вони ножем розтулили йому рота, влили в рот води, а тоді почали його відливати. Очумався нарешті чернець, підвівся: «ох, — каже, — лукаві! Що накоїли!» Вмився, помолився Богу й сів читати книжку. Біля келії ріс дуплястий дуб. Чорти підпалили того дуба — спокушають, щоб чернець вийшов гасити. Побачив чернець, що горить дуб, узяв та й закляв у ньому одного чорта; дуб раптом почав зростатися, і чорта розчавило в ньому так, що з нього потекла кров. Чорти й міркують: «Що б таке зробити з цієї крові, щоб вона не пропала». Поробили вони кочерги й почали розгрібати листя; одну частину — в один бік, а другу — в інший. І поріс на тому місці бур'ян з величезним листям. Стали приходити туди пани й почали рвати те листя, і воно їм видалося таким духмяним! Ось стали вони різати листя, палити й нюхати. Оскільки чорти розгрібали листя на два боки, то й тютюн поріс неоднаковий: з одного боку поріс «льохкий», а з другого — «корінці, мархотка, листатий».Оскільки тютюн виник із чортової крові, то його й не годиться палити.
Укранське «З Кива пде свтло Христове» створило найкультурншу найбагатшу тод державу Кивську Русь, яка врятувала вропейську цивлзацю культуру вд знищення азйськими ордами понесла свтло Христове аж до берегв Льодовитого Тихого океанв. Клич Запорзького Ордена «За вру, за волю, за честь» рятував клька столть вропейську (отже й укранську) культуру вд знищення новтнми варварами москвинами. Укранське козацтво дало укранськй нац духовну силу тако величезно наснаги, що Московщина не здолала у 300-рчнй боротьб тепер поламала на нй сво хижацьк зуби. Духовний нащадок укранського козацтва безсмертний Тарас свом «Заповтом» створив безприкладну за святим геройством УПА. Тарасову нацональну доктрину «Бог Украна» УПА пднесла перемогою духу свох вонв. З укрансько легенди про першого апостола Христового в Кив походить укранська нацональна доктрина «Бог Народ» (наця). Вона знищить раз назавжди московську «Москва ¶¶¶ Рим». Москвини це знають. А ми, укранц, щоб зменшити число укранських жертв у цй битв, мусимо знати сатанинську силу доктрини «Москва ¶¶¶ Рим»
1. Українські космогонічні легенди та перекази про різні трави та квіти
2. Додаткові українські легенди та перекази про людину
3. Українські легенди та перекази про диких звірів
4. Українські легенди та перекази про комах, риб та раків
5. Українські легенди та перекази про свійських тварин та свійську птицю
9. Лінгвістичне наповнення концепту "колір" ("colour") в українській та англійській культурах
10. Категорія виду та часу в англійській та українській мовах
11. Англійські вигуки та їх українські еквіваленти
13. Екологічний рух: світовий досвід та українські реалії
14. Топонімічні легенди і перекази сіл Кореччини
15. “Енеїда” І.Котляревського – її місце в українській духовній культурі
16. Видатні українські діячі коректури друкованого видання
18. Основні способи словотвору в сучасній українській мові
19. Семантичні засоби комічного в сучасній українській літературній мові
20. Топоніми-американізми в сучасній українській мові
21. Етикетні норми спілкування засобами фразеології в українській мові
25. Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.
26. Українські землі у складі Литви і Польщі (XIV – перша половина XVII ст.)
27. Українські землі у складі Російської Імперії в другій половині XIX ст
28. Українські січові стрільці
29. Модернізм в українській культурі кінця ХІХ-початку ХХ століття
30. Українські мотиви в творчості І.Ю. Рєпіна
31. Перший паломницький твір в українській літературі "Житіє і хоженіє Данила, Руської землі ігумена"
32. Українські поети–лауреати Національної премії ім. Т.Г. Шевченка
34. Фізіолого-імунологічні аспекти формування епідемій та пандемій
35. Політичні еліти і політичне лідерство: світовий досвід і українські реалії
36. Риси європейського бароко в українській архітектурі
37. Проблема ментальності в українській народознавчій науці
41. Виробництво, споживання та торгівля кавою та кавовими напоями
43. Особливості перебігу інфекційних захворювань та туберкульозу у тварин та людини
44. Форми та системи оплати праці та їх удосконалення
45. Вільні економічні зони в Україні та міжнародний досвід їх створення
46. Екологічні проблеми України та шляхи їх розв’язання
47. Зовнішньоекономічні зв’язки Японії та розвиток економічних відносин з Україною
50. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
51. Экономические, социальные и культурные права (Економічні, соціальні та культурні права)
52. Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку
53. Виникнення та формування українського етносу
57. Створення, програми та діяльність Укр. і Рос. партій на поч. ХХ ст.
58. М. Бойчук та його концепція розвитку українського мистецтва.
59. Лекції з української та зарубіжної культури
60. Показникові та логарифмічні рівняння, нерівності та їх системи в шкільному курсі математики
61. Поняття, форма та функції Конституції України
62. Корран та Сунна - святий переказ та святе письмо мусульман
65. Вексельний обЃг. Розвиток вексельних операцЃй на УкраѓнЃ та в Ѓнших економЃчно-розвинутих краѓнах
66. Екологічні проблеми промислових та побутових відходів
67. Малий бізнес та проблеми його розвитку в Україні
68. Спеціальні економічні зони та їх роль в залученні іноземних інвестицій
69. Історія розвитку усного та писемного мовлення. Кирилиця й Українська абетка
73. Населення України, його динаміка, структура та особливості розміщиння
74. Українська преса Північної Буковини та Закарпаття в міжвоєнний період
75. Входження Північного Причорномор’я Криму та Правобережної України до складу Росії укр
76. Антропологічні типи українців
80. Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні
81. Проблеми іпотечного кредитування та перспективи його розвитку в Україні
82. Сучасна банківська система України та її роль у сучасній економіці країни
83. Аналіз та прогнозування основних тенденцій розвитку ринку дорогоцінних металів в Україні
84. Метаболічні особливості фізіології та біохімії водоростей
85. Морфологічні та фізіологічні особливості зорового аналізатора
89. Особливостi аграрних реформ в державах ЦСЄ та в Українi
90. Специфічні та неспецифічні дерматити молочної залози
91. Умови життя рослин і біологічні особливості росту та розвитку сільськогосподарських культур
92. Лізинг та переробка сировини на давальницьких умовах в зовнішньоекономічній діяльності
93. Основи інтеграції та гармонізації аудиту в Україні
94. Літаки та засоби авіаційного ураження авіації Збройних Сил України
95. Вугільна промисловість України і Польщі: сучасний стан та перспективи
96. Населення та трудові ресурси України
97. Гідрологічні та водогосподарські розрахунки
98. Банківське право України: Нормативно-правове регулювання та особливості
99. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні