![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Робота соціального педагога в загальноосвітній школі |
Зміст Вступ 1. Особливості роботи соціального педагога в загальноосвітній школі 2. Основні функції соціального педагога 3. Робота соціального педагога в загальноосвітніх навчальних закладах 3.1 Напрямки роботи та обов’язки соціального педагога 3.2 Стратегія розробки концепції шкільної соціально-педагогічної діяльності 3.3 Стратегія зовнішньої соціально-педагогічної діяльності загальноосвітнього навчального закладу 3.4 Стратегія управління соціально-педагогічною діяльністю загальноосвітнього навчального закладу 4. Методика планування діяльності соціального педагогика в загальноосвітньому навчальному закладі Висновки Список використаної літератури та джерел Вступ Соціальні педагоги та практичні психологи навчальних закладів є головною ланкою в структурі психологічної служби освіти в Україні, їхня діяльність регламентується Положенням про психологічну службу та іншими нормативно-правовими документами психологічної служби системи освіти. Донедавна в загальноосвітніх навчальних закладах функції соціального педагога певною мірою виконували класні керівники, вихователі груп продовженого дня, організатори дитячих колективів, тренери та керівники гуртків, заступники директорів з навчально-виховної та виховної роботи. Листом Міністерства освіти і науки України від 15.06.2004 р. № 1/9 - 324 &quo ;Про внесення змін і доповнень до нормативів чисельності практичних психологів та соціальних педагогів навчальних закладів&quo ; визначено, що з 2004-2005 навчального року в штатні розписи закладів освіти вводяться ставки практичних психологів і соціальних педагогів із розрахунку 1 ставка на 700 учнів міської школи. Якщо практичні психологи за п'ятнадцять років існування служби вже накопичили певний досвід, то соціальні педагоги відчувають нагальну потребу в окресленні своїх функцій та змісту роботи, у навчально-методичному забезпеченні своєї діяльності в закладі освіти, тому предметом нашої уваги є особливості роботи соціального педагога в загальноосвітній школі. Сучасні дослідження із соціальної педагогіки присвячені переважно проблемам специфіки роботи соціального педагога з певними категоріями населення (А. Й. Капська, І. Д. Звєрєва, Л. І. Міщик, Р. В. Овчарова, П. А. Шептенко, Г. А. Вороніна та ін.). Напрями професійної діяльності соціального педагога досліджують Ю. В. Мельник, С. В. Шаргородська, Ж. В. Серкіс. Зміст соціально-педагогічного патронажу у загальноосвітньому навчальному закладі розкриває В. В. Шульга. Широко розглядаються питання нормативно-правового забезпечення діяльності соціального педагога, організації планування, ведення документації і звітності. Проте методичні рекомендації щодо його діяльності, питання статусу соціального педагога, професійний портрет та вимоги до рівня його знань та умінь детально не висвітлювалися, тому ми намагатимемося саме на це звернути більше уваги. Структура курсової роботи складається з 4 розділів, вступу, висновків та списку використаної літератури та джерел 1. Особливості роботи соціального педагога в загальноосвітній школі Соціальний педагог — це фахівець із виховної роботи з дітьми, підлітками, молоддю, дорослими, який покликаний створювати сприятливі соціальні, навчально-виховні умови для розвитку й соціалізації особистості; це спеціаліст, який зайнятий у сфері соціально-педагогічної роботи або освітньо-виховної діяльності; він організовує взаємодію освітніх та позашкільних закладів та установ, сім'ї, громадськості з метою створення в соціальному середовищі умов для соціальної адаптації та благополуччя в мікросоціумі дітей та молоді, їх всебічного розвитку .
Мета соціально-педагогічної роботи в навчальному закладі - сприяння успішному вирішенню учнями власних проблем. Засоби досягнення цієї мети - вивільнення і розвиток ресурсів учня і його соціального оточення, забезпечення необхідних соціальних змін, навчання, виховання та самовиховання особистості . Від традиційних сфер діяльності, які пов'язані з аналізом та вирішенням проблем людей (психологія, соціологія, педагогіка тощо), соціально-педагогічна робота відрізняється перш за все своїм інтегральним характером. Соціальний педагог сприймає учня як цілісного індивіда, поєднуючи різні сторони його особистості, в той час як суміжні спеціалісти підходять до вирішення проблем однобоко, однак цілісне бачення учня дозволяє вчасно прийти йому на допомогу. Важливою особливістю соціально-педагогічної роботи в загальноосвітній школі, на відміну від суміжних сфер діяльності, є її посередницький характер, до того ж цей елемент виступає не як периферійний, а як центральний . Соціальний педагог виступає посередником між учнем і соціумом. За умови більш детального аналізу посередництва можна виділити декілька напрямів його здійснення: - між учнем і різноманітними структурами й установами; - між учнем та вчителями і вихователями; - між дитиною та батьками; - між учнем та іншими спеціалістами, які залучаються до вирішення виховних та навчальних проблем учня (тренери, керівники гуртків тощо); - між учнем та різними групами ровесників, молодіжними групами тощо. Ефективне здійснення соціальним педагогом посередницької функції можливе в разі дотримання таких умов: - розуміння соціальним педагогом проблем учня, його здатності перейматися змістом проблеми дитини; - адекватного представлення (презентації) і вираження (репрезентації) проблем учня; - наявності знань про існування соціальних ресурсів різних закладів та установ, що займаються проблемами дітей та молоді; - наявності знань про інструментальні можливості суміжних професій, представники яких залучаються до вирішення проблем учня; - уміння забезпечувати порозуміння різних спеціалістів та їх ефективне співробітництво; - довіри до соціального педагога учня і тих людей, з якими у нього виникли проблеми (що досягається завдяки професіоналізму і бездоганній роботі соціального педагога) . Провідним у діяльності соціального педагога загальноосвітньої школи є діагностичний напрям роботи. Соціальний педагог діагностує розвиток особистості дитини, підлітка, молодої людини як клієнта в соціальному середовищі, особливості впливу цього середовища на їх соціалізацію, їхні позитивні можливості, негативні впливи, а потім проектує діяльність усіх суб'єктів соціального виховання. Соціальний педагог користується різноманітними видами діагностики, пристосовуючи їх до власної мети, і повинен володіти методами соціологічного, педагогічного, психологічного і частково медичного дослідження. Метою психодіагностики є встановлення психологічного діагнозу як висновку про актуальний стан психічних особливостей особистості та прогнозування їх подальшого розвитку. Метою соціальної діагностики є встановлення соціального діагнозу, тобто науково обґрунтованого висновку про стан соціального здоров'я досліджуваного.
Педагогічна діагностика - це вивчення особистості дитини, підлітка, молодої людини та дитячого, молодіжного колективів з метою забезпечення індивідуального і диференційованого підходу в процесі навчання і виховання для більш ефективної реалізації його основних функцій. Соціальний педагог повинен пам'ятати про те, що вивчення особистості повинно бути спрямоване не стільки на викриття недоліків, скільки на пошук резервів особистості, її нерозкритих можливостей і потенціалів. Соціально-педагогічна діагностика за змістом і кінцевою метою є педагогічною, а за методикою проведення має багато спільного з психологічними і соціальними дослідженнями. Процес соціально-педагогічної діагностики має таку структуру. 1. Констатація певного неблагополуччя в діяльності і поведінці учня. 2. Усвідомлення можливих причин неблагополуччя, аналіз особливостей випадку. 3. Висунення робочої гіпотези шляхом аналізу сукупності виявлених даних. 4. Збір додаткової інформації, необхідної для перевірки гіпотези. 5. Перевірка робочої гіпотези шляхом аналізу сукупності даних. 6. Повторення процедури, якщо гіпотеза не підтвердилася . 2. Основні функції соціального педагога Основними функціями соціального педагога у навчальних закладах є: - діагностична - вивчення та оцінювання особливостей діяльності особистості, мікроколективу (класу чи референтної групи), шкільного колективу загалом, неформальних молодіжних об'єднань; спрямованості впливу мікросередовища, особливостей сім'ї та сімейного виховання, позитивних сил у мікрорайоні та джерел негативного впливу на дітей та підлітків; - прогностична - прогнозування на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних чинників соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості чи групи; прогнозування і програмування процесів соціального розвитку мікрорайону і конкретного мікро-соціуму, діяльності тих інститутів, які беруть участь у соціальному формуванні особистості; - консультативна - надання порад, рекомендацій учням, батькам, вчителям та іншим особам, які звертаються до соціального педагога; - захисна - забезпечення дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представлення їхніх інтересів у різноманітних інстанціях (службі у справах неповнолітніх, міліції, суді тощо); - організаторська - забезпечення змістовного дозвілля дітей та підлітків у школі та соціальному середовищі, залучення сім'ї та представників громадськості до соціально-педагогічного процесу в навчальному закладі; - попереджувально-профілактична та соціально-терапевтична - передбачення і приведення до дії механізмів запобігання й подолання негативних впливів у соціально-правовому, юридичному та психологічному плані; організація соціотерапевтичної допомоги, забезпечення захисту прав учня у суспільстві, допомога підліткам і молоді у період соціального і професійного визначення . Специфіка функцій соціального педагога потребує безперервного самовдосконалення, широкої поінформованості, обізнаності, ерудиції, глибоких спеціальних знань. Він мусить бути цікавим для оточення. Соціальний педагог сприяє педагогізації середовища, активізує соціально-культурні та соціально-педагогічні функції суспільства, сім'ї, кожної конкретної особистості.
Стаття 42-1 Переважне право на укладення трудового договору у раз поворотного прийняття на роботу Працвник, з яким розрвано трудовий договр з пдстав, передбачених пунктом 1 статт 40 цього Кодексу (крм випадку лквдац пдпримства, установи, органзац), протягом одного року ма право на укладення трудового договору у раз поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працвникв аналогчно квалфкац. Переважне право на укладення трудового договору у раз поворотного прийняття на роботу надаться особам, зазначеним у статт 42 цього Кодексу, та в нших випадках, передбачених колективним договором. Умови вдновлення соцально-побутових пльг, як працвники мали до вивльнення, визначаються колективним договором. Стаття 43 Розрвання трудового договору з нцативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинно профсплково органзац (профсплкового представника) Розрвання трудового договору з пдстав, передбачених пунктами 1 (крм випадку лквдац пдпримства, установи, органзац), 2-5, 7 статт 40 пунктами 2 3 статт 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профсплкового представника), первинно профсплково органзац, членом яко працвник
1. Нормирование труда. Принципы, методы, формы
2. Основні підходи у формуванні вмінь монологічного та діалогічного мовлення у загальноосвітній школі
4. Організація і проведення занять з атлетизму у загальноосвітній школі
5. Професійне самовизначення учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів
9. Філософські підходи до соціально-педагогічної роботи
10. Взаємозвязок соціальної роботи з педагогікою, історією та соціальною політикою
11. Типологія сімей. Соціально-педагогічна робота з проблемними сім’ями
12. Взаимосвязь соціальной роботи з іншими науками
14. Методы и формы работы социального педагога в общеобразовательном учреждении
15. Організація реабілітаційної роботи в школах соціальної реабілітації
17. Роль соціального педагога в адаптації підлітків
18. Соціально-педагогічна діяльність в дитячих оздоровчих закладах
19. Тривожність як соціально-педагогічне явище
20. Ціннісні характеристики соціальних працівників та соціальних педагогів
21. Виникнення і розвиток соціальної педагогіки як галузі людинознавства
25. Вплив соціальної роботи на оптимізацію емоційної атмосфери в неблагополучних сім’ях
26. Деонтологія в соціальній роботі
27. Історія соціальної роботи XVII-XX ст
28. Кадровий потенціал менеджменту соціальної роботи
29. Метацінності та ідеали соціальної роботи
30. Пітирим Сорокін про форми соціальної стратифікації
31. Практична сфера соціальної роботи
32. Психологічна корекція та соціальна робота з хімічно залежними людьми
33. Системна модель соціальної роботи
34. Соціальна робота з людьми похилого віку
35. Соціальна робота з хворими на алкоголізм
36. Соціальна робота як професія. Права і функціональні обов’язки соціального працівника
37. Соціальні та психолого-педагогічні проблеми молоді
41. Методи соціальної діагностики та їх характеристика
42. Міжнародні етичні стандарти соціальної роботи
43. Моральні норми у соціальній роботі
44. Нормативна база соціальної роботи в Україні
45. Еволюція методології фахової соціальної роботи
46. Государственное регулирование экономики: формы и методы
47. Экономические, социальные и культурные права (Економічні, соціальні та культурні права)
48. Корпорация BBC. Формы и методы государственного контроля вещания
49. Финансовый контроль: формы, методы, органы
50. Компьютерные технологии как фактор эволюции форм и методов обучения
51. Методы изучения музыкальных произведений крупной формы в старших классах общеобразовательной школы
53. Финансовый контроль: формы, методы, органы
58. Прогнозирование в менеджменте: цели, формы, методы
59. Форми і методи професійної підготовки майбутнього вчителя
60. Правовые формы и методы государственного управления (управленческий процесс)
61. Соціальні групи
62. Формы и методы организации PR-кампаний
64. Методы и формы научного познания
65. Економіка соціальної орієнтації та проблеми її формування в постсоціалістичних країнах
66. Інфляція, її суть, види та соціально-економічні наслідки
67. Роль власності у соціально-економічних процесах
68. Формы и методы государственного регулирования инвестиционной деятельности
69. Право як спеціальне соціальне явище
73. Аналіз статті Деніела Белла «Соціальні рамки інформаційного суспільства»
74. Мораль і соціальне управління
76. Сутність і значення соціального страхування
77. Державна політика соціального страхування
78. Формы и методы племенной работы в племзаводе, племрепродукторе, фермерском хозяйстве
79. Види, форми та методи внутрішнього банківського контролю
80. Статистична та спеціальна звітність по виплатам працівникам
81. Соціальна інфраструктура України
82. Соціально-економічний розвиток Австрії та Швейцарії
83. Розвиток соціальної географії в СРСР
84. Історія соціально-економічної географії світу
85. Демократія як соціальне явище
89. Правові основи надання та виплати соціальних допомог сім’ям з дітьми в Україні
90. Правовые и организационные формы и методы борьбы с коррупцией в системе государственной службы
91. Система соціального захисту в Україні
92. Соціальна захищеність дітей в Україні
93. Соціальна політика як складова демократичного розвитку суспільства
94. Соціальне партнерство в Україні
95. Соціально-економічна концепція походження держави: її позитивні риси та недоліки
96. Сутність та соціальне призначення держави
97. Територіальна автономія в Україні. Соціально–культурні права і свободи громадян України
98. Шляхи вдосконалення реалізації соціальної функції держави