![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Особливості управління та господарсько-адміністративного влаштування Дерманського Свято-Троїцького монастиря на Волині у ХVІ–ХVІІ ст. |
Реферат ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ТА ГОСПОДАРСЬКО-АДМІНІСТАРТИВНОГО ВЛАШТУВАННЯ ДЕРМАНСЬКОГО СВЯТО-ТРОЇЦЬКОГО МОНАСТИРЯ НА ВОЛИНІ У ХVІ – ХVІІ СТ. Дерманський монастир знаходився в селі Дермань поміж містами Острогом та Дубно, що у теперішній час – Рівненська область. У 1511 році дана монастирська обитель згадується як один із найстаріших, широко відомих релігійних, освітніх, культурних осередків Волині. Варто зауважити на тому, що монастирський комплекс у своїй сукупності визначається не лише релігійною та культурною значимістю, але й представляє складний адміністративно-господарський об’єкт, в якому сформована складна структура управління. Тому необхідно розглядати організацію та влаштування Дерманського монастиря і з точки зору господарської складової. Адже зрозуміло, щоб монастир міг задовільно функціонувати, йому необхідні були кошти, господарський реманент, тобто система адміністративних структур, скерована на забезпечення повноцінного існування духовного осередку. Складність в опрацюванні даної проблеми полягає у тому, що Дерманський Свято-Троїцький монастир є малодосліджуваним об’єктом в історичній науці. Крім того, якщо питання піднімалось, то розглядалось з точки зору її значимості як культурно-просвітницького осередку, а не адміністративно-господарського комплексу та системи управління. Практичне значення дослідження полягає у використанні аналізу досліджуваних матеріалів Дерманського монастиря для викладання і написання спецкурсів регіональної, краєзнавчої тематики. А вивчення діяльності та функціонування управлінських органів обителі допоможе визначити і проаналізувати новизну даного питання в історичній науці. Мета полягає у дослідженні основних нарямків управлінської та господарської роботи Дерманського монастиря, через призму ідеологічного конфлікту у процесі міжконфесійної боротьби. Зважаючи на актуальність даної теми, чимало дослідників присвятили даній проблемі свої наукові доробки. Серед таких вчених можна назвати: К.Харламповича1 О.А.Фотинського2 І.І.Огієнка3, Е.Л.Немировського4, П.Яременка5, Я.Д.Ісаєвича6, І.З.Мицька7, М.Петрова8, М.М.Батюшкова9, М.Бойка10, Н.Плічковського11, В.С.Вуйцика12, О.М.Годованюк13. Частина матеріалів до даної теми вміщена у серійному виданні “Архів Юго-Западной России”. У фонді 2072 Центрального державного історичного архіву м.Києва та фонду 336 Державного обласного архіву (м.Рівне) зосереджено чимало справ, присвячених даній проблематиці. З метою повноцінного господарського функціонування Дерманського Свято-Троїцького монастиря князі Острозькі надавали управителям великі земельні наділи, до складу яких входили села Дермань, Кунин, Коршів, Мізочок, Глинськ. У 1512 році монастир отримав ще одне село – Білашів. Управління Дерманським монастирем було виборне. Ігумен обирався, але частіше призначався самим патроном монастиря князем К.-В.Острозьким. Термін перебування на посаді ігумена згідно з статутом передбачався один рік, та в даній духовній обителі це могло тривати і пожиттєво. В цьому простежується відхід від Афонського статуту, що вимагав переобрання ігумена щороку.
Дана посада вважалася дуже поважною і за змістом виконання функцій була важка та відповідальна. Головним завданням було виховання на засадах чернечого життя монастирських братчиків. Відповідно управитель Дерманського монастиря повинен бути взірцем, добросовісним та справедливим у своїх діях, подаючи зразок для послушників та підданих. У такій справі ігумену допомагав намісник. Лист митрополита Йосифа Рутського про призначення настоятелем Дерманського монастиря ченця-василіанина Івана Дубовича у Дермані 1634 року подає інформацію про розпорядок і правила проживання в монастирі, яких має дотримуватися чернеча братія. Інформація цінна тим, що вказується про повноваження настоятеля: перш за все, йому необхідно було пильнувати за духовністю послушників, їх моральністю й чеснотою думок по відношенню до віри; також потрібно було слідкувати за господарським станом Дерманського монастиря.14 Тобто в листі чітко описані права та обов’язки ігумена: усі мали беззастережно слухатися наказів його, а останній – віддано служити Господу та влаштовувати моральний та господарський порядок в монастирі. Згідно перепису, який проводився в 1604 році, лише в Дермані та Білашеві налічувалося 276 димів (будинків), або рахуючи по чотири чоловіки на дим – 104 кріпаки, залежних від монастиря. А у 1622 році володіння монастиря збільшилось до 436 димів, що налічували близько 1744 чоловіки населення. Документальним свідченням є реєстр дідичних підданих Дерманського монастиря, та тих людей, які належали до нього. За 1685 рік зберігся такий реєстр. Номерація включала 32 пункти, але число підданих необхідно збільшити вдвічі, оскільки в одному номері включені були, наприклад, батько та сини: “Pawel Hes yliszy , Mar y Kury owicz, z bra em їo a ym ”15 (Павло Хестилізин, Мартин Куритович, з одруженим братом). У 1627 році селяни, які належали монастиреві, з дворища відбували панщину шість днів на тиждень, з підворища – три дні. Проте монастирська адміністарація примушувала селян виконувати не лише панщину, а й ряд додаткових робіт. Вони повинні були з’являтись на заорки, зажинки, закоси, обжинки, толоки, відбувати шарварки – лагодити шляхи, греблі, монастирські стіни, мури, власними підводами возити на продаж хліб, який випікався у монастирі. Всі селяни обов’язково повинні були давати на користь Дерманської обителі десяту частину своїх доходів, а у святкові дні – по курці з диму. Варто зауважити на тому, що монастирське управління окрім того, що змушувало працювати на обитель своїх підданих, сплачувати різноманітні податки, все ж таки і дбало про їх господарське та фінансове становище. Оскільки селяни Дерманя, які належали монастиреві, мали право брати у кредит хліб, продукти харчування, худобу16. Господарське влаштування Дерманського монастиря було чітко сформоване протягом ХVІ-XVІІ століть. Перш за все, існували і постійно поповнювались списки підданих. Збереглися списки, які подають перелік кількості хліба (зернових масивів, культур), птиці, худоби в монастирському фільварку. Окрім того, фіксовані податки – подимний та ряд доходів від власних володінь поступово та пропорційно поповнювали і збільшували монастирські доходи.
Такі надходження сплачувались як в грошовому вигляді, так і в натуральному. Хоча існувала система кредитування підданих монастиря, про що свідчать списки, які складались в обителі, також можна було укладати контракти, найчастіше у справах оренди земельних володінь. Але на цьому ґрунті часто виникали спірні та конфліктні ситуації між управителями та селянами Свято-Троїцького монастиря. Це стає зрозумілим із аналізу судових справ Дерманського релігійного осередку. Зокрема, у період з 1544 по 1778 роки чимало судових процесів відбувались з князями Острозькими, Любомирськими з-за земельних володінь Дерманського храму17. Крім того, зафіксована чимала кількість судових справ Дерманського монастиря за помістя в монастирському фільварку. З огляду на велику кількість у ХVІ-ХVІІ ст. претензій, спірних питань, які виникали між адміністрацією та підлеглими, а також поміщиками прилеглих до території Дерманя, можна виділити окрему ланку управління в даному монастирі – монастирський суд. Більшість справ він вирішував самостійно. Права монастирського суду були необмежені, він мав право накладати на селян великі штрафи, вилучати стягнення на користь монастиря. Було і найстрашніше, оскільки адміністрація обителі могла засудити і до смертної кари. Найчастішими непорозуміннями, які виникали у період ХVІ-ХVІІ століття, були через земельні питання. Монастирський суд розглядав справи, пов’язані із земельними володіннями, а саме незаконного захоплення угідь, невиконання умов контрактів по оформленню оренди, про несплату орендних грошей, а також спірні питання між підданими, поміщиками. Конфлікти з-за земель відбувались, як правило, із великими можновладцями. У 1591 році відбувалась справа про незаконне захоплення земель у підданих села Кунин паном Урвенським; в період 1544-1778 років – ряд судових справ Дерманського монастиря з князями Любомирськими; починаючи із 1687 року, проходили судові процеси по справі з поміщиками Чацьким, Сангушком за монастирські помістя. Якщо земельні питання про правомірність і законне користування фільварками, садами, маєтками між Дерманським монастирем та поміщиками вирішувались на користь обителі, то інша ситуація складалась із підлеглими. Перш за все, будь-яка провина селянина каралась грошовим чи матеріальним стягненням. Підданий не міг апелювати у іншу інстанцію по розгляду та вирішенню спірних питань, окрім монастирського суду. Суперечливі питання виникали з-за неспроможності сплати подимного податку. Якщо на початку ХVІ століття його можна було сплатити у вигляді натурального податку: птицею, худобою, продуктами харчування, то у період управління Мелетія Смотрицького, з 1627 року, сплата відбувалася в литовських грошах. Ця обставина ускладнювала процес виплати, тим самим створюючи тиск та неправомірність дій по відношенню до селянина. Великі утиски викликали незадоволення та заворушення серед монастирських підлеглих. Адміністрація церковної обителі особливо жорстоко розправлялася з учасниками виступів. Неабиякої гостроти та напруги досягло народне незадоволення у Дермані 1644 року. Дійсно нелегке становище монастирських селян провокувало останніх до бунту, а спірність конфлікту призводила до придушення останніх та розгляду справи в монастирському суді.
Тимошенко - «Ангел Хранитель. Полтичний портрет». (Луцьк: Всник, 2002) та «Юля. Полтичний портрет Ю.В. Тимошенко» (Луцьк: Надстиря, 2005). Вн теж абсолютно розчарований у свой герон, а що чоловк писав! Порвнював звичайного авантюриста пдступного провокатора з ангелом-охоронцем вс Украни. Розчарування зневра охоплюють чи не всх, кому доводиться близько спвпрацювати з Ю. Тимошенко. Чому? Причин, мабуть, багато, але головними з них нещирсть та неправда - якост, через як будь-яка справа не може бути мцною надйною. XII. ¶нкубатор полтично шпани ¶з написаного у роздл «Вони свтла справедливост» напрошуться висновок: у парламентському списку «Блоку Юл Тимошенко» бльшу його половину становлять представники великого бзнесу. Депутатський мандат да м доступ до важелв державного управлння бюджетного фнансування. Вмло використовуючи депутатський статус та адмнстративн механзми, вони не лише захищають належний м бзнес, а й суттво збльшують сво каптали. ¶нш питання цкавлять бзнесменв менше всього
1. Основні управлінські культури. Етносоціальні особливості управління
2. Особливості управління організацією
3. Структура теорії управління та сучасні тенденції її розвитку
4. Державне управління та його організуюча роль у суспільстві
5. Механізми управління виробничо-господарською діяльністю локальних електричних мереж
9. Характеристика сутності та змісту класичної школи управління
10. Бухгалтерський облік в системі управління господарською діяльністю
11. Оцінка та управління операційною діяльністю комерційних підприємств
12. Валютні ризики: економічна природа та управління
13. Управління ресурсоспоживанням та ресурсозбереженням в тваринництві
14. Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів (частин, з’єднань)
15. Державне управління і контроль у галузі вивчення використання та охорони надр
16. Державне управління і контроль у сфері поводження з відходами виробництва та споживання
17. Організаційно–правові засади та системи органів управління в агропромисловому комплексі
18. Поняття та види державних службовців. Управління в сфері іноземних справ
19. Управління процесом створення, реорганізації та ліквідації підприємства
20. Управління асортиментом, якістю та продажем консервованих і заморожених томатопродуктів
25. Особливості антикризового управління
26. Поняття та сутність ефективності управління
27. Проектування раціональної організаційної структури та структури управління підприємством
28. Управління інтелектуальною власністю та її комерціалізація в університетах і дослідницьких центрах
29. Фінансове планування та управління фінансовими ресурсами
30. Енергетичне обстеження будівлі ДНЗ №7 управління науки та освіти Сумської міської ради
31. Фінансове управління Черняхівської районної державної адміністрації
32. Наукові основи раціонального користування та управління навколишнім середовищем
33. Сутність та еволюція економічних систем. Поняття та основа класифікації методів управління
34. Ділові взаємовідносини в апараті управління
35. Методи управління підприємством
36. Системний підхід до управління персоналом фірми
41. Управління утворенням прибутку підприємства
42. Розробка концепції управління інноваційною діяльністю в Пол-тавській області
43. Акти державного управління
44. Методи управління банківськими ризиками
45. Теоретичні основи фінансового управління діяльності комерційних банків
46. Управління капіталом в сільськогосподарських підприємствах
47. Методи прийняття рішень у сфері управління нематеріальних активів
48. Удосконалення обліку аналізу і контролю в системі управління витратами торгового підприємства
49. Державне управління у сфері житлово-комунального господарства
50. Законність у сфері державного управління: поняття, принципи, гарантії забезпечення
51. Особливості фіксації та вилучення слідів транспортних засобів
52. Поняття і наукові засади державного управління
53. Регіоналізм і місцеве управління у Великобританії
57. Управління юридичним консалтингом
58. Функції управління в аграрному праві
59. Автоматизація управління персоналом на базі програмного засобу "Система: Кадри"
60. Оптимальне управління діяльністю авіакопанії засобами гетерогенних комп’ютерних мереж
61. Системи управління базами даних
62. Стандарти автоматизованих систем управління в банку
63. Особливості козацького життя та діяльності
64. Аналіз управління в період правління Юлія Цезаря
65. Аналіз процесу управління маркетингом на підприємстві
66. Організація структури управління маркетингом соціальної служби
67. Управління збутовою діяльністю ДП "Електротяжмаш"
68. Управління ціновою політикою підприємства
69. Еколого-біологічні особливості облігатних та факультативних паразитів надцарства Protozoa
73. Особливості діагностики та лікування резидуального та рецидивного холангіолітіазу
76. Хронічний гастрит з ерозіями: особливості перебігу та лікування
77. Автоматизація управління трудовими ресурсами на рівні підприємства
78. Американські вчені ХХ століття в галузі трудових відносин і управління персоналом
79. Аналіз системи стратегічного управління ДП "Укрдонбасекологія"
80. Аналіз стартегічного управління підприємством
81. Антикризове управління бізнесом
82. Дослідження аспектів управління якістю продукції
83. Ефективність комунікаційного процесу в процесі управління підприємством
84. Закономірності формування корпоративного управління
85. Конкурентоспроможність персоналу як об’єкт стратегічного управління
89. Механізм і методи управління фірмою
90. Моделі корпоративного управління
91. Національні моделі корпоративного управління
92. Організаційна структура управління підприємством
93. Організаційно-економічний механізм управління процесами інноваційного розвитку
94. Організація функціонального управління на підприємстві ДП "Рівнестандартметрологія"
95. Основи управління персоналом підприємств
96. Персонал як об’єкт управління організації
97. Проблема управління прибутком на підприємстві
99. Роль, значення і перспектива інформаційної технології управління