|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Экономика и Финансы Менеджмент (Теория управления и организации)
Рынок финансовых информационных услуг |
Забавная пачка "5000 дублей". 
Ночник-проектор "Звездное небо и планеты", фиолетовый. 
Брелок LED "Лампочка" классическая. ЗМІСТ Вступ .32. Комунікаціні задачі на ринку фінансових послуг 2.1 Ринок фінансових послуг .4 2.2 Зв’язок банка з філіямі .6 2.3 Зв’язок банка з розрахунково-касовим центром .7 2.4 Організація клірингових центрів .8 2.5 Міжнародні розрахунки 93. Суб’єкти ринку інформаційних послуг . 104. Послуги на ринку фінансів .115. Законодавча база інформатизації фінансових послуг .216. Перелік використаної літератури 28Додаток А. Тлумачний словник термінів та визначень .29 1. ВСТУП Для інформаційного ринку, як й для інших галузей та сфер діяльності, однією з найважливіших проблем виступає проблема реалізації. В курсовій роботі буде розглянуто такий різновид комерційного продукту як фінансова інформація. Фінансова інформація – це товар, якому притаманні харктерні риси, такі як попит, пропозиція, ціна, ринок, покупач, продавець, життевий цикл. В умовах швидких темпів розвитку сучасного фінансового сектору економіки та поглибшення міжнародної інтеграції в галузі фінансів, вдосконалення існуючої системи фінансової інформації може суттєво вплинути на подальший розвиток вищезазначеної галузі. Буде розкрито проблеми інформаційного фінансового ринку в фінансів, описано світові інформаційні фінансові ресурси, та засоби доступу до них за допомогою комерційних інформаційних мереж. 2. КОМУНІКАЦІЙНІ ЗАДАЧІ НА РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ 2.1 Ринок фінансових послуг Інформаційних ринок фінансових послуг являє собою поєднання економічних, правових та організаційних відношень з приводу торгівлі (купівлі та продажу) інформаційних фінансових послуг між постачальниками та споживачами та характеризується певною номенклатурою послуг, а також умовами та механізмами їх подання. Традиційно проблеми автоматизації фінансової діяльності поділяються на дві великі групи: автоматизація внутриструктурної діяльності та створення сучасного фінансового телекомунікаційного середовища. Ці дві проблеми відносно незалежні одна від одної, кожна має свої характерні властивості, тому можна розглядати їх окремо. На відміну від автоматизації внутриструктурної діяльності, характерні властивості вирішення комунікаційних задачполягяють в суттевій залежності фінансової структури від зовнішнього середовища, яка може впливати на різні аспекти: надійність, швидкодія та якість каналів зв’язку, організаційні проблеми та інше. Ми можемо розглянути три великі групи комунікацій: - обмін інформацією між фінансовою структурою та її філіалами та відділеннями; - обмін інформацією між фінансовою структурою (наприклад, банком) та розрахунково-касовими центрами та кліринговими центрами; - здійснення міжнародних розрахунків. Так як все більше фінансових структур переходять до безпаперової технології інформаційного обміну, він повинен забезпечивати рішення трьох основних функціональних задач в межах телекомунікаційної мережи фінансової структури: - забезпечення передачи електронних фінансових документів між підрозділами структури та центрами обробки інформації; - підтримка різноманітних фінансових транзакцій при здійсненні електронних розрахунків та, в подальшому, при впровадженні нових інформаційних послуг; - впровадження новітньої фінансової технології електроннго обміну для забезпечення міжрегіональних та міжреспубліканських розрахунків з урахуванням розвитку інфраструктури інформаційної системи.
В межах цих трьох основних задач можна розгланути шістьвеликих груп послуг, кожна з яких має свої проблеми та шляхи їх вирішення, які повинна подати фінансовим структурам досконала, діюча комплексна фінансова телекомунікаційна система: - електронна безпаперова передача грошових засобів; - клірингові операції з міжбанківських розрахунків; - доступ до бази даних в режимі реального часу (o -li e режим); - функції керування файловою системою; - електронна пошта; - доступ до міжнародних мереж передачи даних та великих спеціалізованих фінансових інформаційних служб та баз даних. Проблеми, пов’язані з кожним з трьох видів комунікацій, про які було згадано вище, вирішуються різними засобами. Прикладом фінансової структури може бути банк. Зв’язок між банком та його філіями забезпечується, як правило, силами самого банку. Проблеми обміну інформацією з кліринговими ценрами вирішуються загальними зусиллями банків – засновників центру. Вирішення задач обміну інформацією між комерційними банками та розрахунково- касовими центрами, а також організація міжнародних розрахунків забезпечується органами центральної банківської системи. 2.2 ЗВ’ЯЗОК БАНКА З ФІЛІЯМИ Починаючи вирішувати дану задачу, необхідно врахувати надійність каналів зв’язку, забезпечити захист передаваємої інформації, а також зробити спробу обєднати програмне забезпечення, що використовується у банку, в інтегровану комунікаційну систему. Існуючий стан цієї проблеми погано піддається аналізу, але те, що можна побачити, залишає бажати кращого, оскільки звичайно вищезазначені задачі вирішуються виключно силами служб автоматизації самого банку. Враховуючи наявність великої кількості різноманітних технологій, що використовуються в кожному банку, не можна казати про єдину технологію або про стандартні засоби підтримки зв’язку банку з його філіями. 2.3 ЗВ’ЯЗОК БАНКУ З РОЗРАХУНКОВО-КАСОВИМ ЦЕНТРОМ Роботи в цій галузі знаходяться у найпочатковішому стані. Зусиллями Департаменту Інформатизації Центрального Банку Росії розглядається декілька варіантів проектів автоматизації обміну інформацією. Один з таких проектів запропоновано відомою американською фірмою DEC та, можливо, буде здійснено в Москві, Рязані та декількох інших обласних центрах. Інший проект запропоновано фірмою IBM та її бізнес-партнерами та, можливо, буде реалізовано в Іркутську. У грудні 1993 року було підписано контракт між IBM та ЦБР з автоматизації банківської діяльності Іркутського регіону. На першому етапі передбачаеться створення пілотного варіанту системи міжбанківських розрахунків. Для підключення користувачів до центру обробки даних передбачаеться створення спеціалізованої комунікаційної мережі для швидкісної передачі інформації, із засобами підвищення її секретності та вірогідності. Заплановано використання виділених телефонних каналів, а також каналів A - 50 та протоколу X.25 . Реалізація проекту повинна охопити понад 100 фінансових установ, серед яких 20 комерційних банків та місцевих філій Ощадбанку, що зробить можливим створення комплексної системи безготівкових розрахунків та міжрегіональному рівні.
2.4 ОРГАНИЗАЦІЯ КЛІРИНГОВИХ ЦЕНТРІВ Стосовно цієї теми важко казати про стандартні рішення – проект будь- якого автоматизованого кліриногового центру є унікальним. Однак, характерною властивістю цієї задачи є те, що до звичайних технічних проблем додаються організаційні, оскільки клірингові центри звичано створюються сумісними зусиллями декількох банків. Зараз робляться спроби створення та організації клірингових центрів. Зокрема, існує Московських кліринговий центр, який було створено ща в середині 1991 року зусиллями 11 великих комерційних банків Москви (серед яких Менатеп, Інкомбанк, Кредобанк, Токобанк). В ході його автоматизації було проведено аналіз 15 вітчизняних телекомунікаційних мереж, орієнтованих на комутаційні канали, однак прийнятне мережеве рішення не було знайдено. В наш час ГВЦ ГУ ЦБР обслуговує навколо 400 комерційних банків. Потік інформації, що проходить через центр за один день, складає приблизно 350000 документів. Головна перепона на шляху розвитку клірингових центрів складається у недостатній юридичній підготовці клірингових операцій. Не дивлючись на це, в стані підготовки знаходиться проект, згідно з яким взаємодія регіональних розрахунково-касових центрів буде здійснюватись за допомогою засобів електронної пошти. Розробляється глобальний проект забезпечення банківських комунікацій, що спираються на супутниковий зв’язок, у межах якого планується вивід трьох супутників на геостаціонарні орбити; супутники дозволяють покрити усю територію РФ. В цілому зберігається тенденція переважання комутаційних каналів. Всього планується організувати до 14 автоматизованих фінансових регіонів, які буде об’єднано в єдину інформаційну систему. В лютому 1993 року було затверджено два важливих документи “Положення про кліринговий центр” та “Тимчасове положення про порядок ліцензування клірингових закладів”. Згідно з ними, перед видачей ліцензії на діяльність клірингового центру перевіряється програмне забезпечення та засоби захисту інформації. Передбачається, що ЦБР буде видавати сертифікати на проведення розрахунково-касових операцій. 2.5 МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ Це найбільш розвинута з усіх розглянутих вище телекомунікаційних задач. В наш час існує два способи технічної підтримки проведення міжнародних розрахунків. Однією з таких можливостей є використання відомої телексної мережі. Ця мережа експлуатується вже довгий час та є цілком надійною. Більш досконалим способом організації міжнародних розрахунків є використання міжнародної телекомунікаційної мережі S.W.I.F. . З одного боку, це дорожче, ніж використання телексної мережі, але з іншого боку, S.W.I.F. . забезпечує більшу оперативність, вірогідність та надійність інформації, що передається. Організаційні принципи побудови суспільства S.W.I.F. ., а також обрані технічні рішення могли б бути основою організації національної системи електронних розрахунків. Цікавість до S.W.I.F. . в банківській галузі стрімливо зростає. Вже більше 16 банків є членами S.W.I.F. .; очікується, що в кінці 1998 року до них приєднається ЦБР. Найбільш досконалий інтерфейс S.W.I.F. . – S 400 – зараз, головним чином, базується на комп’ютерах типу VAX.
Директор Института проблем глобализации М. Делягин определяет глобализацию как "процесс стремительного формирования единого общемирового финансово-информационного пространства на базе новых, преимущественно компьютерных технологий". Думается, что тут не вполне корректно объединены финансы и информация. Это неоднопорядковые явления. 229 Финансы представляют собой отношения между экономическими субъектами, обусловленные обращением с использованием денег. То есть это чисто экономическая категория, которая не исключает и даже предполагает использование информации, но не в равноположенном качестве, а в качестве инструмента. Такое положение характерно для современного постиндустриального общества, в котором энергия сохраняет роль главного фактора, определяющего стратегию развития. Как его ни назови, - это общество, основанное на господстве материальных (потребительских) ценностей, где рынок является основным механизмом экономического регулирования. Другими словами, это не информационное общество. Последнее предполагает превращение информации в основной стратегический ресурс общества, основанный на несиловом регулировании в отличие от энергии
1. Защита конкуренции на рынке финансовых услуг
2. Возможности использования мобильного банкинга на российском рынке финансовых услуг
3. Банковская конкуренция - основа рынка финансовых услуг
5. Рынок финансовой информации.
9. Анализ поведения потребителей на рынке товаров и услуг
11. Исследование роли государства на рынке жилищно-коммунальных услуг России и методов его регулирования
13. Отличия конкуренции на рынке банковских услуг от конкуренции на иных финансовых рынках
14. Мировой рынок информационных ресурсов и услуг
16. Влияние мирового финансово-экономического кризиса на рынок туристических услуг
Фломастеры-аэрозоль "Blowpens", 10 цветов. 
Мягкий пол универсальный, коричневый, 33x33 см (9 деталей). 
Светильник "Лампочка на веревке", синий. 17. Финансовый контроль в период перехода к рынку
18. Автоматизация информационного взаимодействия в системе органов государственного финансового контроля
19. Финансовые рынки и институты
21. Анализ пропорциональности развития рынка банковских услуг
25. Виды информационных и вычислительных услуг
26. Рынок ценных бумаг, и его роль в решении финансовых проблем предприятия
28. Обзор состояния финансового рынка на текущий период /октябрь 1997 года/
31. Финансовые рынки Санкт-Петербурга
32. Финансовый рынок
Рюкзак школьный "Com Style. Ever After High". 
Комод "Радуга" (4 секции). 
Набор альбомов для рисования "Дворец", А4, 32 листа, 10 штук (количество томов: 10). 33. Финансовый рынок
34. Исследование рынка туристических услуг на примере региона Кавказских Минеральных Вод
35. Оценка конкурентоспособности товаров и услуг на внутреннем рынке
36. Туризм XXI века: факторы и тенденции развития спроса на рынке туристических услуг
37. НИС Азии и Латинской Америки на мировом рынке услуг
41. Потребности и предпочтения населения г. Москвы на рынке банковских услуг
42. Виды посреднической деятельности, обеспечивающие функционирование финансового рынка
44. Сегментирование рынка туристских услуг
45. Финансовый рынок
46. Сегментация рынка образовательных услуг
47. Финансовые услуги коммерческого банка
48. Организационно-финансовые основы рынка труда
Чехол для гладильной доски, 50х140 см. 
Подушка детская Dream Time. 
Набор карандашей чернографитных "1500", 24 штуки, заточенные, металлический пенал. 50. Рынок услуг
51. Рынок информации и информационные технологии
52. Формирование системы управления рынком бытовых услуг на муниципальном уровне
53. Значение финансовых рынков для предприятия
57. Рынок ценных бумаг в структуре финансового рынка
58. Рынок лизинговых услуг в РФ
60. Рынок информационной безопасности России
62. Финансовая отчетность предприятия как информационная база финансового анализа
63. Финансовые риски на рынке ценных бумаг
64. Отрицательный отбор и моральный риск на рынке страховых услуг
Точилка механическая. 
Электрогрелка "ГЭМР5-60". 
Фляга S.Quire "Птицы" 0,24 л, сталь, серебристый цвет с рисунком. 65. Рынок банковских услуг: особенности и пути развития
66. Финансовые рынки, ценные бумаги и фондовые рынки
67. Финансовые услуги коммерческих банков
68. Финансовый рынок: сущность, порядок и правила работы
69. Информационная база финансового анализа коммерческого банка
76. Современные информационные продукты и услуги
78. Анализ рынка фитнес-услуг с.к. "Олимпийский"
79. Выведение новых услуг на рынок в консалтинговых компаниях, ориентированных на сферу b-2-b
80. Исследование рынка услуг по разработке веб-сайтов
Логическая игра "IQ-Твист". 
Швабра плоская с декором "Premium" (микрофибра). 
Шкатулка "Фермерский шик" - В (25,5x18,5x11 см). 81. Маркетинг на рынке услуг сотовой связи
82. Маркетинговое исследование рынка услуг маршрутных такси города Харькова
83. Маркетинговые исследования рынка услуг сотовой связи г. Новосибирска
84. Основные требования покупателей к услугам (на примере рынка телекоммуникационных услуг)
85. Предложение на рынке услуг. Лечебно-диагностический центр "Эдельвейс"
89. Формирование бренда ВУЗа на рынке образовательных услуг России
90. Информационные ресурсы маркетингового исследования в сфере услуг связи
92. Россия на мировом рынке услуг
93. Рынок услуг в европейском макрорегионе
94. Экономическое содержание международного финансового рынка
95. Анализ состояния рынка логистических услуг и пути его развития
96. Управление информационными и финансовыми потоками в экономических системах
Рамочка тройная "Классика" (коричневая). 
Пазл "Стройка", 30 элементов. 
Ручка-стилус шариковая "Людмила". 98. Китай на рынке туристических услуг Иркутской области
99. Рынок туризма и туристических услуг Новосибирской области
