|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Законодательство и право Конституционное (государственное) право зарубежных стран
Выборы как форма непосредственной демократии |
Фонарь желаний бумажный, оранжевый. 
Ночник-проектор "Звездное небо и планеты", фиолетовый. 
Ручка "Шприц", желтая. ПЛАН Вступ 3Глава 1. Загальні положення інституту виборів 5 1.1. Вибори як форма безпосередньої демократії 5 1.2. Історичний розвиток інституту виборів в Україні 7 1.3. Поняття та основні принципи виборів 9 1.4. Види виборів та виборчих систем 10 Глава 2. Принципи виборчого права в Україні 15 2.1 Суб’єктивне й об’єктивне виборче право 15 2.2.Принципи суб’єктивного виборчого права 16 Глава 3. Застосування виборчого законодавства в Україні 19 3.1.Відповідальність за порушення виборчого законодавства України 19 3.2.Ефективність застосування й шляхи покращення виборчого законодавства у сучасній Україні. 20Висновки 25 Список посилань 26Список використаної літератури 28Анотація 29 Вступ На сучасному етапі реалізації задач по удосконаленню системи державного керування, з врахуванням прийнятої 28 червня 1996 р. Конституції України, на перший план виступає науково-обґрунтована концепція формування правової держави. Демократичність держави і суспільства насамперед визначається рівнем розвитку народовладдя, тобто тим, наскільки реально існуючі процедури виявлення і здійснення волі народу впливають на управління державними та суспільними справами. Найбільш ефективно такий вплив може здійснюватись у формі прямого (безпосереднього) народовладдя, під яким розуміється безпосередня участь громадян у здійсненні державної влади, їх пряме волевиявлення під час прийняття державних рішень. Першою в історичному плані була саме ця форма народовладдя. В умовах первісного суспільства вона здійснювалась у вигляді загальних зборів членів конкретної спільноти, а у перших державних утвореннях — у вигляді народних зборів, в яких брали участь усі громадяни (крім рабів, які громадянами, а подекуди і людьми не вважались, а тому до вирішення загальнодержавних справ не допускались). Участь у народних зборах усіх вільних громадян, в ідеалі, повинна була забезпечувати прийняття рішень, які відповідали б інтересам більшості у даному державному утворенні. Класичним прикладом народних зборів як форми прояву безпосередньої демократії є організація державної влади в античних Афінах. Із розвитком та ускладненням суспільних відносин класичні зразки прямого народовладдя внаслідок значного зростання кількості населення держав стало важко, а то і неможливо здійснювати з суто технічного боку. Крім того, народні збори стали перешкодою на шляху реалізації інтересів панівної верхівки суспільства, що й зумовило виникнення нових форм прояву безпосередньої демократії. За допомогою виборів формується значна частина органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Інакше кажучи, саме завдяки виборам, що є формою безпосереднього народовладдя, одержують можливість функціонувати на законних підставах органи представницької демократії. Конституційний інститут виборів регламентує досить широке коло суспільних відносин. Частина його, а саме норми, що встановлюють загальні правила і вимоги до процедури виборів, та норми, які регламентують активне виборче право, зафіксована у розділі III "Вибори. Референдум" та у розділі XI "Місцеве самоврядування" Конституції України. Норми, які закріплюють пасивне виборче право, вміщено у розділах Конституції, присвячених основам організації та діяльності конкретних виборних органів.
Метою цієї роботи перш за все є детальний аналіз принципів виборчого права в Україні. Для розкриття проблеми розуміння виборів, у роботі поставлені наступні задачі: розгляд основних виборчих систем і ознайомлення із розвитком інституту виборів в Україні. Важливою задачею є розгляд виборчого процесу та його стадій й відповідальність за порушення виборчого процесу Завданням даної роботи є визначення ролі інституту виборів у суспільному житті людини і держави взагалі. Класифікація, аналіз, співвідношення і взаємодії інституту виборів з іншими соціальними й правовими інститутами , їх функціонування в умовах різних політичних режимів, та викладення і закріплення виборчого права у нормативно-правових актах. У цьому дослідженні здійснена спроба порівняння точок зору різних авторів по вище перерахованих питаннях. З метою найбільш детального і повного висвітлення основних аспектів представленої теми та об'єктивного аналізу проблем. 1.Загальні положення інституту виборів 1.1.Вибори як форма безпосередньої демократії Чинна Конституція України визначає, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Здійснення влади народом відбувається, за Конституцією, як безпосередньо, так і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Тобто Конституція України проголошує всебічне і повне народовладдя. З правової точки зору, народовладдя означає приналежність усієї суспільної влади, в тому числі державної, народові, вільне здійснення народом цієї влади відповідно до його суверенної волі в інтересах як всього суспільства, так і кожної людини й громадянина. Визнання народу верховним носієм державної влади є вираженням народного суверенітету. Це означає, що народ, не поділяючи ні з ким своєї клади, здійснює її самостійно і незалежно, виключно у своїх інтересах. Право народу на встановлення і здійснення влади є його природним правом, а відтак народний суверенітет — невідчужуваний і недоторканний. Іншими словами, як проголошено у ст. 5 Конституції України, ніхто не може узурпувати державну владу. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами чи посадовими особами . Залежно від форми волевиявлення народу розрізняють інститути представницької і безпосередньої демократії. Проголошуючи народ носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні (ст. 5 Конституції), Конституція України надала безпосередньому волевиявленню пріоритетного значення, що стало об'єктивним відображенням суспільно-політичної практики незалежної України. Таким чином, влада народу може розглядатися як провідна правова категорія, ключове поняття сучасного конституціоналізму. В юридичному сенсі це передовсім виявляється в тому, що установча влада українського народу є первинною щодо всіх гілок державної влади, які похідні від народного суверенітету . Вищими формами безпосереднього здійснення народом влади визначено вибори і референдуми, на основі яких забезпечується формування інтересів у суспільстві, узгодження й координування цих інтересів, прояв волі народу як через формування представницьких органів держави та органів самоврядування і прийняття ними відповідних рішень, насамперед у формі законів, так і через прийняття рішень безпосередньо громадянами.
Закономірно, що третій розділ чинної Конституції України “Вибори. Референдум”, присвячений безпосередньому народовладдю, зокрема, його пріоритетним формам — виборам і референдумам, є наступним після розділів першого і другого Конституції України, де визначаються загальні засади конституційного ладу України і правовий статус особи, права, свободи та обов'язки людини й громадянина. У наступних IV, V, VI, XXI розділах Конституції України визначаються повноваження органів державної влади і місцевого самоврядування щодо призначення виборів та референдумів в Україні, ініціювання референдуму, здійснення суб'єктивного пасивного виборчого права громадян України, формування Центральної виборчої комісії, судового захисту виборчих прав громадян України тощо, які також входять до механізму реалізації прямого народовладдя. У сучасній науковій юридичній літературі немає єдності щодо розуміння безпосередньої демократії. Найбільш загальновідомим у попередні часи було визначення, що дав В. Ф. Коток, який під безпосередньою демократією розумів ініціативу й самодіяльність народних мас в управлінні державою, їхнє пряме волевиявлення при розробці і прийнятті державних рішень, а також пряму участь у реалізації цих рішень, здійсненні народного контролю. На думку М. П. Фарберова, "пряме народовладдя означає пряме волевиявлення народних мас при розробці й прийнятті державних рішень, а також їх пряма участь у впровадженні цих рішень в життя, здійсненні народного контролю". Г. X. Шахназаров розуміє під безпосередньою демократією порядок, при якому рішення приймаються на основі прямого і конкретного волевиявлення всіх громадян . Досить часто в науці конституційного права вживаються загальні визначення безпосередньої демократії, такі як пряма участь народних мас у вирішенні справ держави і суспільства. М. Ф. Чудаков визначав, що "безпосередня демократія — це суспільні відносини, в межах яких здійснюється широкий комплекс засобів участі громадян в управлінні справами держави і суспільства, в результаті чого воля громадянина (колективу) безпосередньо, тобто без обов'язкової допомоги обраних (призначених) в державні органи представників впливає на формування державної політики і її здійснення, а також створює представницьку систему і вирішальне впливає на її функціонування". З точки зору сучасних російських учених Ю. А. Дмитрієва, В. В. Комарової, "безпосередня демократія становить собою суспільні відносини, що виникають у процесі розв'язання певних питань державного та суспільного життя суб'єктами державної влади, правомочними виражати їх суверенітет шляхом безпосереднього владного волевиявлення, яке підлягає у загальному виконанні (в масштабах питання, що вирішується) і не потребує будь-якого затвердження". В.Ф.Погорілко вважає що найбільш адекватним сучасному розвиткові суспільних відносин могло б виступати наступне визначення безпосередньої демократії. “Пряме народовладдя — це система форм безпосереднього вільного волевиявлення народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні шляхом прямої його участі у встановленні представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування і безпосередньому прийнятті владних рішень з передбачених Конституцією та законами України питань”.
Глава 9 Основы организации управления городом Статьи 77–79. Утратили силу. Федеральный закон от 28.08.95 № 154ФЗ. VI. ТЕРРИТОРИАЛЬНОЕ ОБЩЕСТВЕННОЕ САМОУПРАВЛЕНИЕ НАСЕЛЕНИЯ Глава 10 Территориальное общественное самоуправление населения Статья 80. Система территориального общественного самоуправления населения 1. Система территориального общественного самоуправления населения включает в себя общие собрания (сходы), конференции граждан, местные референдумы, иные формы непосредственной демократии; органы территориального общественного самоуправления населения (советы или комитеты микрорайонов, жилищных комплексов, поселков, сельских населенных пунктов), а также иные органы самоуправления населения по месту жительства (советы или комитеты улиц, кварталов, домов и тому подобного). 2. Территории, на которых действуют органы территориального общественного самоуправления населения, устанавливаются по предложению граждан соответствующим местным Советом. Статья 81. Общие собрания (сходы), конференции граждан 1. Общие собрания (сходы), конференции граждан созываются местными Советами и органами территориального общественного самоуправления населения по мере необходимости. 2
1. Программа социологического исследования /выбор формы обучения/ (Контрольная)
3. Программа социологического исследования о факторах, влияющих на выбор формы обучения абитуриентами
4. Форма, ее назначение и структура. Создание формы
5. Конституционное регулирование выборов как форма демократии
9. Может ли Интернет нанести вред демократии?
10. Дерево непосредственных составляющих
12. Механизм когерентности обобщенного кольцевого гиперкуба с непосредственными связями
13. Страны Центральной и Юго-Восточной Европы: становление государств народной демократии
14. Демократия в политической жизни общества
15. Демократия и средний класс
Набор детской посуды "Домашние животные" (3 предмета). 
Тележка багажная ручная ТБР-02. 
Полотенце махровое "Нордтекс. Aquarelle", серия "Палитра", цвет: аметистовый, 70х130. 18. Демократия и свобода личности в современном государстве
19. Развитие идеологии социал-демократов в России
20. Развитие советской демократии
21. Характеристика политических режимов (тоталитаризм, демократия)
25. Народний демократ Т.Г. Шевченко. Кирило-Мефодіївське товариство
26. Скульптурный миф русской демократии
27. Мельников-Печерский - писатель-демократ
29. Дерево непосредственных составляющих
30. Педагогическая теория русских революционных демократов В.Г.Белинского и А.И.Герцена
31. Демократія: сутність, доктрини, різновиди
32. Демократия: сущность, становление и развитие
Кружка фарфоровая "FIFA 2018. Забивака. Трюк с мячом!", 400 мл. 
Снежкобластер "Тройной". 
Набор маркеров для доски, 4 штуки. 33. Особенности современной демократии Украины
34. Со-общественная демократия
35. Факторы, которые влияют на развитие демократии в Украине
36. Тенденции политического развития и современная демократия.
37. Государственный строй Афин в период расцвета рабовладельческой демократии (V в. до н.э.)
41. Демократия
42. Этап непосредственной подготовки к играм олимпиад и его моделирование
43. Категории сферы непосредственного
44. Causae и каверзы политической демократии
45. Секулярное священство и опасности, которые таит демократия
46. Ценностная структура политического поля парламентских демократий
47. Демократия и экономическое развитие
48. Развитие Демократии и демогогии в Южной Корее
16 разноцветных восковых смываемых, треугольных мелков. 
Подгузники-трусики "Pampers Pants", 6 ( 15+ кг), 44 штуки. 
Кружка с сердцем на дне (для правши или левши). 49. Афинская демократия в период расцвета
50. Обобщенная грамматика непосредственных составляющих
58. Демократия: недостатки и пороки
59. Основні аспекти аналізу демократії
60. Роль демократии и законности в правовом государстве
61. Сутність демократії та її основні цінності
62. Витоки та передумови демократії
63. Австрийская социал-демократия в годы первой республики
64. Национальные проблемы в работах идеологов германской социал-демократии
Набор насадок для кондитерского мешка BE-0389/4 "Webber", 4 штуки. 
Фляга "S.Quire 1406YX-3", 0,18 л, сталь (цвет: серебристый с рисунком). 
Пенал большой "Pixie Crew" с силиконовой панелью для картинок (розовый, цветной горох). 66. Период народной демократии в странах Центральной и Юго-Восточной Европы
67. Развитие идеологии немецкой социал-демократии в ЧСР в 1930-е гг.
68. Расцвет и кризис афинской демократии
69. Германская социал-демократия на пути к власти (1949-1972)
73. Демократия
74. Демократия: теория и политическая практика
76. Европейская социал-демократия
77. Елітарна теорія демократії
78. Криза демократії в Україні
79. Народ в западных концепциях демократии
80. Недосконалість демократії як механізму суспільного вибору
Коврик для ванной "Бусинка" противоскользящий, 34,5х76 см. 
Тетрадь на резинке "Study Up", А5, 120 листов, клетка, фиолетовая. 
Тетрадь на резинке "Study Up", В5, 120 листов, клетка, желтая. 81. О демократии и семантике (кибернетический аспект)
82. Особенности демократии в России
83. Переход от диктатуры к демократии в Испании
84. Политика, свобода и демократия
85. Пути перехода к демократии
89. Политические идеи западноевропейской социал-демократии
90. Политические режимы. Основные принципы и установки демократии
91. Особливості становлення і розвитку демократії в сучасній Україні
92. Поняття демократії "для незахідного світу". Ірак
93. Рассмотрен процесс формирования первого впечатления при непосредственном общении между людьми
94. Непосредственное умозаключение. Истинность суждений
96. Особенности перехода от тоталитаризма к демократии в России на рубеже XX-XI вв.
Карандаши художественные "Polycolor", 36 цветов, 36 штук, деревянная коробка. 
Багетная рама " Violetta", 30x40 см, цвет: золотой. 97. Архитектурные формы Месопотамского искусства
98. Форма, размеры и движения Земли и их геофизические следствия. Гравитационное поле Земли
99. Гибридные формы промысловых рыб
100. Поиск внеземных форм жизни
Кольцеброс "Зайчики".