![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Метаболічні особливості фізіології та біохімії водоростей |
ЗмістВступ Розділ 1. Відділ Зелені водорості 1.1 Загальна характеристика відділу 1.2 Класифікація відділу 1.3 Зелені водорості як приклад ускладнення рослинних організмів і еволюції полового відтворення Розділ 2. Відділ синьо-зелені водорості 2.1 Загальна характеристика відділу 2.2 Класифікація відділу синьозелені водорості Розділ 3. Значення водоростей в природі та житті людини 3.1 Роль водоростей в балансі живої речовини 3.2 Роль водоростей в балансі кисню 3.3 Водорості як агенти самоочищення оточуючого середовища 3.4 Значення водоростей в еволюції Землі 3.5 Охорона водоростей 3.6 Водорості як продукт живлення Розділ 4. Участь водоростей в біохімічних процесах 4.1 Процес фотосинтезу 4.2 Походження фотосинтезу Висновок Література Вступ З давнього часу людину привадлювало саме те, про що вона знає менш за все. Знання людини про водорості дуже незначні, хоч це дуже цікаві й цінні рослини, за якими майбутнє. Дуже велике різноманіття форм. Віс водорості являються представниками низчих спорових рослин. Вони характеризуються здатністю до оксигенного фотосинтезу, можуть вести вільний і симбіотичний спосіб життя. Водорості цікаві як з наукової, так і з практичної точок зору в зв’язку з надзвичайною специфікою і різноманітністю їх морфології та анатомії, онтогенезу і життєвих циклів, географії та екології. Перед дослідниками в даний час постають складні і важливі проблеми, які потребують свого вирішення. Завдяки комп’ютеризації, використанню сучасних мікроскопів, в зв’язку з успіхами генетики і біохімії, цитилогії і фізіології проходить ревізування багатьох таксонів водорослей різного рангу, зміна інтерпретації їх об’єму, родинних зв’язків, походження, філогенезу, а також перегляд класифікаційних схемі пошук додаткових можливостей використання корисних властивостей водоростей. Різні біохімічні, біологічні, фізіологічні та інші їх властивості використовуються в різних галузях народного господарства. Мета даної курсової роботи встановити метаболічні особливості фізіології і біохімії зелених та синьозелених водоростей. Завдання даної роботи: Розглянути особливості фізіології зелених водоростей; Визначити особливості фізіології синьозелених водоростей; Сформувати уявлення про біохімічні процеси в яких приймають участь зелені та синьозелені водорості; Встановити місце водоростей в рослинному світі; Розглянути значення водоростей в природі та житті людини. Розділ 1. Відділ Зелені водорості 1.1 Загальна характеристика відділу Численні представники (більш 5 000 видів) зелених водоростей живуть у водяному середовищі й у ґрунтах. Забервлення клітин їх зелене, тому що хлорофіл не маскується іншими пігментами. Серед них відомі одноклітинні, колоніальні і багатоклітинні організми, а також види з неклітинною будовою, що носить характер нерозчленованого таллома. Оболонка клітини звичайна целюлозна, іноді амилоїдная, нерідко з домішкою пектинових речовин; вона здатна ослизнятися, головним чином її зовнішні шари, що створює навколо клітин чи колоній слизувату зону, що має, очевидно, велике значення. Вона сприяє перебуванню організму в планктоні, служить захисною зоною для колонії, іноді забезпечує прикріплення до субстрату.
Слизувата зона має також харчове значення для супутніх водоростям корисних азотфіксуючих бактерій. Оболонка може інкрустуватися різними твердими речовинами (шарами кальцію, кремнію й ін.). У цитоплазмі утвориться велика вакуоля, але в деяких водоростей багато дрібних вакуолею. Нерідко маються пульсуючі вакуолі, переважно в рухливих форм, які мають жгутики. Пульсація таких вакуолею ритмічна. Під час скорочувальних рухів вакуоль видаляє надлишок води і тим самим підвищує сисну силу клітини. Плазмодесми існують тільки в багатоклітинних вольвоксових. Ядро має звичайна будову; у деяких порядків ядер у клітині багато. Пластиди у всіх водоростей звуться хроматофори (а не хлоропласти), тому що вони можуть містити різні пігменти (у різних видів). Видозмін пластид, аналогічних хромопластам і лейкопластам, у клітках водоростей не спостерігається (крім харовых, у яких маються лейкопласти і хромопласти), форма хроматофорів різноманітна, головним чином пластинчаста; вони містять часто пиреноїди — щільні тільця, що резервують білок. Запасний крохмаль, що відкладається в клітинах, зосереджується переважно в області пиреноїдів. Запасною речовиною часто служить жирна олія. Розподіл клітин звичайний (мітоз і мейоз), але цитокінез відбувається шляхом діафрагмального утворення перегородки, тобто від периферії до центру. Зеленим водоростям властиві всі три типи розмноження: вегетативне, безстатеве і статеве, з випаданням у деяких якого-небудь з цих типів. Чергування поколінь іноді виражено чітко, але часто диплоїднйою буває тільки зигота, проростання якої в цьому випадку супроводжується мейозом; слань розвивається, як статеве покоління. В інших видів редукційний розподіл відбувається перед утворенням спор і в дуже рідких перед утворенням гамет. Відповідно до цього гаметофит і спорофіт мають різну довговічність.1 При безстатевому розмноженні зооспорами материнська клітина утворить 4, 8, 16 і т.д. зооспор, постачених жгутиками. Кожна з зооспор, що звільнилися, поплававши якийсь час, утрачає жгутики, осідає і через якийсь час проростає в нову слань. Гамети зелених водоростей також мають жгутики чи війки. Жгутики, прикріплені до особливих тельців — блефаропластам, що є органоидами цитоплазми. 1.2 Класифікація відділу Зелені водорості розділяють на три класи: рівноджгутикові, сцеплянки та харові. Вони розрізняються по способу статевого розмноження: сцеплянки спеціальних гамет не утворять. Клас Власне Зелені водорості Цей клас поділяється на 5 порядків. Порядок Вольвоксові. Завдяки джгутикам усі представники цього порядку характеризуються рухливістю в звичайному стані. Відомі одноклітинні я колоніальні форми. Типовою для одноклітинних є хламідомонада, численні види якої в достатку зустрічаються в калюжах і канавах. Клітина її часто має яйцеподібну форму, з ядром і пектиновою оболонкою. На звуженому кінці клітки знаходяться два жгутика, що представляють собою відростки цитоплазми, що проходять крізь оболонку клітки. Великий хроматофор, чашеподібний, повернений увігнутою стороною до ядра. Є маленький червоне &quo ;вічко&quo ;, воно насичено каротином.
Функція його маловідома. Крім великої вакуолі, заповненої клітинним соком, є ще маленькі пульсуючі вакуолі. Розмножуються хламідомонади безстатевим і половим шляхом. Перед розподілом клітина втрачає жгутики, потім поділяються ядро, хроматофор і, нарешті, цитоплазма. Утворяться чотири клітини, зооспори, у яких виникають жгутики. Якийсь час вони оточені оболонкою материнської клітини, а потім вивільняються внаслідок разслизнення загальної оболонки. Статевий процес у різних видів різний, частіше ізогамний, іноді гетерогамний і в поодиноких випадках согамний. Зигота перед проростанням поступово червоніє внаслідок утворення каротиноїдів, потім проходить редукційний розподіл, у результаті якого виникає четвірка дочірніх гаплоїдних особин. Прикладом колоніальних вольвоксів являється вольвокс, що живе в прісних стоячих водоймах. Рослина має форму порожньої кулі, заповненого усередині слизом. Поверхня кулі складається з одного шару численних двуджгутиковых клітин, розташованих жгутиками кнаружи. Усі клітини з'єднані плазмодесмами, що відходять від відростків цитоплазми і спрямованих у різні сторони. .Кожна клітка має ядро, чашеподібний хроматофор і червоне вічко. Спостерігається диференціація клітин. Куля рухається в одному напрямку за допомогою більш великих рухових клітин з більш великими червоними вічками. Ці клітки розташовані на передній по руху кулі стороні. На протилежній частині кулі знаходиться невелике число самих великих безжгутиковых клітин, що служать для розмноження. Інша частина кулі складається з дуже численних дрібних живильних клітин. Клітини починають поділятися в подовжньому напрямку. Клітини, що утворилися, залишаються усередині загальної вихідної материнської оболонки, де вони загинаються. Так як положення клітин у відношенні полярності їх виходить неправильне відбувається поступове вивертання слані в зворотню сторону і змикається кінцями в кулю. Після цього правильно орієнтувані у відношенні полярності клітин утворять жгутики, і оформлена дочірня куля опускається в слиз порожнини материнської кулі. Через деякий час кожна дочірня куля після зруйнування материнського стає самостійною водоростю. Утворивши декілька дочірних, материнська куля гине. Статеве розмноження у вольвоксу оогамне. В задній частині перед утворенням оогонію материнська клітина, збільшується в розмірах, потовщує свою оболонку, а протопласт утворює велику безджгутикову яйцеклітину. Антерідій утвориться з іншої материнської клетини, яка багаторазово ділиться, даючи початок подовженим мілким рухливим дводжгутиковим антерозоїдам (сперматозоїдам). Виходячи із антерідія, вони плавають у воді, знаходять оогоній, і будь-який з них проникає до яйцеклітини. Зигота (ооспора) покривається товстою оболонкою. Із зиготи шляхом послідовних розподілів утворюється нова рослина.1 Порядок Протококкові. Ця група водоростей складається з одноклітинних і колоніальних видів. Слані рухливістю не володіють, і тільки зооспори і гамети їх рухливі. Порядок поєднує 4 родини, з яких ми розглянемо тут представників трьох родин. До родини одноклітинних хлорококкових відноситься хлорококк, що поселяється в прісноводних басейнах, на вологому ґрунті, на вологих гончарних горщиках, у теплицях у виді зеленого нальоту.
Звдси виплива, що пдхд до його вивчення, зновутаки, не може бути обмежений рамками одн методолог. Очевидно, у цьому контекст досить актуальним ста питання про типологю нацоналзму (нацоналзмв), до якого ми звернемося в наступному нарис. Нарис 6. Типолог нацоналзмв «Класичн» типолог Типологя Л. @рнфелд ¶нш сторичн типолог Соцологчн типолог Критика типологй: методологчн зауваження Типологя Е. Смта Погляд полтолог та психолог Полтична географя нацоналзм Питання типолог нацоналзмв, на перший погляд довол схоластичне, ма велике значення для розумння цього явища. Бажання «розкласти все по полицях» цлком природним для будьяко сфери знань, у суспльствознавств ж типологя, класифкаця ма велике нструментальне значення, хоча й не таке директивне, як, скажмо, в болог. Класифкац нацоналзму, про як йтиметься дал, вдображають не лише особливост розвитку цього феномена, а й сторю його вивчення й осягнення. Отже, цей нарис продовженням попереднього, розглядом феноменолог нацоналзму в конкретнших виявах. «Класичн» типолог Ми вже згадували про те, що першопроходц наукових дослджень нацоналзму, визнаючи його багатоаслектним, полморфним феноменом, загалом аналзували його передусм як деологю, доктрину, або ж як форму суспльно свдомост
2. Еколого-біологічні особливості облігатних та факультативних паразитів надцарства Protozoa
3. Морфологічні та фізіологічні особливості зорового аналізатора
4. Анатомо-фізіологічні особливості імунної та серцево-судинної системи системи в дітей
10. Особливості перебігу остеопорозу у жінок з фізіологічною менопаузою та після тотальної оваріоектомії
11. Біохімічні особливості харчування в обраному виді спорту
12. Біологічні особливості веслоноса
14. Англійські та російські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками
20. Патофізіологічні механізми пневмонії на різних етапах її розвитку
21. Хламідії. Будова та морфологічні особливості
25. Психофізіологічні основи емоцій
26. Особливості екологічного та біологічного моніторингу
27. Астрономічні експерименти з дослідження елементарних частинок
28. Основи фізіології харчування
30. Екологічні особливості ампельних рослин
31. Епізоотологічні особливості грипу птахів в Україні
32. Аналіз балансу та фінансової звітності ВАТ "Енергопостачальна компанiя "Закарпаттяобленерго"
33. Особливості підсудності та правонаступництва
34. Фразеологічні одиниці з компонентом "назва тварин"
35. Вирізання картинок з екрану та запис їх в BMP форматі (для графіки) і TXT форматі (для тексту)
36. Особливості козацького життя та діяльності
37. Соціологія культури як галузь соціології та культурознавча наука
41. Особливості діагностики та лікування резидуального та рецидивного холангіолітіазу
42. Фізіологія дихання, енергетичного обміну, терморегуляції
43. Теоретичний аналіз ризику та ризикованої ситуації
44. Використання ескізів та начерків на уроках трудового навчання
45. Психологічний аналіз причин та шляхів корекції девіантної поведінки особи
46. Психологічні особливості внутрішньоособистісних конфліктів
47. Психологічні особливості спілкування у підлітковому віці
48. Психофізіологічна реабілітація
49. Психологічні особливості депресії в ранньому юнацтві
51. Методологічні принципи етносоціологічного вивчення міграцій
52. З’єднання та відгалудження жил проводів та кабелів
53. Аналіз структури та динаміки вхідних грошових потоків на підприємстві
57. Інфляція і девальвація: макроекономічні взаємозв’язки та залежності
61. Методологічні та біологічні проблеми біоніки
63. Біологічні ритми серцево-судинної системи: механізми вікових змін та можливі шляхи їх корекції
68. Особливості метаболічної адаптації та корекція її порушень у новонароджених, що перенесли асфіксію
74. Соціологія та аналіз ціннісного світу молоді
77. Лекції з української та зарубіжної культури
78. Особливості контролю знань з математики
80. Біохімічна характеристика розтренованості, тренованості та перетренованості
81. Екологічні проблеми промислових та побутових відходів
82. Спеціальні економічні зони та їх роль в залученні іноземних інвестицій
83. Вільні економічні зони в Україні та міжнародний досвід їх створення
85. Біологічні функції серинових протеїназ
89. Операції банку з платіжними картками та напрями підвищення їх ефективності
90. Адміністрування та особливості оподаткування страхових компаній
91. Аналіз ефективності банківських операцій з пластиковими картками та шляхи їх вдосконалення
92. Аналіз та визначення напрямків покращення фінансової надійності страхових компаній
93. Види комерційних банків, крітерії їх класифікації та особливості побудови і функціонування
94. Призначення та особливості експлуатації захисних споруд
96. Людина: біологія й соціологічні проблеми
97. Біологія та екологія бактеріофагів
98. Дружні та ворожі взаємовідношення тварин між собою і з рослинами
99. Аналіз стану молочного скотарства та перспективи його розвитку