![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Технологія післязбиральної обробки, реалізації, переробки сільськогосподарських продуктів |
Міністерство освіти і науки України Уманський Державний Аграрний Університет Кафедра технології і переробки продукції Курсова робота на тему: « Технологія післязбиральної обробки, реалізації, переробки сільськогосподарських продуктів.» Виконав студент 54-АМ групи агрономічного факультету Умань – 2004 Зміст Розділ 1 Післязбиральна обробка, реалізація і зберігання зернових мас 1.1. Технологія післязбиральної обробки зернових мас. 1.2. Реалізація зернових мас 1.3. Зберігання зернових мас Розділ 2 Зберігання цукрових буряків Розділ3 Технологія зберігання картоплі і овочів Розділ 4 Технологія зберігання плодів і ягід Розділ 5 Переробка сільськогосподарської продукції Література Розділ 1 Післязбиральна обробка, реалізація і зберігання зернових мас 1.1. Технологія післязбиральної обробки зернових мас Гречка - цінна круп'яна культура. Зерно гречки являє собою трьохграний горішок, який складається із міцної плодової оболонки, зародку, насіннєвої оболонки, алейронового шару і ендосперму. Плівчастість зерна складає 20.25%. Плодова оболонка складається із трьох пелюсток, які вільно охоплюють ядро, з яким вони зростаються тільки в одній точці - в центрі основи ядра. За механічного впливу на зерно пелюстки оболонки розходяться, оголюючи ядро, що сприяє розвитку плісені. Між ядром гречки і плодовою оболонкою є, головним чином по кутах, повітряний простір, розмір якого залежить від форми зерна. Чим сильніше виражена крилатість у зерна гречки, тим більші порожнини між ядром і оболонкою і тим вища, відповідно, плівчастість такого зерна. Навпаки в кулястому зерні гречки (безкрилої) менше пустого простору, тому таке зерно характеризується меншою плівчастістю. Відзначається взаємозв'язок між формою зерна гречки і її натурною масою: чим менша крилатість зерна, тим виповненіше воно і тим вища у нього натура. Характерною особливістю будови зерна гречки є зародок великих розмірів, розміщений у вигляді зігнутого пелюстка S-подібної форми всередині ядра. Клітини його щільніші, ніж клітини ендосперму. Останній складається із клітин, заповнених мілкими крохмальними зернами, що чітко відділяються одне від одного і характеризуються крихкістю. За хімічним складом гречка дуже близька до зерна злаків. Вона містить 55.65% крохмалю, 9. 12% білка, 2.3% жирів, 12.15% клітковини, 2.2,5% золи. Існують деякі відмінності цієї культури. Інтенсивність дихання зерна гречки з вологістю 15. 17% значно нижча, ніж зерна інших культур, що обумовлює більшу її стійкість протягом зберігання. Крім того, зниження температури гречки значно знижує інтенсивність її дихання. Температура її в період збирання складає звичайно 15.18°С.Якщо при цьому вологість не перевищує 16%, зерно можна зберігати після очищення до зимових холодів. За вологості зерна близько 17% гречка стає нестійкою і швидко піддається пліснявінню. Охолодження і сушіння є основними заходами приведення гречки в стан, що забезпечує нормальні умови зберігання. Режими i способи зберігання зернових мас залежать від їхніх властивостей. Зберігання зернової маси без урахування фізичних i фiзiологiчних властивостей її призводить до значних втрат у вазі i якості зерна та насіння.
Принципово однакові властивості будь-якої зернової маси i спрямованість процесів у ній показують, що стан партій зерна i насіння при зберіганні залежить від одних i тих самих факторів, найважливішими з яких є: 1) вологість зернової маси i навколишнього середовища; 2) температура зернової маси і навколишнього середовища; З) доступ повітря до зернової маси (ступінь й аерації). На регулюванні параметрів цих факторів i ґрунтуються такі три режими зберігання зернових мас, що застосовуються в світовому господарстві: 1) зберігання зернових мас у сухому станi, тобто з вологістю близькою до критичної; 2) зберігання зернових мас в охолодженому станi, тобто за таких умов, коли температура їх знижена до меж, якi значною мірою гальмуюче впливають на життєві функції компонентів зТаблиця 1зернової маси; 3) зберігання зернових мас без доступу повітря. На додаток до цих трьох режимів у всіх країнах обов’язково застосовують допоміжні заходи підвищення стійкості зернових мас, що забезпечують найефективніше проведення зазначених ви ще режимів. До таких заходів належать: очищення зернових мас від домішок перед засипанням на зберігання, активне вентилювання, хімічне консервування, дотримання комплексу оперативних заходів та ін. Таблиця 1. Вихідні дані для визначення активного вентилювання. Куль тура Воло гість зерна, % Темпе ратура зерна, °С Темпе ратура навк.сер., °С Температура підігрітого повітря, °С Питома подача повітря 1000Мі/ год/т. Продук тивність вентилю вання Мі/год гречка 22 26 16 30 1000 20000 Після збору зерна гречки , його потрібно вентилювати з метою охолодження. Для цього нам потрібно знайти масу: 1. m=Q/q Q=20000м3 /год q=80 м3 /год/т( за таб. 1) m=20000/80=250т 2. визначаємо різницю температур зерна і повітря: 26-16=100 С 3. визначаємо середню швидкість охолодження зерна (таб 4). З неї видно. Що при різниці температур 100 С і 80 м3 /год/т буде втрачатись 0,320 С/год 4. визначаємо тривалість охолодження зерна: 10/0,32=31,25годин 5. визначити висоту насипу( за таб. 1) при вологості 22%. Висота насипу не повина перевищувати 2 м. Розрахунок тривалості вентилювання з метою сушіння. Згідно табл. 8 три валість сушіння гречки 40 год. Визначення розмірів і місткості робочої площадки підлогової вентиляційної установки: 1 . Визначаємо площу робочої площадки: 20000м3 /год / 100 м3 /год/ м2 = 200 м2 2. Маса зерна,що обробляється m = Q / q m = 250 т 3. Висота насипу при вологості 22% і 80 м3 /год/т – не більше 2 м. В даному випадку потрібно проводити теплове сушіння зернової маси у зерносушарці шахтного типу СЗШ-16. Таблиця 2 Облік виконаної роботи при сушінні зерна Пропуска через зерносушарку Зйом вологості зерна, % Маса зерна, т Перевідний коефіцієнт в планові тони Обсяг роботи, в планових тонах Тривалість роботи сушарки, год До сушіння Після сушіння 1 22-18 250 237 0,68 170 10,6 2 18-14,5 237 227,3 0,70 165,9 10,3 всього 3 22-14,5 250 237 335,9 20,9 М=250тМ1= (100-а/100-б)xМ М1= (100-22/ 100- 18 ) x 250 = 78 / 82 x 250 = 237 т.
М2= (100 – 18 / 100 -14,5) x 237 = 82 /85,5 x 237 = 227,3т. Висновок: при сушінні зерна гречки масою 250т на зерносушарці СЗШ-16, маса зерна після сушіння-227,3т, обсяг роботи - 335,9 планові тони, тривалість сушіння продовольчого зерна-20,9год, насіннєвого-41,8год. 1.2. Реалізація зернових мас Правила приймання зернових мас. 1.1. Зерно приймають партіями. Під партією розуміють будь-яку кількість зерна, однорідне по якості, призначене до одночасного приймання, відвантаження чи одночасному збереженню, оформлене одним документом про якість. 1.2. У документі про якість на кожну партію зерна, що заготовляється чи поставляєтся, указують: дату оформлення документа; найменування відправника і станцію (пристань) відправлення; номер автомобіля, чи вагона найменування судна; номер накладної; масу партії чи кількість місць; станцію (пристань) призначення; найменування одержувача; найменування культури; походження; сорт, тип, підтип зерна; клас зерна; результати аналізів по показниках якості, що передбаченим стандартом технічних умов на відповідну культуру; підпис особи, відповідальні за видачу документа про якість зерна. 1.2.1. На кожен окремий автомобіль, автопоїзд заготовлюваного зерна, що відвантажується колгоспом, радгоспом, допускається замість документа про якість видавати супровідний документ, у якому вказують: найменування господарства-відправника; найменування культури, сорту, а також сильне чи ціннне зерно; рік врожаю: номер автомобіля; масу партії; дату оформлення документа; підпис особи, відповідального за видачу супровідного документа. 1.2.2. Допускається видача господарством одного документа про якость чи одного сортового посвідчення на кілька однорідних партій зерна, що здаються протягом доби одним господарством. 1.2.3. Трохи однорідних по якості партій зерна, що надійшли від одного господарства чи підприємства глибинного пункту протягом оперативної доби, приймають як одну партію. 1.2.4. Партії зерна пшениці сильних і цінних сортів, а також зерна ячменя пивоварних сортів і найбільш цінних, супроводжуються сортовим посвідченням інших культур, ; 1.2.5. При відвантаженні зерна залізничним транспортом допускається видача одного документа про якість на однорідні партії, відвантажені в декількох вагонах на адресу одного одержувача. У цих випадках у документі про якість вказують номера усіх вагонів. 1.3. Для перевірки відповідності якості зерна вимогам нормативно-технічної документації аналізують середню пробу масою (2,0±0,1) кг, виділену з об'єднаної чи середньодобової проби. 1.3.1. У залежності від маси партії і стану по засміченості добір крапкових проб зі струменя переміщуваного зерна проводять відповідно до вимог, зазначеними в табл. Таблиця 2. Маса переміщеної партії, т Засміченість Чиста і середня чистоти Сміттєва До 100 включ. Св. 100 до 200 включ » 200 » 400 включ. » 400 Від кожних 3 т » 5т » 10 т » 20 т Від кожних 3 т » 5т » 5т » 10 т 1.3.2. Кількість мішків, з яких повинні бути відібрані крапкові проби, зазначене в табл. 3. Таблиця 3 Кількість мішків у партії, шт. Обґєм вибірки До 10 включ. Св. 10 до 100 включ.
По новому Плану счетов бухгалтерского учета амортизационный фонд на предприятии не создается.* Поэтому сегодня амортизационные отчисления на полное восстановление основных фондов накапливаются предприятием на других счетах бухгалтерского учета и как источник финансовых ресурсов поступают на расчетный счет предприятия в составе выручкиот реализации продукции, работ и услуг.** ></emphasis> * См.: Новый план счетов бухгалтерского учета // Финансы. 1992. № 2. С. 3—4. ** См.: Основы методологии учета основных средств // Экономика и жизнь. 1993. № 52. Следующим по значимости источником финансовых ресурсов государственных и муниципальных предприятий являются бюджетные ассигнования. Казенным предприятиям бюджетные ассигнования выделяются согласно суммам, предусматриваемым ежегодно в федеральном законе о федеральном бюджете на очередной финансовый год. При этом в соответствии с п. 13 постановления Правительства РФ «О порядке планирования и финансирования деятельности казенных заводов (казенных фабрик, казенных хозяйств)» от 6 октября 1994 г. бюджетные средства выделяются казенному предприятию при недостаточности собственных средств и лишь на следующие цели: а) реализацию плана развития завода (в том числе осуществление государственных инвестиционных программ, выполнение научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, мероприятий по мобилизационной подготовке); б) содержание объектов социальной инфраструктуры; в) компенсацию убытков от выполнения плана-заказа
1. Економічний інтерес та шляхи його реалізації в рекламній діяльності
2. Організація, планування та шляхи збільшення виробництва озимих зернових
4. Особливості інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ та шляхи його оптимізації
5. Організація роботи малого торговельного підприємства та шляхи підвищення її ефективності
9. Розрахунки в системі “клієнт-банк” та шляхи їх удосконалення
11. Аналіз ефективності банківських операцій з пластиковими картками та шляхи їх вдосконалення
12. Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення
13. Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення
14. Урожайність та шляхи її підвищення у ДП "Урагросоюз" Ананьївського району Одеської області
15. Облік основних засобів та шляхи його вдосконалення в умовах переходу до ринкової економіки
16. Стан та шляхи удосконалення обліку адміністративних витрат
17. Криміналістична характеристика крадіжок вантажів на залізничному транспорті та шляхи їх попередження
20. Світова організація торгівлі. Форми передачі технології
21. Оптимізація і скорочення часу відновлення технологічної системи
25. Безготівкові розрахунки в господарському обороті підприємства та шляхи їх удосконалення
26. Проблема конвертованості гривні та шляхи її розв’язання
27. Фінансове планування на підприємстві та шляхи підвищення його ефективності
28. Венчурне підприємство. Зарубіжний досвід та шляхи розвитку в Україні
29. Демографічна криза та шляхи її розв’язання
30. Еколого-економічні проблеми водокористування та шляхи їх вирішення
31. Проблеми підтоплення сільськогосподарських угідь та шляхи їх вирішення
32. Сучасні екологічні проблеми озера Сиваш та шляхи їх вирішення
33. Економічна криза в Україні 1990-1999 рр.: причини, наслідки та шляхи подолання
34. Економічна криза, держава, суспільство: проблеми та шляхи їх подолання
35. Інвестиційний клімат України: проблеми та шляхи їх подолання
36. Науково-практичні основи аналізу банкрутства підприємства та шляхи його подолання
37. Программа курса "Технология выездного туризма"
41. Організація тимчасового зберігання документів, підготовка до передавання справ до архіву
42. Споживання, зберігання та інвестиції і їх функції
43. Аналіз випуску готової продукції та її реалізації
44. Контроль і ревізія виробничої діяльності та реалізації продукції, робіт і послуг
45. Облік готової продукції та її реалізації
47. Теорія розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову та її реалізація в Україні
50. Особливості поєднання старовинної кухні та новітніх технологій на прикладі ПП "Картопляна хата"
51. Організація і технологія продажу товарів та обслуговування в спеціалізованих магазинах
52. Експертиза та контроль реалізації товару
57. Аналіз обсягів виробництва та реалізації продукції на СТОВ "Світанок"
58. Резерви збільшення випуску та реалізації продукції
59. Реферат по технологии приготовления пищи "Венгерская кухня"
60. Організація ремонту машино-тракторного парка з технологічною розробкою ЦРМ господарства
61. Технологія приготування страв та кондитерського виробу
62. Реалізація функцій менеджменту на підприємствах залізничного транспорту
64. Життя і творчий шлях Рея Бредбері
65. Реалізація формуючої індивідуалізації навчання монологічного мовлення учнів старших класів ліцеїв
66. Java технологія и основні риси та перспективи застосування
67. Ділові прийоми, їх різновиди та особливості організації
69. Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні
73. Локалізація та розподіл ферментних систем у рослинній клітині
77. Організація, нормування та оплата праці на виробництві продукції садівництва
78. Основні організаційні заходи стабілізації виробництва та формування ринку зерна
80. Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва
83. Облік доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
84. Організація бухгалтерського обліку в Пакистані та Фінляндії
85. Організація бухгалтерського обліку у Франції та Китаї
89. Організація роботи та документне забезпечення районної Ради
91. Правове регулювання бухгалтерського обліку та особливості його організації в бюджетних установах
92. Структура наказу про облікову політику та оптимальні шляхи впровадження
96. Договір позики (проблеми правової реалізації)
97. Загальна характеристика договірних відносин щодо реалізації сільськогосподарської продукції
98. Засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні
99. Механізми реалізації державної інноваційної політики в регіоні
100. Організаційно–правові засади та системи органів управління в агропромисловому комплексі