![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Альтернативні концепції теорії макроекономічного регулювання економіки: теорія і практика |
Контрольна роботаз дисципліни: “Державне регулювання економіки”Тема: “Альтернативні концепції теорії макроекономічного регулювання економіки: теорія і практика” Зміст контрольної роботи1. Необхідність і сутність державного регулювання економіки 2. Альтернативні концепції макроекономічного регулювання економіки Список використаної літератури 1. Необхідність і сутність державного регулювання економікиІсторичний досвід світової економіки підтверджує, що держава в усі часи тією чи іншою мірою була вимушена втручатися в економічні процеси. Але ступінь цього втручання на окремих етапах розвитку товарного виробництва був неоднаковим. Тобто, у всіх економічних системах держава регулює економіку. Історичний досвід показує, що спочатку таке втручання було зумовлене самим існуванням держави та необхідністю вилучення значної частини суспільного продукту для покриття загальнодержавних витрат, пов'язаних з утриманням апарату чиновників державної влади, армії, поліції тощо. Таке вилучення та перерозподіл вимагали від держави створення відповідного законодавства, яке охороняло б державні інтереси і визначало б обов'язки всіх членів суспільства стосовно держави. Втручання держави в економіку виключно з &quo ;утриманських&quo ; інтересів обмежувало її економічні функції, перетворювало в пасивного наглядача за економічним розвитком країни. І це є не історичною випадковістю, а навпаки, закономірністю. Вона відображає найсуттєвішу рису товарного виробництва, в якому не держава, а ринковий механізм є головним регулятором економіки. Ринковий механізм регулює найважливіші параметри економічного розвитку. По-перше, він об’єднує виробників і споживачів в єдину економічну систему, підпорядковує виробництво вимогам задоволення суспільних потреб через платоспроможний попит. По-друге, він стимулює розробку та впровадження у виробництво науково технічних досягнень, зменшення витрат, підвищення якості товарів, постійне розширення їх асортименту, що в кінцевому підсумку забезпечує підвищення продуктивності суспільної праці. По-третє, він виконує велику селективну функцію серед товаровиробників, завдяки чому із товарного виробництва вибувають ті господарські суб'єкти, результати діяльності яких не відповідають сучасним вимогам. Проте регулюючий потенціал ринкового механізму реалізується повною мірою лише за ідеальних умов, які відповідають ринку вільної конкуренції. Сучасне товарне виробництво таких умов не має. Циклічний характер сучасного виробництва, високий рівень його монополізації та інтернаціоналізації, великі соціальні та екологічні вимоги до його результатів відчутно обмежують регулюючий потенціал ринкового механізму. Ці обмеження можна охарактеризувати таким чином. Ринковий механізм не має надійного внутрішнього імунітету, який здатний протистояти таким негативним явищам макроекономічного рівня, як затяжний спад виробництва, довгостроковості інфляції, надмірний рівень безробіття. Ринкова система може регулювати лише на ті суспільні потреби, які виявляються через платоспроможний попит. Тому ринок не має механізму, який здатний забезпечувати задоволення загальнодержавних, тобто колективних потреб, пов'язаних з утриманям апарату державного управління, армії, поліції, науки, культури, освіти та ін.
Взаємодія людей через ринковий механізм породжує деякі негативні побічні ефекти, зовнішні стосовно ринку. До них належать поляризація людей залежно від рівня доходів, нерівномірний розвиток окремих регіонів, порушення екологічних умов життя людей, недопустимі відхилення від стандартів якості споживчих товарів тощо. Ринковий механізм у багатьох випадках не має власних засобів, здатних усувати чи мінімізувати ці ефекти. Перелічені вище обмеження ринкового механізму можуть бути компенсовані лише за допомогою спеціального державного механізму. Вперше найбільш глибоко обґрунтував необхідність державного впливу на економіку англійський економіст Джон М. Кейнс. У 1936 р. він опублікував працю &quo ;Загальна теорія зайнятості, процента і грошей&quo ;, де чітко окреслив коло специфічних макроекономічних проблем, запропонував засадні принципи методології та методики їхнього аналізу, сформулював завдання економічної політики держави. Державне управління економікою - це організуючий і регулюючий вплив держави на економічну діяльність суб'єктів ринку з метою її впорядкування та підвищення результативності. Однією з функцій управління є регулювання економіки. Управління будь-яким процесом починається з того, що цей процес виокремлюють як певний об'єкт. Найбільш апретованим об'єктом ДРЕ є економічна система держави, тобто об'єкти державного регулювання економіки. У зв'язку з цим методологічною основою ДРЕ є економічна теорія і передовсім макроекономіка. Об'єктами ДРЕ є також: економічні підсистеми (економіка регіонів, народногосподарських комплексів, галузей; сектори економіки; стадії відтворення); соціально-економічні процеси (економічні цикли, демографія, зайнятість, інфляція, науково-технічний прогрес, екологія, кон'юнктура і т.д.); відносини (кредитні, фінансові, зовнішньоекономічні тощо); ринки (товарів, послуг, інвестицій, цінних паперів, валюти, фондів, капіталів і т.д.). Складність втілення названих об'єктів державного регулювання в чіткі організаційні форми зумовлює, як правило, опосередкований вплив держави на функціонування та розвиток підсистем, процесів, відносин, ринків і т.п. Безпосереднім об'єктом державного регулювання є діяльність підприємств (установ, закладів, організацій), державних органів, домашніх господарств. Первинним суб'єктом державного регулювання є людина (громадянин). У демократичному суспільстві громадянин (споживач) висловлює й захищає свої інтереси як виборець за допомогою механізму голосування. Але виборці безпосередньо обирають не напрямки соціально-економічної політики або методи та засоби ДРЕ, а лише склад органів державної влади. Отже, суб'єктом державного регулювання економіки стає держава в особі державних органів (президента, парламенту, уряду, місцевих адміністрацій). На сучасному етапі розвитку товарного виробництва держава об'єктивно змушена виконувати роль суб'єкта регулювання економіки. В цій якості вона мусить виконувати багато економічних функцій. До головних її функцій можна віднести такі: визначення головний цілей та пріоритетів макроекономічного розвитку країни виходячи із сучасного стану економіки та перспективних умов її розвитку.
Це означає, що держава розробляє стратегію соціально-економічного розвитку країни, визначає ресурси, необхідні для її реалізації, пріоритетні напрями, очікувані економічні, соціальні та міжнародні наслідки макроекономічного розвитку країни. Визначені державними органами голвоні цілі та пріоритети макроекономічного розвитку країни становлять основу індикативного планів і економічних програм; розробка та затвердження правових основ функціонування ринкової економіки, які раціоналізують ринкове середовище та надають йому цивілізований характер. Економічне законодавство визначає передусім права приватної власності, узаконює існування різних видів господарської діяльності, розробляє закони, які регламентують діяльність окремих підприємств і організацій в умовах ринку. Держава приймає закони, які регулюють товарно-грошові відносини між суб'єктами й державою, тобто встановлює &quo ;правила гри&quo ; на ринку. Спираючись на економічне законодавство, вона виконує роль арбітра в сфері господарських відносин виявляє випадки незаконної діяльності та застосовує відповідні заходи щодо-порушників; цілеспрямований вплив на економічну діяльність господарських суб'єктів за допомогою системи економічних регуляторів. Для цього використовуються такі важелі, як державний бюджет, податки, гроші, кредит, ціни, заробітна плата тощо; захист конкуренції як головного &quo ;мотора&quo ; ринкового механізму. З цією метою держава розробляє антимонопольне законодавство та здійснює постійний контроль за його дотриманням у господарській практиці; регулювання зовнішньоекономічних відносин. З цією метою держава розробляє закон про митницю, встановлює експортне та імпортне мито, визначає режим експорту та імпорту товарів і капіталів; здійснення контролю за додержанням у країні відповідних соціальних параметрів. Ця функція об'єктивно зумовлена внутрішньою природою ринку, який жорстко пов'язує доходи окремих господарських суб'єктів та громадян з результатами їхньої трудової діяльності, що неминуче породжує надмірну розбіжність в особистих доходах або, взагалі, відсутність їх у непрацездатних членів суспільства. З метою виконання даної функції держава встановлює мінімальний рівень заробітної плати, розробляє закони, які гарантують право на працю та соціальне забезпечення. Вона застосовує також різноманітні пільги при оподаткуванні особистих доходів, їх індексацію з урахуванням рівня інфляції, розробляє фінансові програми допомоги малозабезпеченим членам суспільства, виплачує пенсії, регулює ціни на товари першої необхідності тощо; фінансування загальносуспільних благ та послуг, які є неподільними, - благоустрій населених пунктів, будівництво доріг, закладів культури, утримання армії, розвиток науки, освіти та ін. Державне регулювання економіки (ДРЕ) в умовах ринкового господарства являє собою систему типових заходів законодавчого, виконавчого та контролюючого характеру, здійснюваних правомочними державними установами та суспільними організаціями з метою стабілізації та пристосування існуючої соціально-економічної системи до умов, що змінилися. Державне регулювання економіки - це діяльність держави щодо створення правових, економічних і соціальних передумов, необхідних для функціонування економічного механізму згідно з цілями й пріоритетами державної економічної політики.
Дюпонов враження вд Польщ переконали його у вищост Франц, так само як мадам Жоффрен, повернувшись з Варшави, була щаслива з того, що вона француженка. Тож Фрдрхова зневага до полякв як до «найостанншого вропейського народу» переконансть Дюпона у першост Франц вдображали захдновропейську флософську концепцю Польщ, яка встановлювала рархю народв, мру вдсталост взрець для розвитку. 1776 року Адам Смт видав у Лондон «Багатство народв». Вн захоплювався фзократами разом з ними виступав за свободу торгвл, проте його економчна теоря капталзму зробила доктрину фзократв, з недалекоглядним наголосом на сльському господарств, вчорашнм днем. З побжного зауваження про Польщу у «Багатств нацй» видно, як Смт уявляв соб економчну рархю вропейських народв: Польща, де дос сну феодальна система, сьогодн так само злиденна, як до вдкриття Америки. Проте цна на зерно зросла в грошовому екввалент, а реальна вартсть коштовних металв у Польщ впала, як в нших кранах ґвропиP99
1. Державне регулювання економіки
2. Основні інструменти грошово-кредитного регулювання економіки - процентна політика
3. Державне регулювання економіки
4. Державне регулювання економіки
5. Державні замовлення виробникам як форма регулювання економіки
9. Роль держави в регулюванні ринкової економіки
10. Основні теорії макроекономіки
11. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
12. МЕХАНІЗМ АКТИВІЗАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
13. Місце України в світовому сільському господарстві. Шляхи переходу до ринкової економіки
14. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
15. Ресурсно - природний потенціал Китаю та його вплив на формування економіки Китаю
16. "Домоводство" В.Н.Каразіна - українська паралель європейських економічних теорій
17. Облік основних засобів та шляхи його вдосконалення в умовах переходу до ринкової економіки
18. Історія економіки Німеччини
19. Значення маркетингу в підвищенні ефективності роботи підприємства в умовах ринкової економіки
20. Економічний потенціал національної економіки
21. Особливості національної економіки Тунісу
25. Моделі та методи прийняття управлінських рішень в умовах економіки України
26. Предмет і методи економіки праці
27. Сучасна школа в умовах ринкової економіки
28. Туризм як основна галузь економіки Туреччини
30. Особливості оподаткування країн ринкової економіки. Порівняльна характеристика
31. Удосконалення міжбюджетних відносин в умовах ринкової трансформації економіки
32. Функціонування капіталу в різних сферах економіки
33. Взаємозв’язок економіки і соціальної сфери
35. Економічна теорія фізіократів
36. Інноваційна активність підприємницьких структур в умовах інтернаціоналізації української економіки
37. Іноземне інвестування аграрного сектору економіки України
41. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку національної економіки
42. Основи економіки
43. Основи економіки підприємства малого бізнесу
45. Політика економічного зростання. Економічна кон’юнктура
46. Реформування державного сектору в процесі ринкової трансформації української економіки
47. Ринок праці молодих спеціалістів в умовах становлення ринкової економіки
48. Соціальний захист населення в умовах ринкової економіки
49. Формування ефективних інститутів в умовах трансформаційної економіки
51. Особливості економічного розвитку Київської Русі
53. Теорія економічного аналізу
57. Екологічні проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району
58. Современные экономические школы: теория и практика реализации концепции монетаризма и кейнсианства
59. Концепция М.М. Бахтина и интерпретативная теория перевода
60. Дослідження зовнішнє-економічного ринку чорних металів
61. Концепции общей теории информации
63. Ревізія як елемент методу економічного контролю
65. Регіональний розвиток центрально-українського економічного району
66. Місце і роль Донецького економічного району в економіці країни
67. Правове регулювання вільних економічних зон
68. Державно-економічне регулювання виробничо-господарської діяльності видавництв
69. Роль інформаційних систем в організації економічного аналізу та аудиту
73. Культура і людина в контексті соціально-економічного розвитку суспільства
75. Особливості економічного зростання Сполучених Штат Америки в сучасних умовах
78. Україна, як суб’єкт міжнародного економічного права
79. Теорії і техніки особистісної психокорекції основаної на теорії екзистенціалізму
80. Напрями впливу іноземних інвестицій на економічний розвиток приймаючої держави: переваги та недоліки
81. Аналіз динаміки і циклічності економічних процесів
82. Аналіз фінансово-економічного стану ЗАТ "АВК"
83. Державне регулювання зайнятості населення за видами економічної діяльності
84. Загальні закономірності світового економічного розвитку
85. Історія розвитку економічного аналізу
89. Розрахунок економічного ефекту від впровадження роботів
90. Теорії суспільного вибору та неокласичний напрям в економіці
91. Фінансовий потенціал як складова економічного потенціалу підприємства
92. Циклічність як загальна форма економічної динаміки
94. Предмет та метод економічного аналізу
95. Циклічні коливання економічного розвитку
96. Макроекономічне моделювання та прогнозування валютного курсу в Україні на основі нечіткої логіки
99. Концепции современного естествознания (билеты экзаменационные)